ТЕМА: Кольорова аплікація

МЕТА: Ознайомитися з видами аплікації, навчитися виконувати кольорову аплікацію.

Література

1. Л.П. Гура, Л.Е. Жоголь и др.. Укрась свій дом. – К.: Техніка, 1988, с.49-58.

2. М.В. Головнина идр. Кройка и шите. – К.:Гостехиздат УССР 1954, с. 442-446

Матеріально-технічне забезпечення: клапті тканини різних кольорів, нитки, ножиці, калька, копіювальний папір, п’яльця, клей.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Аплікація - це вид художнього оформлення виробів. Для аплікації можна використовувати клаптики шкіри, фетру, сукна, хутра, бархату, шовку, атласу і т.д. Доповнюють аплікації декоративними швами і тамбурним, стебловим, гладдю. Перш ніж приступити до виконання аплікації, необхідно підготувати тканину, на якій буде виконуватися малюнок. Можна повністю використовувати малюнок аплікації з окремих частин малюнка тканини, створюючи новий узор. Наприклад, із окремих кольорів можна створювати букет.

Тканину для аплікації підбираємо за щільністю, щоб вона відповідала тканині виробу, тобто основній тканині,

При виготовленні аплікації з тонких тканин, їх треба обробити клеючими речовинами (крохмаль, клей ПВА). Для більш цупких матеріалів (сукно, тканина для меблів, плюш та ін.) використовують желатин. Для цього 30г желатину розводять в 1л води, просочують виворітний бік тканини і дають висохнути. Після висихання сукно і тканину для меблів необхідно злегка пропрасувати, а штучне хутро і плюш у вологому вигляді закріпити кнопками на прасувальній дошці, щоб не порушити структуру ворса, і тільки після висихання вирізати необхідні ділянки.

Переводять малюнок або окремі його частини на кальку, потім, на тканину. Вирізують з відповідних матеріалів частини аплікації, наклеюють їх на основний матеріал. Потім виконують аплікацію, застосовуючи різноманітні декоративні шви.

Готову аплікацію розправляють, розпрасовують.

Хід роботи

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

2. Підібрати матеріали для виконання кольорової аплікації.

3. Підготувати матеріали до роботи

4. Виконати аплікацію із застосуванням ручних декоративних швів,

Завдання: виготовити кольорову аплікацію розміром формату А4.

Запитання для самопідготовки

1. Що називається кольоровою аплікацією?

2. Які види аплікації ви знаєте?

3. Які матеріали використовуються для виконання аплікації? 4. Що необхідно для обробки матеріалів?

4. Яка послідовність виконання кольорової аплікації?

1. Які підбирають нитки для кольорової аплікації?

2. Чим можна прикрасити аплікацію?

1. Теоретичні відомості про аплікацію

1. Історія виникнення аплікації та матеріали для її виготовлення

Аплікація або накладне шиття - це вид художнього оформлення виробів кольоровими клаптиками тканини або шкіри, попередньо вирізаними і нашитими на окремі елементи узору. Для цього краще застосовувати не сипкі тканини - драп, сукно та ін. якщо тканини сипка, її попередньо сильно крохмалять і прасують через вологу тканину гарячою праскою.

Аплікація це невід'ємний атрибут прикладного мистецтва народів всього світу. Вважається, що мистецтво аплікації прийшло до нас зі сходу.

Перші аплікації з'явилися в 18 столітті, саме тоді жителі сіл почали ними прикрашати свої житла. Матеріалом для аплікації служила соломка. Пізніше замість соломки почали використовуватися латочки тканини, у тому числі і шкіри. Аплікації прикрашалися насіннячками соняшнику, крупами, горіхами. З часом в аплікації почали застосовуватися лаки, фарбники, які допомагали продовжити життя предмету народної творчості.

Аплікація - це вишивка, при якій на основну тканину у відповідності з узором нашиваються клаптики тканини іншого кольору або іншої якості (від латинського арріісап'о - прикладання, приєднання). Виникнення аплікації пов'язано з найдревнішою культурою народів кочівників.

Аплікація або накладне шиття - це вид художнього оформлення виробів кольоровими клаптиками тканини або шкіри, попередньо вирізаними і нашитими на окремі елементи узору. Для цього краще застосовувати не сипкі тканини - драп, сукно та ін. якщо тканини сипка, її попередньо сильно крохмалять і прасують через вологу тканину гарячою праскою.

Яскравими візерунками здавна прикрашались предмети побуту та господарства: палатки, шатри, знаряддя, господарчий інвентар, одяг, взуття, предмети для житла. Основним матеріалом для аплікації в давнину були шкіра тварин, шкіра та вовна, з якої валяли волок. Пізніше накладним шиттям прикрашали домотканий холст і сукно. Зараз для аплікації використовують бавовняні, шовкові, лляні та вовняні тканини, шкіру, хутро, волок, бархат, шнури, тасьму, буси та бісер, металічні деталі, ґудзики та ін.

Аплікація буває плоскою та об'ємною, однотонною та кольоровою, підкладною (або виворітною, коли окремі деталі узору прикріплюються з вивороту прозорої тканини) і лицьовою, яка виконується на лицьовому боці тканини.

Матеріали для аплікації використовуються найрізноманітніші. Ви навіть можна зробити аплікацію із залишкових матеріалів, які знайдуться в будинку. Це можуть бути латочки тканини, стружка, осколки скла. Потрібно знайти і основу під аплікацію. Нею теж можуть стати зручні матеріали: картон, папір, дерево, тканина.

Окрім, елементів для аплікації ще потрібно клей, кисті для клею, шматки паперу, хутра, шкіри. Вдало можна використовувати в аплікації пісок, насіння, соломку, пластилін, крупи, сіль, квасолю, ґудзики, серветки, кальку, шматочки старих шпалер, засушені квіти і т.д.

Виготовлення аплікації повністю залежить від фантазії. Якщо ви хочете зробити модну аплікацію, то віддати перевагу слід аплікаціям на текстилі. Наприклад, ви можете узяти тканину - мішковину і наклеїти на неї латочки тканини різних кольорів, але так щоб вони нагадували які-небудь фігурки. На вільний простір ви можете нанести на клей трохи гречаної крупи. Отриману аплікацію варто помістити в рамочку і повісити на стіну на кухні.

Аплікацію можна розмістити на дверних фільонках. Візьміть фарби і кисті і зобразіть на фільонках квіти, екзотичних тварин, метеликів або модні сьогодні ієрогліфи. Ви здивуєтесь, як зміняться двері в кімнату.

У дитячій кімнаті чудово виглядатимуть аплікації на шторах. Восени ви можете прикрасити штори аплікаціями з осіннього листя, а взимку за допомогою білосніжних латочок тканини, леліток і інших матеріалів зобразити картину казкового зимового лісу.

Для аплікації використовують кусочки шкіри, фетру, сукна, хутра, в нарядному одязі — оксамит, атлас та інші блискучі тканини. Доповнюють аплікації тамбурним або стебловим швом.

Перед тим як розпочати виконувати аплікацію, треба підготувати тканину, з якої створюватимемо рисунок. Можна повністю використати рисунок вибивної тканини або скомпонувати рисунок аплікації з окремих частин рисунка тканини, створюючи новий рисунок. Наприклад, з окремих квітів можна скласти букети тощо.

Тканину для аплікації підбираємо за цупкістю, щоб вона відповідала тканині виробу.

Для виготовлення аплікації з тонких однотонних тканин або з вибивним рисунком, щоб уникнути деформації окремо вирізаного рисунка, рекомендується кусок тканини, призначеної для аплікації, наклеїти на цигарковий папір крохмальним розчином (заваривши крохмаль, як для підкрохмалювання білизни) і просушити праскою. Потім на заготовлений кусок наносимо рисунок, а з вибивної тканини — вибраний рисунок (листочок, квітку або повністю весь рисунок) і вирізаємо, залишаючи по контуру припуск в 1 см. Щоб тканина виробу під час роботи не здувалась, викроєний кусочок для аплікації приклеюємо крохмальним розчином до того місця, де має бути аплікація, і знову просушуємо праскою.

Аплікацію пристрочуємо по контуру рисунка, а після цього обстрочуємо рисунок швом зигзаг, перекриваючи звичайну строчку. Обробляти аплікацію на машині рекомендується в п'яльцях. Зайву тканину обрізаємо впритул до шва. А якщо не можна зробити на машині цього шва, аплікацію виконуємо вручну петельним, тамбурним, стебловим швами або гладьовим валиком, попередньо прострочивши аплікацію двічі по контуру.

Аплікацію з шкіри, сукна, фетру на цигарковий папір наклеювати не треба. її викроюємо точно по контуру рисунка, наклеюємо по наміченому місцю і настрочуємо. Таку аплікацію можна доповнити хутром, шерстяним шнуром, бісером, стеклярусом тощо.

За допомогою аплікації можна створювати з однотонної тканини імітацію вибивної по задуманому рисунку.

Можна виконати аплікацію, якщо з вивороту виробу підкласти кусочок тканини і вирізати тканину виробу. Це робимо в тому випадку, якщо на виробі…

На малюнок накладають тонкий папір і обводять його олівцем. Потім виготовляють трафарети. Для цього на картон накладають копіювальний папір, а зверху тонкий папір з переведеним малюнком і обводять малюнок ще раз твердим олівцем. Щоб малюнок не рухався, його прикріплюють у кількох місцях булавками. Вирізають з картону трафарети. Користуватися ними можна неодноразово.

Розкроювання деталей з шкіри

Після виготовлення трафаретів починається розкроювання деталей з шкіри.

Спочатку необхідно підібрати шкіру відповідно за кольором, якістю, товщиною та розміром. Потім на виворітному боці шкіри наведіть ручкою або твердим олівцем трафарети. Деталі з шкіри обережно вирізають ножицями, не залишаючи слідів від ручки.

Обробка шкіри на свічці

За трафаретами вирізають деталі з шкіри. Скальпелем або взуттєвим ножем роблять з лицьового боку неглибокі надрізи. Найчастіше цей прийом використовується при роботі з листям та квітками, тому що надрізи нагадують прожилки справжнього листя та пелюсток.

Потім «розкривають» прожилки. Для цього вздовж кожної прожилки складають листок навпіл, виворіт до вивороту. Затискають цей згін пінцетом й обробляють над запаленою свічкою, швидким рухом ледь - ледь торкаючись полум'я.

Коли розкриються всі прожилки листа, обробляють на свічці його крайові зрізи, а потім трішки їх загинають.

Для цього тримають лист над полум'ям свічки в потрібній площині, пам'ятаючи про те, що лист загинається в бік полум'я. (Рис. 1)

Рис.1

Надто закопчені деталі можна протерти тканиною, але іноді завдяки копоті вироби виглядають по-справжньому оригінально.

Обробка шкіри на електроплитці (сковороді)

Для цього прийому обробки товстої шкіри підійде маленька електроплитка з закритим нагрівальним елементом, або просто чиста, перевернута догори днищем сковорода, нагріта на газовій плиті. Прибори не повинно нагрівати сильно, оскільки шкіра дуже швидко горить.

Всі прожилки на листях при такій обробці можна розкрити одночасно. Вирізають листя і кладуть його на декілька секунд лицьовим боком на нагріту поверхню. Потім пінцетом перевертають листя на виворітний бік і знімають, щоб воно не покоробилося.

Якщо необхідно, щоб деталь набула об'ємну форму (наприклад, ягоди для панно або пелюстки квітів ), деталі з шкіри тримають виворітним боком на плитці, поки вони не набудуть потрібного об'єму. (Рис. 2)

Рис.2

Вирізування силуетів стало улю­бленим заняттям не тільки художників-професіоналів, а й дворян­ства. У цей час в Росії працювали два силуетисти, що володіли євро­пейською славою: Ф. Сидо і Ф. Ан­тін г. У 1799 р. була видана книга «Катерина ІІ і її найближче оточен­ня». У ній більше 180 силуетів ви­конано Ф. Сидо. Це портрети вель­мож, представників великосвіт­ської знаті.

Ф. Антінг — ад'ютант і пер­ший біограф А. В. Суворова — за­лишив серію силуетних портре­тів видатних людей свого часу: діячів російської культури, уче­них, дипломатів.

Мистецтво чорного силуету почало використовуватися як прикраси в будинках російських дворян. І. С Тургенєв у романі «Новь» писав, що дійсно: XVIII ст. зустріло гостей уже в передпо­кої, у вигляді низеньких синіх ширмочок, обклеєних вирізани­ми чорними силуетами напудре­них панянок і кавалерів.

З легкої руки І. Лафатера си­луети були у великій моді в Росії у 80-х роках минулого століття.

Аплікації знайшли широке за­стосування в традиційних ви­робах зі шкіри, повсті {войлову), тканини. Яскраві, святкові аплікації — різні композиції де­коративних квітів у вазонах, зо­лотисті колоски пшениці, кукуру­дза, соняшник, фрукти, півні, ди­вовижні птахи—усе це представ­ляється на численних виставках декоративно-прикладного мис­тецтва.

Аплікація може бути різаною та рваною. Суть рваної аплікації в тому, що зображення складаєть­ся з відщипнутих пальцями клап­тиків паперу. У роботі можна ви­користати різної якості папір, у тому числі газетний.

У кінці 50-х років минулого століття в Росії народився новий жанр в мистецтві аплікації, що отримав назву флоризм.

Засновником цього виду об­разотворчого мистецтва є 3. А. Мамонтова. Будучи біологом, Зоя Олександрівна збирала гербарії для шкіл. Після довгих екс­периментів вона навчилася засу­шувати рослини так, що вони до­вгий час не втрачали свого при­родного забарвлення і форми. Розробивши технологію засушу­вання рослин, вона почала ство­рювати з них художні композиції. Так народилось мистецтво фло- ризму, а разом з ним і перший гурток флористів, заснований 3. О. Мамонтовою.

Упродовж кількох десятиліть художники-флористи вдоскона­люють свою майстерність, вико­ристовують незвичайний для аплі­кації матеріал — засушені росли­ни, солому, тополиний пух, мох, лушпиння від часнику, ріпчастої цибулі та ін., створюючи цікаві ху­дожні твори без кисті і фарб.

На багатьох виставках експо­нувалися роботи Е.І. Березіної. За професією вона інженер-хімік, за покликанням — творець. Пре­красні її аплікації «Бузок», «Ро­машки», «Братки», «Гвоздика», «Потребують охорони», компо­зиції з болотяних рослин, з топо­линого пуху — «Собачка», «Лілії».

Ю.М. Унанов за фахом агро­ном. Він багато їздив по заповід­них місцях і кожного разу повер­тався із зарисовками, колекція­ми трав, злаків. Тоді-то і виникла ідея використати злаки як обра­зотворчий матеріал. Зміст кар­тин Ю.М. Унанова різноманітний. Прекрасні його пам'ятники ста­родавньої архітектури: «Кижі», «Палац царя Івана Грозного», «Російський терем»; «Чаплі», «Ле­леки», «Орел»; ілюстрації до ро­сійських народних казок.

Отже, аплікація — один з най­давніших способів художнього оформлення виробів за допомо­гою повсті, шкіри, хутра, береста, паперу, бісеру, ниток, соломи та різних видів тканини. 3 давніх ча­сів художники перебували в по­шуку матеріалів, які використо­вували у своїх роботах. Нині — це фольга, папір, тканина, фетр, ху­тро, шкіра і природний матері­ал —деревина, кора, насіння, со­лома, листя, пір'я, кістки риби, луска з риби і різні види круп.

Робота гуртка «Художня аплікація»

У процесі роботи гуртка «Ху­дожня аплікація» в основному використовується тканина різної якості, а також пір'я, солома, лус­ка з риби, кора дерева, кольоро­вий папір, нитки «муліне», вирі­зані малюнки пейзажів і квіток.

На початку роботи гуртка ви­готовлялись прості картини — «Квітка соняшника», «Клоун з па­расолькою», малюнки до байок Крилова, Глібова та ін. Оздоблен­ня таких картин проводилось за допомогою однотонної тканини та вишивальних ниток.

Картина «Зайчик відпочиває» була однією з перших, де вже на­магались відобразити об'єм.

При виготовленні картин «Півень», «Півень хворий», «Пі­вень і курка на гнізді», «Пташина комора», «На полонині», «Дні­стровський лиман» та інших ви­користовувались: тканина, пір'я, солома, шкіра з вовною, вишив­ка, вирізані квітки, листя.

Уже кілька років члени гуртка виготовляють серії сюжетних аплікацій, коли на одну тему ство­рюється кілька картин. Напри­клад: «Колобок» — 8 шт., «Куроч­ка Ряба» — б шт., «Про ли­сиць» — 3 шт., «Пори року» — 4 шт. Для виготовлення цих картин використовували тканину, пір'я, вишивку, деревину, кору, малюн­ки з пейзажем, квітки.