- •Тема 1. “Страхова послуга й особливості її реалізації”
- •Страхова послуга як специфічний товар. Ціна страхової послуги.
- •Особливості маркетингу страховика. Вивчення та формування попиту на страхові послуги.
- •Реалізація страхових послуг.
- •Види страхової реклами. Вимоги до неї. Інтернет в страхуванні.
- •Тема 2. “ Порядок укладення та ведення страхової угоди”
- •Основні етапи укладення договору страхування.
- •Страховий поліс як форма договору страхування.
- •Дії страховика при настанні страхового випадку.
- •Тема 3. “Страхування життя та пенсій”
- •1. Необхідність і значення страхового захисту життя та пенсій громадян. Особливості страхового захисту.
- •2. Розвиток та сучасний стан страхування життя та пенсій в Україні.
- •Види страхування життя.
- •Тема 4. “Страхування від нещасних випадків”
- •1. Необхідність, значення, розвиток і сучасний стан страхування від нещасних випадків в Україні.
- •2. Обов’язкове і добровільне страхування від нещасних випадків.
- •3. Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків.
- •4. Послуги асістансу та їх застосування в Україні.
- •Тема 5.” Медичне страхування”
- •Тема ” Медичне страхування”
- •1. Необхідність, розвиток і сучасний стан медичного страхування. Суб'єкти медичного страхування і відносини між ними.
- •2. Форми проведення медичного страхування та їх особливості.
- •Медичне страхування громадян які виїздять за кордон. Умови й особливості укладення договору страхування.
- •Тема ” Страхування підприємницьких ризиків”
- •2. Страхування майна підприємців від вогню та інших ризиків.
- •3. Страхування збитків у разі переривання підприємницької діяльності.
- •Страхування відповідальності товаровиробників.
- •5. Страхування інших видів відповідальності підприємства (відповідальність роботодавця; відповідальність за забруднення довкілля).
- •Тема 7.” Сільськогосподарське страхування”
- •Тема ” Сільськогосподарське страхування”
- •Тема ” Автотранспортне страхування”
- •3. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Моторне (транспортне) страхове Бюро України, його функції.
- •4. Міжнародна система “Зелена картка”.
- •5. Страхування вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом.
- •Тема 13.” Страхування майна і відповідальності громадян.”
- •1. Розвиток і сучасний стан страхування особистої власності громадян.
- •2. Страхування будівель і споруд, що належать громадянам.
- •3.Страхування тварин у господарствах громадян.
- •Страхування особистої відповідальності власників будівель.
Страхування відповідальності товаровиробників.
Мета цього виду страхування — захищати страхувальника у разі претензій, що їх висувають споживачі його продукції (послуг, котрі ним надаються) і за які він несе відповідальність згідно із цивільним законодавством. Природно, що розвиток страхування відповідальності за якість продукції тісно пов'язаний і розвитком правових норм, що захищають споживачів товари.
Питання про вину виробника не порушується — відповідальність виникає із самого факту шкоди, заподіяної позивачеві, тобто «відповідальність без вини». Для одержання компенсації особа, котра постраждала, має довести, що їй було завдано шкоди і що шкода є наслідком дефекту цієї продукції.
Відповідальність за шкоду покладається не лише на виробника кінцевого продукту або комплектуючих, використаних у виробництві зазначеного продукту, а й на тих, хто пропонує продукт як «свій» (наприклад, супермаркети та фірмові магазини несуть відповідальність за продукцію з нанесеним власним фірмовим знаком або своєю назвою).
За договором страхування відповідальності виробника за якість продукції страховик зобов'язується відшкодувати всі суми, які страхувальник буде зобов'язаний виплатити:
- за випадкову шкоду, завдану здоров'ю деякої особи, включаючи смерть;
- випадкові знищення і/або пошкодження майна, що трапились у період терміну страхування у визначених договором географічних межах, і причиною яких була продукція страхувальника (продана, надана, доставлена, встановлена, відремонтована, перероблена або перевірена ним).
Страховик несе відповідальність лише за прямі та ненавмисні збитки, що виникли протягом дії договору страхування у зв'язку з продукцією, яка покривається договором. При цьому продукція має перебувати поза контролем страхувальника, у тому числі поза приміщеннями, що належать страхувальникові або які він займає.
Страхувальник має знати, що страхове покриття надається тільки за збитки, спричинені неякісними, дефектними товарами. Шкода самим товарам не відшкодовується.
Розмір страхової суми виробник, як правило, визначає сам. Деякі страховики можуть встановити мінімальний чи максимальний розмір такої відповідальності. Тарифи коливаються від 0,1% до 2% страхової суми. їх розмір коливається залежно під рівня технологічного оснащення і технічного стану підприємства, надійності зберігання продукції, виду упаковки тощо. Підприємець може додатково застрахувати себе на суму юридичних затратна ведення процесу чи обумовити в страховому договорі відшкодування морального збитку, нанесеного третім особам.
Для ефективного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій у галузі страхування, відповідальності за якість продукції і підвищення їх рентабельності повинен активно використовуватися механізм перестрахування за великими і небезпечними ризиками. Це вимагає від страхових компаній розробки і впровадження в практику єдиних правил і технологій страхування, Інтеграції в міжнародну практику страхування із даного виду. Крім того, впровадження цього виду страхування вимагає серйозної аналітичної роботи із системного аналізу тарифної політики, формування страхових резервів, оцінки фінансових показників економічної ефективності страхової діяльності, досягнення збалансованості страхового й інвестиційного портфеля за всіма видами страхування з метою прогнозування концепції страхування і підвищення платоспроможності страхових компаній.
Страхові компанії, які займаються розвитком страхування відповідальності за якість продукції (робіт, послуг) повинні мати високопрофесійні кадри із страхування й управління якістю, що дозволить гарантувати високий рівень обслуговування та ефективність роботи.