11.4.3. Аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків

Аналіз прибутків у розрізі окремих банківських продуктів, окремих клієнтів та ринків дає можливість керівництву банку правильно сформувати стратегію розвитку та сконцентрувати ресурси на прибуткових напрямах діяльності.

Найбільш методологічно складною частиною аналізу прибутків банківських продуктів є визначення їх собівартості. Якщо сучасний облік у банках дає можливість розрахувати доходи та прямі витрати, пов’язані з банківськими продуктами, то непрямі витрати, передусім загальноадміністративні, що припадають на окремі банківські продукти, визначити досить складно. Лише після їх розрахунку (найчастіше вони розподіляються пропорційно питомій вазі прямих витрат на продукт у загальній сумі прямих витрат банку або доходів у загальній сумі доходів) можна розрахувати прибуток (або збиток) від конкретного банківського продукту.

Якщо розподілити загальноадміністративні витрати пропорційно чистому доходу від «процентних», комісійних, інших операційних продуктів у сумі чистих доходів банку, то прибутковість даних видів діяльності чотирьох груп банків за 2001 р. буде такою (табл. 11.12).

Таблиця 11.12

млн грн

№	Показники	10 найбільших банків	Банки з капіталом > 10 млн євро	Банки з капіталом 3—10 млн євро	Банки з капіталом < 3 млн євро
1	Чистий процентний дохід	1648	471	539,6	265,1
1.1	Процентні витрати	2263	630,7	709,7	323,5
2	Чистий комісійний дохід	1259	270,1	291,6	141,3
2.1	Комісійні витрати	149	126,6	46,5	28,6
3	Інший операційний дохід	541,7	72,6	138	45,4
4	Загальноадміністративні витрати, витрати на персонал та податки	3265	643,7	663,2	411,8
5	Чисті доходи, всього (ряд. 1 + ряд. 2 + + ряд. 3)	3448,7	813,7	969,2	451,8
6	Загальні адміністративні витрати, що припадають на процентні витрати (ряд. 1 / ряд. 5 · ряд. 4)	1560,2	372,6	369,2	241,6
6.1	Прибутковість «процентних операцій», % [(ряд. 1 – ряд. 6) / (ряд. 6 + + ряд. 1.1)]	2,2	9,8	15,8	4,2
7	Загальні адміністративні витрати, що припадають на комісійні операції (ряд. 2 / ряд. 6 · ряд. 5)	1191,9	213,6	199,5	128,8
7.1	Прибутковість «комісійних операцій», % [(ряд. 2 – ряд. 7) / (ряд. 7 + + ряд. 2.1)]	5,3	16,6	37,4	7,9
8	Загальні адміністративні витрати, що припадають на інші продукти (ряд. 4 – – ряд. 6 – ряд. 7)	512,9	57,5	94,5	41,4
8.1	Прибутковість інших продуктів банку ((ряд. 3 – ряд. 9) / ряд. 9)	5,6	26,2	46,0	9,7

Складено за джерелом: Галицькі контракти. — 2002. — № 9 (Додаток «Конкретно о банках»).

Аналіз ефективності різних видів діяльності в розрізі груп банків за 2001 р. свідчить, що найбільш ефективними виявились «Інші види», які охоплюють торговельні операції, інші банківські і небанківські операційні доходи, дивідендний дохід, повернення списаних активів, передбачені доходи. Проте значною мірою такий рівень ефективності обумовлений невеликим обсягом даних операцій і неможливістю виділити прямі витрати на їх повернення. Комісійні операції мають вищу ефективність, ніж кредитні, що обумовлено досить високим рівнем процентних витрат відносно комісійних. У разі більш детального розподілу витрат на комісійні послуги слід віднести більше амортизаційних витрат і витрат на персонал у зв’язку з тим, що в їх наданні задіяно більше персоналу й основних засобів.

Плануючи обсяги прибутків від впровадження нових послуг, необхідно обрахувати планові доходи та витрати на даний банківський продукт. При цьому капітальні витрати переносяться на собівартість частинами, згідно з нормами амортизації, а поточні витрати будуть складатися з прямих та непрямих:

П_п = Д_п – (НА · К + В_п),

де П_п — плановий прибуток від нової послуги;

Д_п — плановий дохід від послуги;

НА — норма амортизації капітальних вкладень на дану послугу;

К — капітальні вкладення на дану послугу;

В_п — планові поточні витрати на дану послугу.

Строк окупності продукту (точка беззбитковості) визначається за формулою:

Т = П_п / К,

де Т — термін окупності проекту впровадження нового банківського продукту;

К — капітальні вкладення.

При цьому слід врахувати додатковий ефект, що може з’яви­тися при наданні інших послуг: додаткові доходи від «крос-продажу» інших послуг, зменшення витрат на інші послуги (наприклад, банкомати зменшують потреби банку в машинах для перерахунку банкнот).

З погляду прибутковості банк підрозділяє свої продукти на три основні групи:

• «зоряні», тобто перспективні. До таких продуктів більшість банків відносить пластикові технології;

• «прибуткові» — ті, що приносять значні поточні прибутки (наприклад, кредитні операції, здійснення розрахунків клієнтів);

• «збиткові» — ті, що дають поточні збитки, або можуть бути збитковими найближчим часом. В окремих випадках банк може мати збитки на окремих продуктах, якщо вони утримують важливу клієнтуру та дають можливість «крос-продажу» інших, прибуткових, продуктів.

Аналіз прибутковості обслуговування клієнтів дає можливість визначити її за особливо важливими для банку клієнтами, підібрати для них необхідні і водночас прибуткові для банку продукти. Якщо всі клієнти приносять для банку приблизно однакові прибут­ки, то банку слід розвивати стратегію «масового» їх обслуговування. Якщо більшу масу прибутків дають окремі клієнти, то необхідно розвивати індивідуальні підходи до їх обслуговування.

Прибуток від обслуговування клієнта розраховується за тією самою схемою, що і від надання банківського продукту. Специфіка розрахунку полягає в тому, що до складу доходів від обслуговування клієнта слід включити додаткові чисті доходи, які розраховуються як різниця між доходом, який може отримати банк від використання ресурсів, створених клієнтом, та сплачених йому відсотків за користування залишками його коштів:

Д_чд = В_к · З – В_с,

де Д_чд — додатковий чистий дохід від користування залишками коштів на рахунках клієнта;

В_к — середня відсоткова ставка за активними операціями у валюті (валютах), в якій клієнт тримає кошти (відсотки / 100);

З — середньодобовий залишок коштів на рахунку(ах) клієнта у відповідній валюті, грн;

В_с — сплачені клієнту відсотки за користування його коштами за відповідний період, грн.

З метою аналізу стану прибутковості обслуговування клієнтів формується матриця прибутків «продукти-клієнти» (табл. 11.13).

Таблиця 11.13