Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dkr.ukr.lit.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
304.64 Кб
Скачать

15. Образ людини-трудівника в повісті "Зачарована Десна" Олександра Довженка.

Кіноповість "Зачарована Десна" - це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко "зачарованими" дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібороби-односельці своїм прикладом виховували справжнього сина України.  Невтомною трудівницею на землі була мати письменника, яка найбільше любила "саджати що-небудь у землю, щоб проізростало". Від того город настільки переповнювався різними рослинами, що "десь серед літа вони вже не вміща-лися в ньому. Опис багатого городу, на якому росло все, - то праця рук матері. Цілими днями Одарка Єрмолаївна клопоталася по господарству, на городі. У любові до праці виховувала своїх дітей.   

Батько письменника - яскраво виписаний образ трудівника богатирської сили і краси. Письменник з гордістю і любов'ю згадував: "Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над Десною на траві. Жарт мовив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість". 

У "Зачарованій Десні" Довженко подав народне розуміння прекрасного. Для його земляків найвищим критерієм краси є чесна праця. Ось чому так лірично, з повагою і любов'ю змальовує О. Довженко образ діда Семена, свого першого вчителя й порадника.

Люди праці - величні і прекрасні у своєму трудовому таланті, і навіть колоритна постать Самійла при виконаній улюбленої роботи - косовиці - бачиться письменникові у незвичайному, романтичному ореолі.  16. Які проблеми порушує Ю. Яновський у новелі «Вершники».

Тема громадянської війни стала провідною у творчості Ю. Яновського. До цієї теми звертався він у новелі «Чотири шаблі», а потім у романі «Вершники».

Також роман «Вершники» порушує проблеми загальнолюдські: сім’я, рід, честь, батьківщина. Задовго до сьогоднішнього погляду на моральні та історичні засади ідеології соціалізму Ю. Яновський у новелі «Подвійне коло» ставить питання про цінність людського життя. Кожен із братів відстоює свою правду, а ціна тої правди — життя брата. Ю. Яновський подає зображувані події не стільки з погляду ідеології більшовизму, доктрини про класову боротьбу, скільки з позиції гуманізму. Саме в цьому його мистецька заслуга. Крім того, всі новели, з яких складається роман, побудовані на українському матеріалі. Автор писав саме про те, як пройшла громадянська війна Україною. Особливо яскраво відображено це у новелі «Дитинство». Ю. Яновський, зображуючи події громадянської війни, пішов далі, широко узагальнюючи філософську суть подій, даючи їм оцінку з погляду загальнолюдських цінностей.

17. Відображення національної самосвідомості герої у творах Олександра Довженка.

Довженко - митець, вихований на багатому духовному національному ґрунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у "Звенигороді", "Землі", "Зачарованій Десні" та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до старших, особливо батьків; у любові до праці, до землі, на якій живуть; у готовності піти на самопожертву заради інших. Ці персонажі все-таки ще гостро не відчувають своєї приналежності до української нації. Вони - радянські українці.

      Найвиразніше почуття національної гідності й усвідомлення безправного становища своєї нації закладено письменником у тому епізоді кіноповісті "Україна в огні", коли Лаврін Запорожець знімає зі стіни портрет Сталіна. Тут не потрібні особливі коментарі. І герой висловлюється лаконічно про те, що його свята віра у справедливого і всемогутнього вождя пропала. Усі страхіття, пережиті ним від початку війни, коли "повіз старий Запорожець п'ять синів на війну", І до її останнього дня, коли зібралися Запорожці уже без матері, Савки, Григорія, Трохима на попелищі рідної хати доспівати свою мирну пісню "Ой піду я до роду гуляти", дають йому право на такий рішучий крок. Образ Лавріна Запорожця є типовим. За ним ми вбачаємо мільйони сильних, мужніх українських патріотів.  18. Образ України в творчості сучасних українських поетів.

Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє - лейтмотив творчості українських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко.

  У творах Д. Павличка образ України насамперед асоціюється із рідним краєм - Гуцульщиною, до якої він звертається з глибокою повагою. Тут поет зростав, тут узяв він "пісню в серце із людських сердець" (вірш "Там, де Лючка круто в'ється.").     Образ України у творчому доробку Д. Павличка постає зі спогадів про важливі історичні події, про прекрасних людей, чесних, духовно багатих. Поет неодноразово звертається до Тараса Шевченка, пророчі слова якого сприймаються як наука України. Творчість Т. Шевченка Д. Павличко сприймає як історію українського народу.      У творах циклу "Вірші із Монголії" звучить гнівне слово Д. Павличка проти тих, хто зривав золоті верхи із наших соборів, і проти тих, хто "висаджував фундаменти", "каміння звідси рвав" - "батирів Сталіна, Постишева та Косіора".

    У творчому доробку Д. Павличка є чимало віршів, присвячених Україні 90-х років.      Поет планетарного мислення, Б. Олійник проблеми України найчастіше поєднує із загальнолюдськими проблемами. Та ряд творів поета присвячено тільки Україні. В далекій Америці приходить до нього поетичний образ білої селянської хати, викликає тугу за Батьківщиною. Духовний родовід народу, його історична пам'ять- важливі мотиви поем Б. Олійника "Рух", "Доля", "Дорога", "Дума про місто", "Сковорода і світ" та ін.

    Незважаючи на гостре відчуття недолі рідного народу, присвячена Україні поезія Ліни Костенко не звучить песимістично. У ній по-філософськи мудро обгрунтовано думку про велике майбутнє України. Поетеса неодноразово звертається у своїх творах до славного минулого українського народу, з ним пов'язує пекучі проблеми сьогодення. У циклі віршів "Ікси історії" Із книги "Неповторність" вона нагадує сучасникам славетні імена, героїчні події, які перегукуються із сучасністю, кличуть до дій. Ці твори доповнюють наші знання про багату історію українського народу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]