2.2.Структура і порядок складання форми № 1 "Баланс"

Значущість балансу важко переоцінити. Передовсім баланс є зовнішнім відображенням тієї господарської єдності, яка властива кожному підприємству. Діяльність підприємства є багатогранною, складною й динамічною; підприємство не має постійних зовнішніх меж, які б встановлювали реальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний зміст. Такі реалії змальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову оцінку всім економічним, юридичним та адміністративно-господарським відносинам підприємства на кожний даний момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміст виконаної за звітний період роботи.

Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства, показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи є довгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторами тощо.

Розглянемо головні нюанси складання балансу. Вимоги до його форми та змісту включено до П(С)БО 2 «Баланс». При формуванні балансу цей норматив застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності (далі – підприємства), за винятком банків і бюджетних установ. Складання консолідованого балансу регулює інший норматив – П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну, де зареєстроване підприємство), організаційно-правову форму власності та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдінгової) компанії, галузь і вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства та дату, на яку складається баланс.

Звітним періодом для складання балансу є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжні (місячний, квартальний) баланси, які охоплюють певний період, складаються наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців.

Якщо підприємство ліквідується, то звітним є період з початку року до моменту ліквідації.

Для забезпечення порівнянності даних у балансі підприємства наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (у квартальних балансах) та на кінець звітного року.

Основою для заповнення балансу, тобто формування певної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Плану рахунків. Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первинними документами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал та зобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.

Перший розділ активу складають на основі сальдо рахунків, що відносяться до 1-го класу Плану рахунків.

У статті «Основні засоби» відображають:

- у рядку 031 – первинну (переоцінену) вартість власних і отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів, орендованих цілісних майнових комплексів, визнаних основними засобами, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. Первинну вартість об'єкта основних засобів визначають відповідно до п.п. 8-14 П(С)БО 7, а переоцінку цієї вартості, у тому числі і суми зносу об'єкта, проводять з урахуванням правил п.п. 16 і 17 П(С)БО 7 «Основні засоби»;

- у рядку 032 – у дужках суму зносу, нараховану за методом амортизації, який підприємство самостійно обрало з перелічених у п.п. 26-27 П(С)БО 7;

- у рядку 030 – залишкову вартість (різницю рядків 031 і 032).

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на період більше року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них відносять:

1) інвестиції, що дають підприємству право власності або на частину прибутку іншого підприємства (наприклад інвестиції в акції), або на статутний фонд (капітал) об'єкта інвестування або його частку. В останньому випадку йдеться про внески засновників (учасників) до статутного капіталу інших підприємств, створених на території України або за її межами;

2) інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, наприклад боргові цінні папери (облігації державних позик, казначейські зобов'язання, депозитні (ощадні) сертифікати).

У рядку 040 інвестор асоційованого, дочірнього підприємства або у спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) показує суму фінансових інвестицій, що враховуються за методом участі в капіталі.

Другий розділу активу формують на основі сальдо рахунків 2-го і 3-го класів Плану рахунків. У цілому в цьому розділі підприємство відображає вартість своїх оборотних актив: коштів та їх еквівалентів, не обмежених у використанні, інших активів, призначених для реалізації або споживання протягом дванадцяти місяців із дати балансу. До останніх відносять запаси, товари, векселі одержані, поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги та інші операції, поточні фінансові інвестиції.

У статті «Виробничі запаси» підприємство зазначає інформацію про вартість запасів для обробки, переробки, використання у виробництві і для поточних господарських потреб, реалізації, а також малоцінні і швидкозношувані предмети, призначені для споживання в ході нормального операційного циклу. У рядку 100 «Виробничі запаси» показують вартість запасів, малоцінних швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари тощо. Якщо на дату балансу на рахунках 20 і 22 залишилася якась сума нерозподілених транспортно-заготівельних витрат, її теж записують до цього рядка. Ще в цьому рядку відображають залишки матеріалів на об'єкті будівництва для їх наступного використання при виконанні будівельного контракту.

У рядку 130 «Готова продукція» наводять вартість запасів виробів на складі, обробка яких закінчена і які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з договорами із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам.

Методологічні принципи формування даних для статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» встановлено П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Тут відображають заборгованість покупців і замовників за надані їм продукцію, товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

До рядка 160 включають чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості, і вона увійде до підсумку балансу активу як різниця рядків 161 і 162.

У рядку 161 показують первинну вартість дебіторської заборгованості в сумі визнаного доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».).

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками» у рядку 170 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» відображають заборгованість фінансових і податкових органів за податками (зборами), переплату за податками, зборами та іншими платежами підприємства до бюджету.

У рядку 180 «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» зазначають фактичну суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» у рядку 210 відображають заборгованість дебіторів, яку не можна показати в інших вищенаведених статтях дебіторської заборгованості. Підприємство за такою заборгованістю також має право створити резерв сумнівних боргів. Тоді в цьому рядку потрібно записати суму дебіторської заборгованості, зменшену на відповідну суму такого резерву.

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають грошові кошти та їх еквіваленти, до яких відносять кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів (короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються і мають незначний ризик зміни вартості). Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

До рядків 230 і 240 вміщують дані, відповідно, про залишки коштів та їх еквіваленти у національній та іноземній валютах.

У рядку 250 «Інші оборотні активи» показують вартість грошових документів у національній та іноземній валютах. Також у цьому рядку наводять дебетове сальдо субрахунку 643.

Третій розділ активу також формують за допомогою рахунка 3-го класу Плану рахунків, а саме рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів».

У статті «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270) міститься інформація про витрати, зазнані у звітному періоді або попередніх періодах, але які фактично відносяться до наступних. Приклади таких витрат: авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети і журнали), витрати на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості. Витрати майбутніх періодів не відбувались на підприємстві за звітний період

У вписуваному рядку 275 «IV. Необоротні активи та групи вибуття» відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу, що визначається відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Ця стаття на досліджуваному підприємстві не вписується в баланс.

Для першого розділу пасиву передбачено сальдо рахунків 40-46 Плану рахунків.

У статті «Статутний капітал» у рядку 300 наводять зафіксовану в установчих документах загальну вартість Активів, що є внеском власників (учасників) підприємства до статутного капіталу. В акціонерних товариствах значення цього рядка повинно дорівнювати ще й загальній сумарній номінальній вартості випущених акцій. Підприємства, яким чинне законодавство не визначило фіксованої суми статутного капіталу, відображають тут суму внесків власників, зазначену в документах (наприклад, комунальні підприємства зазначають фактичну вартість основних засобів, переданих до їх статутної діяльності).

До рядка 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» потрапляє, відповідно, нерозподілений прибуток або непокритий збиток. Суму останнього наводять у дужках, а отже, віднімають при визначенні підсумку власного капіталу. Дані графи 4 рядка 350 балансу формують на основі сальдо рахунка 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», а перевіряють так: значення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (графа 3 рядка 350) плюс чистий прибуток (чистий збиток) звітного періоду (рядок 220 або 225 «Чистий прибуток» або «Чистий збиток» Звіту про фінансові результати) мінус сума прибутку, використаного за звітний період (рядок 140 «Розподіл прибутку: виплати власникам (дивіденди)» + рядок 150 «Спрямування прибутку до статутного капіталу»+ рядок 160 «Відрахування до резервного капіталу»+ рядок 170 Звіту про власний капітал).

Другий розділ пасиву заповнюють, використовуючи рахунки 47-49 Плану рахунків.

У статті «Забезпечення наступних витрат і платежів» знаходиться сума забезпечення для відшкодування намічених (майбутніх) витрат і платежів. На дату балансу підприємство проводить обов'язкову інвентаризацію, зокрема, фактичних показників накопичених працівниками підприємства невикористаних днів оплачуваної відпустки, кількість реалізованої продукції, за якою не минули гарантійні терміни тощо.

У рядку 400 «Забезпечення виплат персоналу» міститься інформація про залишок суми забезпечення оплати чергових відпусток персоналу підприємства, обов'язкові відрахування (збори) від них, а також дані про кошти підприємства, призначені для реалізації програм пенсійного забезпечення.

У рядку 410 «Інші забезпечення» показують інші забезпечення підприємства: за гарантійними зобов'язаннями (ремонтами); за вихідною допомогою та іншими виплатами працівникам у зв'язку з припиненням діяльності підприємства, а також суми штрафів, пені за порушення умов договорів.

В рядках 415 і 416, що вписуються (згідно з п. 45.1 П(С)БО 2), страхові організації відображають:

- у рядку 415 – суму резерву незароблених премій та інших технічних резервів, а також резервів довгострокових зобов’язань і резервів виплат страхових сум;

- у рядку 416 (у дужках) – суму часток перестраховиків у технічних і страхових резервах. На дату балансу до підсумку другого розділу пасиву включають різницю рядків 415 і 416.

У статті «Цільове фінансування» у рядку 420 наводять інформацію про залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень (субсидії, асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески від юридичних і фізичних осіб, у тому числі і гуманітарна допомога).

Показники другого розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства на початок і кінець звітного періоду дорівнюють нулю.

При заповненні третього розділу пасиву використовують рахунки 5-го класу Плану рахунків.

У статті «Довгострокові кредити банків» у рядку 440 відображають ті зобов'язання за кредитними договорами, які відповідають вимогам п. 9 П(С)БО 11 «Зобов'язання». Тут же розміщують інформацію про суми відстроченої заборгованості банкам за пролонгованими кредитами.

У статті «Інші довгострокові фінансові зобов'язання» у рядку 450 «Інші довгострокові фінансові надходження» показують суми позикових коштів, залучених підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, які також є довгостроковими зобов'язаннями (крім кредитів банків) і на які нараховують відсотки.

У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» у рядку 460 показують суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.

У статті «Інші довгострокові зобов'язання» до рядка 470 включають відомості про суми зобов'язань, які не можуть бути занесені до інших статей третього розділу пасиву.

Показники третього розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства на початок і кінець звітного періоду дорівнюють нулю. Це означає, що підприємство не мало довгострокових зобов’язань на початок і кінець звітного періоду.

Четвертий розділ пасиву формують за допомогою рахунків 6-го класу Плану рахунків (рахунки 60-68).

Цей розділ інформує про зобов'язання, які будуть погашені в ході звичайного операційного циклу підприємства у рядку 415 – суму резерву незароблених премій.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» у рядку 510 відображають у сумі погашення ту частину довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців із дати балансу.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» у рядку 530 показують у сумі погашення залишок фактичної заборгованості підприємства перед постачальниками і підрядниками за одержані товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» до рядка 540 підприємство включає зобов'язання в сумі авансів (передоплат), фактично одержаних від інших осіб у рахунок майбутніх поставок продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» до рядка 550 записують заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету (податок на прибуток, ПДВ), у тому числі податки з працівників підприємства, а також суми фінансових санкцій, що стягуються до бюджету. У статті «Поточні зобов'язання за позабюджетними платежами» у рядку 560 відображають заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством. Заборгованості за внесками до позабюджетних фондів на досліджуваному підприємстві немає.

У статті «Поточні зобов'язання з оплати праці» у рядку 580 показана сума заборгованості підприємства за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги, включаючи депоновану заробітну плату.

У статті «Інші поточні зобов'язання» у рядку 610 наводять у сумі погашення зобов'язання, які не можна включити до інших статей поточних зобов'язань. Зокрема, тут відображають суми відсотків, нарахованих за облігаціями, суму податкового кредиту з ПДВ, віднесеного на розрахунки з бюджетом (Кт 644), заборгованість за некомерційними розрахунками з іншими юридичними особами (наприклад, навчальними закладами). П'ятий розділ пасиву складають, використовуючи рахунок 69 Плану рахунків.

У статті «Доходи майбутніх періодів» рядок 630 інформує про доходи, які одержані у поточних або попередніх звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів: одержані авансові орендні платежі, передплата на періодичні видання (газети, журнали), виручка від продажу транспортних квитків, абонплата за засоби зв'язку. Доходи майбутніх періодів на досліджуваному підприємстві відсутні.

У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу та права на ресурси.

На підготовку інформації суттєво впливає оцінка статей балансу підприємства. Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», та відповідними П(С)БО.

Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.