Змістовий модуль 6. Система крові

Конкретні цілі:

• Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові.

• Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

• Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин.

• Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі.

• Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції.

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові у системі АВО та СDE.

Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів.

1. Теоретичні питання до заняття.

1. Поняття про систему крові.

2. Основні функції крові й лімфи.

3. Склад та об'єм крові в людини.

4. Кількість крові та методи її визначення.

5. Гематокритний показник.

6. Основні фізіологічні константи крові, механізми їх підтримання. Функціональна система, що забезпечує постійність кількості форменних елементів крові.

7. Еритроцити, будова, кількість, властивості та функції.

8. Методика визначення кількості еритроцитів.

9. Гемоліз, його види.

10. Поняття про «еритрон», як фізіологічну систему; регуляція кількості еритроцитів у крові.

11. Функціональна система, яка підтримує постійність кількості формених елементів крові.

12. Тестові завдання.

13. Тестування за системою „Крок - 1”.

14. Ситуаційні задачі

2. Практична робота

Тема 1. Техніка забору крові.

Тема 2. Визначення кількості еритроцитів у крові людини.

Тема 3. Визначення гематокритного показника.

3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.2. Тестування за системою „Крок - 1”:

1. У спортсмена 30 років з масою 80 кг після тривалого фізичного навантаження об'єм циркулюючої крові змінився з 5,6 л до 5,4 л, гематокрит склав 50%, загальний білок - 80 г/л. Такі показники крові стали наслідком, перш за все:

1. Збільшення кількості еритроцитів

2. Збільшення вмісту білків в плазмі

3. *Втрати води з потом

4. Збільшення об'єму циркулюючої крові

5. Збільшення діурезу.

2. Проводять лабораторне дослідження крові здорової жінки 32 років. Яким у неї повинна бути величина гематокритного показника?

1. 30-36%

2. 36-38%

3. 28-35%

4. *40-45%

5. 48-50%

3. Під час експеременту у тварини пережали ниркову артерію. Через деякий час у крові тварини спостерігався еритроцитоз. Чим обумовлена зміна кількості еритроцитів?

А. Перерозподілом крові

B. Виходом крові з депо

С. *Збільшенням вироблення еритропоетинів у нирках

D. Ішемією нирки

E. Централізацією кровообігу

4. При обстеженні студента масою 70 кг було встановлено, що кількість циркулюючої крові у нього складає 4,9 л, гематокрит 50%, кількість еритроцитів 3,9 х 10¹²/л, кількість гемоглобіну 130 г/л, колірний показник 1,0. Як зміняться показники крові у студента після 15 хвилин бігу у середньому темпі?

А. Показники не зміняться

B. *Кількість еритроцитів, гемоглобіну і циркулюючої крові збільшаться, а гематокрит і колірний показник не зміняться

С. Зменшиться кількість еритроцитів

D. Зменшиться кількість гемоглобіну

E. Збільшиться колірний показник

5. Новонароджена дитина має наступний склад крові: кількість еритроцитів 6 х 10¹²/л, кількість гемоглобіну 135 г/л, гематокрит 55%. Розрахуйте колірний показник крові та оцініть стан крові новонародженого?

А. *0,66 висока напруга регулюючих механізмів гемопоезу

B. 0,33 норма

С. 0,55 еритроцитоз

D. 0,1 анемія

E. 0,85 норма

6. При дослідженні у пацієнта було встановлено, що кількість гемоглобіну складає 90 г/л, кількість еритроцитів 2,8 х 10¹²/л, кількість еритропоетинів у крові на 30% вищі норми. Що є причиною подібного явища?

А. *Дефіцит кисню для адекватного синтезу еритроцитів

B. Низька активність еритропоетинів

С. Висока активність еритропоетинів

D. Низька кількість гемоглобіну

E. Тривале перебування у гірській місцевості

7. Кількість еритроцитів у чоловіка впродовж декількох років була близько 4,8 х 10¹²/л. Після переселення з членами своєї сім'ї в іншу місцевість кількість еритроцитів у його крові збільшилась до 7 х 10¹²/л. У яку місцевість переїхав цей чоловік?

А. У лісисту місцевість.

В. Біля моря.

С. У долину.

D. У село.

Е. *У гірську місцевість.

4. Література.

• Нормальна фізіология /За ред. В.І.Філімонова. – К .: Здоров’я, 1994. – С. 244-245, 253-258.

• Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.489-493.

• Физиология человека /Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 211-212, 215, 229-230.

• Посібник з нормальної фізіології /За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К .: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.

• Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):

• Физиология системы крови / Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.

• Атлас по нормальной физиологии /Под ред. Н.А. Агаджаняна – М .: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.

• Конспект лекцій.

• Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько, 1997, т.1, с.277-280.

• Физиология человека. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.