44. Поетична і трагічна доля України в образах Олеся та Христі з кіноповісті « Україна в огні» о. Довженка.

Кіноповість «Україна в огні» — один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії.

Саме Україна прийняла на себе перші удари загарбників; найстрашніші і найбільші битви, відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях.

Ці картини з жалем і болем, а ще більше з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор. Жіночі образи в повісті всі без винятку трагічні: Тетяна Запо-рожчиха, її донька Олеся, подруга Олесі — Христя Хутірна, Мотря Шевчиха та інші. У найтрагічнішому образі Христі Хутірної порушується проблема запроданства, яка уособлює собою трагічну долю України. Христю судили за те, що вона вийшла заміж за ворога, італійського офіцера Пальму. Ця дівчина пройшла жахливий шлях під рідного села до німецьких таборів. За її страждання, за правду її називають найбруднішими словами. Найкращими рисами української дівчини наділив Олесю письменник. І ось ця горда, неприступна, бездоганно вихована дівчина, відчуваючи, що незабаром опиниться в окупації, під загрозою наруги над собою, зважується «на крок нечуваний, небачений ні в її селі ніколи, ні в усім її народі». Вона пропонує незнайомому нашому воїнові, що відступав останнім, переночувати з нею, щоб не дісталася вона ворогові. Життя не милувало Олесю. Волею трагічних обставин вона потрапила до списку для відправки на каторжні роботи в Німеччину. Кілька разів тікала з дороги, проте невдало. Пережила наругу, приниження і знущання поліцаїв. Але увесь час глибоко вірила у своє призначення жінки і в необхідність вистояти, вижити.

45. Дати характеристику головних героїв історичного твору Валері Шевчука « Дім на горі»

Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа. Ірреальні мотиви з’являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які «з’являються бозна-звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому. Якщо зваблення вдається — народжуються дивні хлопчики, «доля яких майже завжди була сумна». Варто наголосити на демонологічності цих хлопчиків. У новелі «Дорога» розповідається про домовика-невдаху з комплексом «білої ворони». Фактично, він є псевдодомовиком, бо його тягне не до хатнього життя, а до мандр. Образ юного чорта з новели «Панна сотниківна» теж не відповідає фольклорно-фантастичному стереотипу: закохавшись в панночку, він прагне взаємності без кривди. «Я не хочу її дурити», — каже він своєму дідусеві. Через це чорт має загинути, бо не здатен виконувати своїх обов’язків — шкодити людям. У новелі «Відьма» теж створено подібний образ: молода жінка, над якою знущається пан, перетворивши її на свою коханку, втомилась бути безсилою річчю хазяїна. Вона повертається до свого природного стану відьми; її магічні здібності прокидаються лише внаслідок тривалої ганьби над дівочою гідністю. Наславши мор на село, молода жінка не здатна боронитися від роззлюченого натовпу: її спалюють на вогнищі, а пан залишається і далі бенкетувати у маєтку. Фольклорно-типовими є обставини і образи новел «Швець», в якій людина перемагає чорта, і «Чорна кума», де Смерть допомагає бідному селянину, а потім забирає його до себе. Ставлення до чорта у Жабунихи, героїні новели «Голос трави», алегоричне: «Чорт — це наші лихі помисли».

46. Історична доля української нації в творах Олександра Довженка.

Олександр Довженко - кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його творів - історична доля народу, осмислення його краси і духовної величі. У кіноповісті "Зачарована Десна" автор розповідає про моральну красу і духовну велич людини праці, про життєдайність народної творчості, про безсмертя українського народу. У кіноповістях "Зачарована Десна", "Поема про море" О. Довженко художньо розкриває ідею спадкоємності поколінь, історичної пам'яті як критерію Людяності, краси як могутнього природного начала, що покликане врятувати людей від деградації. У цих творах - Довженків гімн людині праці. Такими прекрасними в своїй праці постають перед нами і члени родини малого Сашка, і його односельці, і Іван Кравчина, і Сава Зарудний, пророчі слова якого стали крилатим висловом для майбутніх поколінь: "Любіть землю!. Письменник показує війну як руйнівницю, що пройшла Україною страшним плачем: людей розстрілювали, палили живцем, катували, відправляли у рабство до Німеччини. Кіноповість "Україна в огні" - це трагічні сторінки з історії Другої світової війни. Основною думкою кіноповісті є думка про народ, що був справжнім творцем перемоги. Непереможне бажання жити, продовжувати рід, націю втілені в образах героїв О. Довженка. О. Довженко вболівав за історичну долю народу, за долю української держави, за мову, історію і культуру України. Незважаючи на те що митець змушений був жити поза межами України, в Москві, письменника глибоко хвилювало все, що відбувалося на його Батьківщині, і про це він писав у своїх творах.

47. Тематика й поетика новел Григора Тютюнника.

Новела - улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів - це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село - найглибший біль письменника. Новели «Кленовий пагін», «Вуточка». Старенькі, наче забуті Богом і людьми, герої до останніх днів чекатимуть звільнення від своєї фатальної самотності. Хоча саме це чекання тримиг їх на цій землі. (Найболючіша проблема, порушена у творі, І це стан українського села. З Катрями, що від’їжджають на Донбаси, лишаючи вдома старіючих батьків, село руйнується, відмирають традиції народу, на які він міг би опертись у своєму відродженні. У творі розкрито суть міщанства, показано ті негативні зміни в народному характері, які відчутно далися взнаки за останні десятиріччя.