- •Розділ 7. Стратегічне планування у сфері послуг
- •7.1. Концепція стратегічного планування
- •7.2. Поняття стратегії та її класифікація
- •7.3. Основні види стратегій
- •7.3.1. Корпоративні стратегії
- •7.3.1.1. Стратегії концентрованого росту
- •7.3.1.2. Стратегії інтегрованого росту
- •7.3.1.3. Стратегії диверсифікованого росту
- •7.3.1.4. Стратегії скорочення
- •7.3.2. Конкурентні стратегії
- •7.4. Основні чинники вибору стратегії організації
- •Розділ 8. Процес організації менеджменту у сфері послуг
- •8.1. Поняття організації, як функції менеджменту
- •8.2. Організаційна структура управління: типи і характерні особливості
- •8.2.1. Ієрархічний (механістичний) тип структур управління
- •8.2.2. Адаптивний (органічний) тип структур управління
- •8.3. Основи проектування сервісного підприємства
- •8.3.1. Розподіл праці і спеціалізація
- •8.3.2. Департаментизація і кооперація
- •8.3.3. Зв'язки в організації і координація
- •8.3.4. Масштаб підпорядкованості і контролю
- •8.3.5. Ієрархія в організації
- •8.3.6. Централізація і децентралізація
- •8.3.7. Диференціація та інтеграція
- •8.4. Життєвий цикл підприємства сфери послуг
- •Розділ 9. Мотивація як функція менеджменту
- •9.1. Сутність поняття "мотивація" та мотиваційний процес
- •9.2. Теорії мотивації
- •9.2.1. Первинні теорії мотивації
- •9.2.2. Змістовні теорії мотивації
- •9.3. Особливості, помилки та принципи мотивування на підприємствах сфери обслуговування
- •Розділ 10. Управлінський контроль сервісного підприємства
- •10.1. Сутність контролю і його значення в управління сервісного підприємства
- •10.2. Види і методи контролю у сфері послуг
- •10.3. Процес контролю: сутність і зміст основних етапів
- •10.4. Принципи ефективного контролю сервісної діяльності
- •10.5. Контроль якості послуг
8.3. Основи проектування сервісного підприємства
Проектування сервісного підприємства пов'язано з прийняттям рішень, що стосуються певних сфер його життєдіяльності, і в першу чергу це пов'язано з такими елементами організаційного проектування як:
- розподіл праці і спеціалізація;
- департаментизація і кооперація;
- зв'язок в організації і координація;
- масштаб підпорядкованості і контролю;
- ієрархія в організації;
- централізація і децентралізація управління;
- диференціація та інтеграція підрозділів організації.
8.3.1. Розподіл праці і спеціалізація
Організація не може працювати ефективно, якщо один з її членів, або одна її частина виконують все чим займається організація, або всі виконують одне й те ж саме.
В організації вся робота поділяється на окремі ділянки, в межах яких людина повинна починати і закінчувати певний цикл дій, що утворюють ту чи іншу роботу. В той же час, в межах одного виду робіт може проходити спеціалізація співробітників (наприклад, у бухгалтерії - бухгалтери по різним видам розрахунків).
Робота може спеціалізуватися як по функціям так і по конкретному застосуванню цих функцій до вирішення окремих завдань. Розподіл праці в організації проходить за двома напрямами:
- горизонтальна спеціалізація - поетапний розподіл робіт в організації (забезпечення - планування - організація надання послуг);
- вертикальна спеціалізація - розподіл робіт за рівнями ієрархії в організації як в цілому, так і в окремих підрозділах.
Отже, розподіл праці і спеціалізація - перший крок при проектуванні організації.
8.3.2. Департаментизація і кооперація
Зростання спеціалізації окремих робіт обмежується можливостями з їхньої координації. Вирішити цю проблему можливо якщо згрупувати подібні роботи по їх виконавцям. Цей процес має назву -департаментизація. Завдяки департаментизації організація може розширятися безмежно.
Існують різні підходи до групування, основними з яких є - групування робіт навколо ресурсів і навколо результатів. Базуючись на конкретному підході, теорія управління виокремлює чотири основні типи департаментизації:
1) лінійна департаментизація - передбачає відносну автономність в роботі. Простий тип департаментизації, одномірні зв'язки, широко використовується при організації робіт у низових ланках. Це лінійний тип організаційної структури.
2) функціональна департаментизація - роботи групуються навколо ресурсів (відділ планування, відділ кадрів, відділ фінансів і т.ін). Різновиди цієї департаментизації групування робіт за процесом - по типу виробництва (штучне, масове, дослідне); за технологією - по типу обладнання (механізація, автоматизація, роботизація).
3) дивізіональна департаментизація - роботи групуються навколо результатів. Різновиди: по продукту; по споживачу; по ринку. Відповідає дивізіональній структурі управління.
Продуктова департаментизація використовується в багатопродук-тових диверсифікованих компаніях або багатонаціональних; споживча департаментизація формується навколо кінцевого споживача продукції (послуги для дітей, для промислововсті і т.ін); ринкова департаментизація - по відношенню до географічних і галузевих ринків. У науковій і державній галузі управління цей тип департаментизації має назву проектного або програмного управління.
Особливості цього підходу - створення відносно автономних частин в організації, орієнтованих на продукт, програму, споживача або ринок - дивізіональна структура.
4) матрична департаментизація - це збалансований компроміс між розподілом і групування робіт навколо ресурсів і навколо результатів. Це найскладніший тип департаментизації, але й найефективніший. До матричної структури звертаються тоді, коли потрібна складна система реакцій на вплив факторів зовнішнього середовища.
При матричній структурі у працівника є одночасно два керівники, що мають рівні права: функціональний і продуктовий. Створюється і функціонує одночасно декілька цільових груп, представники яких залишаються в підрозділах, що їх делегували і, одночасно, підпорядковуються новому керівнику - матрична структура управління.
