Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. оф диплом. 2012.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
369.15 Кб
Скачать

3 Правила оформлення текстового документу

кваліфікаційної роботи

3.1 Загальні вимоги до викладення тексту документів

Будь-яку кваліфікаційну роботу друкують машинним способом (за допомогою комп'ютера) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297мм) до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8мм. За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (420x297мм).

Загальний обсяг, наприклад, дипломної роботи (проекту) повинен становити 80-100 аркушів (у тому числі таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо), без урахування додатків. Зазначений вище обсяг розрахований на використання при їх оформленні на комп'ютері з використанням шрифту Times New Roman Cyr текстового редактора MS Word розміру (кегель) 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою.

Пояснювальна записка та демонстраційний матеріал повинні бути виконані грамотною українською мовою. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

В тексті не припускається використання жирного, кольорового шрифту, курсиву, підкреслення. Жирний шрифт може застосовуватись лише у випадку виокремлення підсумкових значень в таблицях.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Заголовки структурних елементів роботи, зокрема «ЗМІСТ», «РЕФЕРАТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНої Літератури», «ДОДАТКИ» слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж два рядки.

Відстань між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

3.2 Нумерація

3.2.1 Нумерація сторінок кваліфікаційної роботи

Сторінки роботи, слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш, лист завдання включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на цих аркушах не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

3.2.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Такі структурні частини роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНої Літератури», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами, без крапки в кінці. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.3.2 (другий пункт третього підрозділу першого розділу)

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами.

3.3 Ілюстрації

Основними видами ілюстративного матеріалу в кваліфікаційних роботах є креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки. Ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрації мають назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 - другий рисунок третього розділу. Крапка в кінці назви не ставиться крім випадків, коли наявність крапки обумовлена скороченням або одиницями виміру.

Ілюстрація повинна бути інтегрованим в MS Word об’єктом, з використанням шрифту 10-14 кегеля.

Ілюстрація відокремлюється від тексту вільним рядком. Після назви ілюстрації також залишається вільний рядок (дивись рис.3.1)

Таблиця (номер) - Назва таблиці

Боковик

(заголовки рядків)

Графи (колонки)

Рисунок 3.1 - Приклад побудови таблиці

3.4 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць відповідно до рисунку 3.1. Таблиці друкуються 14 або 13 кегелем, припускається використання одинарного міжстрокового інтервалу. Таблиці, які містять менший кегель виносяться у додатки.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Назва таблиці друкується з абзацу зверху таблиці малими літерами (крім першої великої). Назва містить: слово “Таблиця”, номер арабськими цифрами, риску, назву, одиниці виміру (якщо вини єдині для всіх показників таблиці). Крапка в кінці назви не ставиться крім випадків, коли наявність крапки обумовлена скороченням або одиницями виміру. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Назву не підкреслюють.

Таблиці нумеруються в межах одного розділу незалежно від підрозділу, до якого вона відноситься. Тобто таблиця 2.5 – це п’ята таблиця другого розділу (навіть якщо таблиця наведена в п.2.1.4.).

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку.

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. На другий аркуш переноситься додатковий рядок який містить нумерацію колонок. Важливо: при перенесенні таблиці на наступний аркуш не припускається випадок, коли на попередньому аркуші залишається лише назва, або назва та шапка таблиці, тобто на попередньому аркуші повинно залишатись щонайменше 3-4 рядки змістовної частини таблиці.

Дивись приклад оформлення таблиці 3.1 (з розривом таблиці на два аркуші):

Таблиця 3.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за 201А-201Врр.

Показники

Одиниці виміру

201А

201Б

201В

Темп росту 201В до 201Б, %

1

2

3

4

5

6

1 Кондитерські вироби

тон

17961

23759

26000

109,43

2 Реалізація продукції

тис.грн.

45500

75000

99000

132,00

3 Основні фонди (залишкова вартість)

тис.грн.

18713

18400

19000

103,30

4 Оборотні фонди

тис.грн.

14973

16000

16500

103,10

5 Об’єм продукції у діючих цінах

тис.грн.

50930

79367

99700

125,60

6 Об’єм продукції у порівняльних цінах

тис.грн.

58281

75522

82440

109,20

7 Прибуток

тис.грн.

7720

10352

13000

125,58

8 Собівартість продукції

тис.грн.

37334

69015

86690

125,61

9 Рентабельність продукції

%

17,1

15

15

100,00

Продовження табл. 3.1

10 Витрати на гривню товарної продукції

коп.

0,838

0,87

0,87

100,00

11 Чисельність ППП

чоловік

1261

1333

1335

100,10

12 Виробіток продукції на одного робітника

тис.грн.

35,69

53,74

77,3

143,80

Слово "Таблиця ___ " вказують один раз, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Текст у шапці таблиці повинен бути розміщений по центру колонки. Текст у основній частині таблиці повинен рівнятись по лівому боку. Числові значення в колонках таблиці повинні рівнятись по правому боку колонок. Не припускається наявність порожніх осередків, тобто якщо значення відсутнє, необхідно проставити риску.

При наведенні номеру показника в таблиці після номера крапка не ставиться, а залишається інтервал і з великої літери наводиться назва показника.

Якщо одиниці виміру єдині для окремих колонок таблиці, то вони вказуються у цих колонках. Якщо одиниці виміру єдині для окремих рядків таблиці, то вони вказуються через кому разом з назвою показника, або для одиниць виміру вводиться додаткова колонка.

Таблиця відокремлюється від тексту вільним рядком. Після назви таблиці вільний рядок не залишається.

3.5 Формули та рівняння

Формули та рівняння повинні бути набранні у редакторі формул MS Equation 4.0 або 6.0.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у тексті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки, далі один під одним наводяться умовні позначення з розшифровкою, далі через кому наводяться одиниці виміру та ставиться крапка з комою. З нового рядка під попереднім умовним позначенням наводиться наступне. Після розшифровки останнього умовного позначення ставиться крапка.

Розшифровка умовних позначень наводиться лише один раз при першому їх застосуванні.

При наведені формул небажано використовувати замість умовних позначень повну назву показників.

Приклад запису формули, на яку йде посилання в тексті роботи :

… розрахунок коефіцієнта наростання витрат здійснимо за формулою (3.1):

(3.1)

де См – матеріальні витрати у собівартості виробу, грн.;

Сп – повна собівартість даного виробу, грн.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

f1(x, y) = S1 і S1 <- S1 max,

f2(x, y) - S2 і S2 <- S2 max.

(3.2)

(3.3)

Після таких громіздких математичних виразів, як, наприклад, матриці, можна розділові знаки не ставити.

3.6 Переліки

Переліки можуть бути наведені всередені пунктів та підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс.

3.7 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, вирішуються поставлені завдання, питання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке дано посилання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Приклад: цитата в тексті: "... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]".

Відповідний опис у списку використаної літератури:

6. Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. - N 4. - М: Мир, 1998. - С. 66 - 76.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номери, наприклад: "... у розділі 4 ...", або "...дивись 2.1..."; відповідно до 3.1.1..."; "... на рис. 2.3 ...";"... у таблиці 3.2 ..."; "...за формулою (3.1)...";"...у додатку Б...".

3.8 Оформлення списку використаної літератури (джерел)

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту.

Бібліографічний опис складають за титульним листом видавництва та на мові текста видавництва. Джерела необхідно розміщувати у порядку появи посилань у тексті.

Посилання на нормативні та законодавчі акти в курсовій та дипломній роботах (проектах) обов’язкові.

Обсяг списка використаних джерел дипломної роботи до 50 документів, курсової роботи до 20 документів.

3.9 Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ____ » і велика літера, що його позначає.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.

Якщо додаток взагалі один, він позначається як додаток А.

Якщо додаток розташовується на декількох аркушах, то на кожному наступному аркуші посередені першого рядка вказується “Продовження додатку __”.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок. Всі додатки повинні бути перелічені у змісті роботи з вказівкою їх номеру та назви.

Документи, що мають самостійне значення поміщають у додатку без зміни у орігіналі.

3.10 Демонстраційний матеріал

Демонстраційний матеріал до дипломної роботи (проекту) оформлюється двома способами:

  • на аркушах формату А1 – плакат;

  • на аркушах формату А4 - (слайди).

Спосіб оформлення демонстраційного матеріалу вказує керівник дипломної роботи (проекту).

На відміну від тексту пояснювальної записки, при підготовці демонстраційного матеріалу використовується шрифт Times New Roman Cyr або Arial Cyr, кегель – 22-16, одинарний міжстроковий інтервал. Дозволено використовувати жирний, кольоровий шрифт, курсив, підкреслення.

Демонстраційний лист повинен мати узагальнюючу для всієї інформації назву, однак може містити і додаткові назви окремих рисунків або таблиць. Назви як таблиць так і рисунків наводяться зверху об’єкту. Слово “Таблиця” або “Рисунок” не вказуються. Формули нумеруються в межах одного аркушу без наведення номеру аркушу. Наведення умовних позначень не обов’язкове.

Демонстраційний матеріал, оформлений у відповідності з вимогами до технічних креслень на аркушах формату А4 (слайди), додається до пояснювальної записки (вкладається у спеціально підшитий прозорий файл).

Текст кожного аркушу демонстраційного матеріалу переводиться на прозорі плівки (фолії) для лазерних принтерів та копіювальних машин.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» №1060-ХІІ, із змінами від 11 червня 2008р.

2. Закон України «Про вищу освіту» №2984-ІІІ, із змінами від 19січня 2010р.

3. Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 2 червня 1993 року N 161

4. Документ «Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України» №83-5/1259 від 29.12.1993р.

Додаток А

Зразок титульного аркушу дипломної роботи (проекту)