51.Образ України в творчості Василя Симоненка.

В поезії «Лебеді материнства» — найпопулярніші серед читачів, вони здобули любов і глибоку шану в народі. Не може бути життя без вірності матері, мові, рідній землі, бо людина починається із колиски і з материнської пісні. Життя поставить нові вимоги, нові клопоти обсядуть людину, але за нами «завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата». Любов В. Симоненка до України — де щире почуття поета, який широко дивиться на світ. Він вірить у її майбутнє, у силу свого народу. Поетичні шедеври «Ти знаєш, що ти людина…», «Україні», «О земле з переораним чолом,..» — ніби фрагменти однієї виболеної думи про долю народу, синівську відданість йому, готовність до самопожертви, заїзд його визволення й розквіту. Не дивно, що саме ці вірші зазнали найбільших цензурних та редакторських втручань. З болем В. Симоненко згадує про долю України в часи сталінських репресій. Поет стверджує думку, що сила і міць наших історичних коренів ніколи не загине. Як не загинула вона у творчості багатьох попередників В. Симоненка.

52.багатий і славний рід Лавріна Запорожця—уособлення духовної сили укр..народу ,який вистояв у найтяжчих воєнних випробуваннях.олеся Лаврін Христя кравчина іван Савка

В образах Запорожців, Кравчини, Товченика, Бесараба заново ожила в нашій літературі славетна козацька звитяга.

Уособлення духовної сили укр.. народу втілений в образах Лавріна,Івана,Олесі,Христі та В. Кравчині.Ціперсонажі просто захоплюють нас своєю відданістю Україні ,великому патріотизму національній приналежності.Всі вони пройшли найтяжчі вопробування війною.У цьому ми переконуємося із кожним їхнім вчинком.

Наприклад,коли Лаврін взяв на себе відповідальність стати старостою у такий непростий період(Коли прийшли німці),коли із-за дроту рятує впершу чергу своїх спів жителів.а не себе,коли проявляє велику мужність при вбивстві Людвіха.Так само ми бачимо велику мужність дівчать:Олесі і Христі,які весь час боролися за свою незалежність.Наприклад,коли вони тікають велику кількість раз із поїзда,коли Христя стала за рушницю,а Олеся втікала від дружини і взагалі Німеччини до україни і великими ,важкими зусиллями спромоглася це зробити.І ще можна навести багато прикладів їхньої нескореності,про що говорив і сам Крауз.Але звичайно і не обходилося без зрадників і боягузів ,які все спирали на якусь маленьку причину(помер командир,військо не наздогнати тощо).Також Григорій Заброда ,який здає,знущається над своїми односельчанами.

Найбільше мене вразив персонаж Товченик ,який наче нічого не боявся,все довідувався і на його прикладі ми бачимо уособлення духу укр.. народу.

У кожному поруху твору ми бачимо звитяжну Україну,самих українців,її непереможний дух,волелюбність і працелюбство,але поет застерігає нас ,щоб ми не повторювали таких помилок минулого як неспроможність пробачати один одному.

53. Світ людських почуттів у поезії Костенко

Вірші Ліни Костенко нікого з читачів не залишають байдужими, вони сповнені справжньої, непідробної любові — до людини, природи, рідного краю. Все, про що пише письменниця — про події сивої давнини чи кохання, красу навколишнього світу чи поезію, — читати однаково цікаво. Чудова пейзажна лірика Ліни Костенко. Прочитавши її вірші про природу, мимоволі закохуєшся у дощ, що «підкрався і шумить», у ніч, красиву, «мов Кармен», у квіти і дерева. Природа у поетеси — це ніби жива істота, що думає, переживає, сумує, як Людина.

Ліна Костенко щедро наділена оцим даром радості, умінням відчувати неповторність кожної хвилини, талантом ділитися з усіма своєю трепетною любов'ю, своїм щастям

Її турбує духовне здоров'я нації, що втрачає свою природну самобутність, забуває вивірені століттями одвічні моральні закони: Одна з найбільших людських чеснот — пошанування батьків. Ліна Костенко пронизує ідею незнищенності українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність. Уславлюючи вірність Батьківщині, безкомпромісність, козацьке лицарство, Ліна Костенко гостро засуджує убогих духом, заражених життєвим прагматизмом людей, що все звикли вимірювати матеріальними благами. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими.