
- •Безпека інформаційно- комунікаційних систем
- •Isbn 966-552-167-5
- •1.1. Термінологія
- •1.1.1. Системи, в яких здійснюється захист інформації
- •1.1.2. Завдання захисту інформації
- •1.1.3. Загрози і вразливості
- •1.1.4. Комплексна система захисту інформації
- •1.1.5. Об'єкти захисту та їхні властивості
- •1.1.6. Розроблення й оцінювання захищених систем
- •1.2. Загрози безпеці інформації
- •1.2.1. Класифікація загроз
- •1.2.2. Перелік типових загроз безпеці
- •1.2.3. Класифікація атак
- •1.2.4. Методика класифікації загроз stride
- •1.2.5. Модель загроз
- •1.3. Порушники
- •1.3.1. Визначення терміну «хакер»
- •1.3.2. Наслідки віддій порушників
- •1.3.3. Модель порушника
- •2.1. Рівні інформаційно-комунікаційної системи
- •2.2. Функціональні сервіси безпеки і механізми, що їх реалізують
- •2.2.1. Таксономія функцій систем захисту
- •2.3. Основні підсистеми комплексу засобів захисту
- •2.3.1. Підсистема керування доступом
- •2.3.2. Підсистема ідентифікації й автентифікації
- •2.3.3. Підсистема аудита
- •Підсистема забезпечення цілісності
- •Криптографічна підсистема
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Основні поняття
- •3.3.1. Симетричне шифрування
- •3.3.2. Асиметричне шифрування
- •4.1. Загальні поняття теорії захисту інформації
- •4.2. Позначення, аксіоми та визначення
- •4.3. Основні типи політик безпеки
- •4.4. Математичні моделі безпеки
- •4.4.1. Моделі дискреційної політики безпеки
- •4.4.2. Моделі мандатної політики безпеки
- •5.1. Передумови виникнення вразливостей у комп'ютерних системах
- •5.2. Класифікація вад захисту
- •5.2.1. Класифікація вад захисту за причиною їх появи
- •5.2.2. Класифікація вад захисту за їх розміщенням у системі
- •5.2.3. Класифікація вад захисту за етапами їх появи
- •5.3. Класифікація помилок, що виникають у процесі програмної реалізації системи
- •5.4. Помилки переповнення буфера
- •5.4.1. Переповнення буфера у стеку
- •5.4.2. Переповнення буфера у статичній або динамічній пам'яті
- •5.4.3. Помилка переповнення в один байт
- •5.5. Помилки оброблення текстових рядків
- •5.5.1. Використання конвеєра
- •5.5.2. Переспрямування введення-виведення
- •5.5.3. Спеціальні символи
- •5.6. Люки
- •5.6.1. Режим debug у програмі sendmail
- •6.1. Класифікація шкідливого програмного забезпечення
- •6.2. Програмні закладки
- •6.2.1. Функції програмних закладок
- •6.2.2. Шпигунські програми
- •6.2.3. «Логічні бомби»
- •6.2.4. Люки — утиліти віддаленого адміністрування
- •6.2.5. Несанкціонована робота з мережею
- •6.2.6. Інші програмні закладки
- •6.3. Комп'ютерні віруси
- •6.3.1. Файлові віруси
- •6.3.2. Завантажувальні віруси
- •6.3.3. Макровіруси
- •6.3.4. Скриптові віруси
- •6.3.5. Захист від комп'ютерних вірусів
- •6.4. Мережні хробаки
- •6.4.1. Класифікація мережних хробаків
- •6.4.2. Хробак Морріса
- •6.4.3. Сучасні мережні хробаки
- •6.5. «Троянські коні»
- •6.5.1. Соціальна інженерія
- •6.5.2. Класифікація «троянських коней»
- •6.5.3. Шпигунські троянські програми
- •6.5.4. Троянські інсталятори
- •6.5.5. «Троянські бомби»
- •6.6. Спеціальні хакерські утиліти
- •6.6.1. Засоби здійснення віддалених атак Засоби проникнення на віддалені комп'ютери
- •6.6.2. Засоби створення шкідливого програмного забезпечення
- •6.6.3. Створення засобів атак
- •7.1. Призначення стандартів інформаційної безпеки
- •7.2. Стандарти, орієнтовані на застосування військовими та спецслужбами
- •7.2.1. «Критерії оцінювання захищених комп'ютерних систем» Міністерства оборони сша
- •7.2.2. Інтерпретація і розвиток tcsec
- •7.2.3. Керівні документи Державної технічної комісії при Президенті Російської Федерації
- •7.3. Стандарти, що враховують специфіку вимог захисту в різних системах
- •7.3.1. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій
- •7.4. Стандарти, що використовують
- •7.4.1. Концепція профілю захисту
- •7.4.2. Федеральні критерії безпеки
- •8.1. Законодавча і нормативна база захисту
- •8.1.1. Закон України «Про захист інформації
- •8.1.2. Нормативні документи системи
- •8.2. Оцінювання захищеності інформації,
- •8.2.1. Особливості термінології
- •8.2.2. Критерії захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу
- •8.2.3. Класифікація автоматизованих систем
- •8.3. Керівні документи з вимогами до захисту інформації в інформаційних системах певних типів
- •8.3.1. Вимоги із захисту конфіденційної інформації
- •8.3.2. Вимоги до захисту інформації веб-сторінки від несанкціонованого доступу
- •9.1. Основні відомості
- •9.2. Базові поняття
- •9.3.2. Оцінювання об'єкта за «Загальною методологію»
- •9.3.3. Матеріали, необхідні для проведення кваліфікаційного аналізу
- •9.3.4. Три етапи здійснення кваліфікаційного аналізу
- •9.4. Структура основних документів «Загальних критеріїв»
- •9.4.1. Профіль захисту
- •9.4.2. Завдання з безпеки
- •1. Вступ.
- •5. Вимоги безпеки.
- •8. Обґрунтування.
- •10.1. Завдання апаратного захисту
- •10.2. Підтримка керування пам'яттю
- •10.2.1. Віртуальні адреси
- •10.2.2. Віртуальна пам'ять
- •10.2.3. Трансляція адрес
- •10.4. Особливості архітектури процесорів Intel х86
- •10.4.2. Селектори та дескриптори сегментів і сторінок
- •10.5.2. Сегментно-сторінковий розподіл пам'яті
- •10.6. Керування задачами
- •10.6.1. Виклик процедур
- •10.6.2. Виклик задач
- •10.6.3. Привілейовані команди
- •11.1. Загрози безпеці операційних систем
- •11.1.1. Сканування файлової системи
- •11.1.2. Викрадення ключової інформації
- •11.1.3. Добирання паролів
- •11.1.4. Збирання сміття
- •11.1.5. Перевищення повноважень
- •11.1.6. Програмні закладки
- •11.1.7. «Жадібні» програми
- •11.2. Поняття захищеної операційної системи
- •11.2.1. Підходи до побудови захищених операційних систем
- •11.2.2. Принципи створення захищених систем
- •11.2.3. Адміністративні заходи захисту
- •11.2.4. Політика безпеки
- •11.3.1. Основні функції кзз
- •11.3.2. Розмежування доступу
- •11.3.3. Ідентифікація, автентифікація й авторизація
- •11.3.4. Аудит
- •12.1. Історія створення unix
- •12.2. Архітектура системи
- •12.3.1. Модель безпеки системи unix
- •12.3.2. Підсистема ідентифікації й автентифікації
- •12.3.3. Підсистема розмежування доступу
- •12.3.4. Підсистема реєстрації
- •12.4. Адміністрування засобів безпеки unix 12.4.1. Особливості адміністрування
- •12.4.2. Утиліти безпеки
- •12.4.3. Характерні вразливості системи unix
- •13.1. Основні відомості про систему
- •13.1.1. Стисло про історію створення системи
- •13.1.2. Відповідність вимогам стандартів безпеки
- •13.2.1. Основні концепції
- •13.2.2. Компоненти системи захисту
- •13.3. Розмежування доступу
- •13.3.1. Основні принципи реалізації системи розмежування
- •13.3.2. Суб'єкти доступу Windows
- •13.3.3. Об'єкти доступу Windows
- •13.3.4. Стандартні настроювання прав доступу
- •13.3.5. Ідентифікація й автентифікація
- •13.3.6. Реалізація дискреційного керування доступом
- •13.4. Аудит
- •14.1. Обґрунтування застосування захищених ос для створення систем оброблення конфіденційної інформації
- •14.2. Система Trusted Solaris
- •14.2.1. Основні характеристики середовища Trusted Solaris
- •14.2.2. Керування доступом у середовищі Trusted Solaris
- •14.2.3. Окреме зберігання позначеної мітками
- •14.2.4. Адміністрування безпеки у середовищі Trusted Solaris
- •14.3. Операційна система Фенікс
- •14.3.1. Архітектура системи
- •14.3.2. Засоби захисту
- •14.3.3. Дискреційна модель ієрархічного керування
- •14.3.4. Засоби керування доступом
- •14.3.5. Перегляд протоколу аудита
- •14.3.5. Програмні інтерфейси системи
- •14.3.7. Застосування операційної системи Фенікс
- •15.1. Основні відомості про комп'ютерні мережі
- •15.1.1. Відкриті системи
- •15.1.2. Модель взаємодії відкритих систем
- •15.1.3. Стеки протоколів
- •15.2. Інтернет
- •15.2.1. Організація
- •15.2.2. Адресація
- •15.2.3. Маршрутизація
- •15.3. Загрози безпеці інформації у мережах
- •15.4. Безпека взаємодії відкритих систем
- •15.4.1. Сервіси безпеки
- •15.4.2. Специфічні механізми безпеки
- •15.4.3. Універсальні механізми безпеки
- •15.4.5. Подальший розвиток міжнародних стандартів
- •16.1. Протоколи прикладного рівня
- •16.1.1. Протокол Telnet
- •16.1.2. Протокол ftp
- •16.1.3. Мережні служби unix
- •16.2. Транспортні протоколи
- •16.2.1. Протокол udp
- •16.2.2. Протокол tcp
- •16.3. Протокол ip
- •16.3.1. Призначення й можливості протоколу iPv4
- •16.3.2. Атаки на протокол iPv4, пов'язані з адресацією Підміна адреси відправника
- •16.3.3. Атаки, що ґрунтуються на помилках оброблення фрагментованих пакетів
- •16.3.4. Можливості, закладені у протокол iPv6
- •16.4.1. Особливості протоколу
- •16.4.2. Модель загроз
- •16.4.3. Механізми захисту
- •16.4.4. Рішення з безпеки
- •Interdomain Route Validation
- •16.4.5. Оцінювання захищеності
- •16.5. Протоколи керування мережею 16.5.1. Протокол ісмр
- •16.5.2. Протокол snmp
- •17.1. Система електронної пошти
- •17.1.1. Архітектура системи електронної пошти
- •17.1.2. Формат повідомлення електронної пошти
- •17.1.3. Протокол smtp
- •17.1.4. Протокол рорз
- •17.1.5. Протокол імар4
- •17.1.6. Загрози, пов'язані з використанням електронної пошти
- •17.1.7. Анонімне відсилання електронної пошти
- •17.1.8. Атаки через систему електронної пошти
- •17.2.1. Принципи веб-технології
- •17.2.2. Протокол http
- •17.2.3. Динамічні сторінки
- •17.2.4. Уразливості серверного програмного забезпечення
- •17.2.5. Уразливості у сценаріях
- •17.2.7. Міжсайтовий скриптінг
- •17.2.8. Захист сервера від атак
- •17.2.9. Атака на клієнта
- •17.2.10. Безпека Java
- •18.1. Архітектура захищених мереж
- •18.1.1. Протидія прослуховуванню трафіку
- •18.1.2. Сегментація мережі
- •18.1.3. Резервування мережного обладнання і каналів зв'язку
- •18.2. Міжмережні екрани
- •18.2.1. Можливості міжмережних екранів
- •18.2.2. Рівні реалізації
- •18.2.3. Особливості персональних брандмауерів
- •18.2.4. Недоліки міжмережного екрана
- •18.3. Системи виявлення атак
- •18.3.1. Можливості систем виявлення атак
- •18.3.2. Різні типи систем виявлення атак
- •18.3.3. Інформаційні джерела
- •18.3.4. Аналіз подій у системах виявлення атак
- •18.3.5. Відповідні дії систем виявлення атак
- •18.4. Додаткові інструментальні засоби
- •18.4.1. Системи аналізу й оцінювання вразливостей
- •18.4.2. Перевірка цілісності файлів
- •Передавання інформації через захищені мережі
- •19.1. Захист інформації, що передається відкритими каналами зв'язку
- •19.2. Віртуальні захищені мережі
- •19.2.1. Різні види віртуальних захищених мереж
- •Vpn віддаленого доступу
- •19.2.2. Проблеми побудови віртуальних захищених мереж
- •19.3. Рівні реалізації віртуальних захищених мереж
- •19.3.1. Захист віртуальних каналів на сеансовому рівні
- •19.3.2. Захист віртуальних каналів на мережному рівні
- •19.3.3. Захист віртуальних каналів на канальному рівні
- •19.4. Вимоги нормативної бази до реалізації віртуальних захищених мереж в Україні
- •20.1. Порядок проведення робіт зі створення комплексної системи захисту інформації
- •20.1.1. Структура комплексної системи захисту інформації
- •20.1.2. Створення комплексної системи захисту інформації
- •Обґрунтування потреби у створенні системи захисту
- •20.2.2. Обстеження середовищ функціонування
- •20.2.3. Визначення й аналіз можливих загроз безпеці
- •20.2.4. Розроблення політики безпеки
- •20.2.5. Перелік вимог до захищеної системи
- •20.3. Розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації
- •20.4. Створення і впровадження комплексної системи захисту інформації
- •20.4.1. Розроблення проекту Порядок розроблення проекту
- •20.4.2. Введення комплексної системи захисту інформації в дію та оцінювання захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах
- •20.4.3. Супроводження комплексної системи захисту інформації
- •21.1. Вимоги до кваліфікаційного аналізу
- •21.2. Організація державної експертизи
- •21.2.1. Положення про державну експертизу
- •21.2.2. Рекомендації з оформлення програм і методик проведення експертизи комплексної системи захисту інформації
- •21.3. Сертифікація засобів технічного захисту інформації
- •22.1. «Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі»
- •22.1.1. Загальні положення
- •22.1.2. Завдання та функції служби захисту інформації
- •22.1.3. Права й обов'язки служби захисту інформації
- •22.1.4. Взаємодія служби захисту інформації з іншими підрозділами та із зовнішніми організаціями
- •22.1.5. Штатний розклад і структура служби захисту інформації
- •22.1.6. Організація заходів служби захисту інформації та їх фінансування
- •22.2. Рекомендації щодо структури
- •22.2.1. Завдання захисту інформації в ас
- •22.2.2. Класифікація інформації, що обробляють в ас
- •22.2.3. Компоненти ас і технології оброблення інформації
- •22.2.4. Загрози інформації в ас
- •22.2.5. Політика безпеки інформації в ас
- •22.2.6. Календарний план робіт із захисту інформації в ас
- •22.3. Iso/iec 27002 «Інформаційні технології — Методики безпеки — Практичні правила управління безпекою інформації»
- •22.3.1. Загальні відомості про стандарт
- •22.3.2. Структура й основний зміст стандарту
- •22.3.3. Інші стандарти серн 27000
- •Грайворонський Микола Владленович Новіков Олексій Миколайович безпека інформаційно-комунікаційних систем
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.
9.4. Структура основних документів «Загальних критеріїв»
9.4.1. Профіль захисту
Нижче наведено інформацію про структуру профілю захисту та зміст його основних розділів [8, 51, 57].
1. Вступ (Introduction).
У вступі подано інформацію, необхідну для пошуку профілю в бібліотеці профілів (ідентифікатор) і огляд змісту.
1.1. Ідентифікатор (Identification).
Де унікальне ім'я, що використовують для пошуку профілю в бібліотеці профілів і для посилань на нього.
1.2. Огляд змісту (Overview).
В огляді змісту наведено стислі відомості про профіль захисту, на підставі яких споживач може зробити висновок, чи відповідає цей профіль його потребам.
2. Опис об'єкта оцінювання (Target of Evaluation Description).
Тут подано стислу характеристику об'єкта оцінювання, його функціональне призначення, принцип роботи, методи використання тощо. Ця інформація не підлягає аналізу і сертифікації.
Середовище експлуатації (Security Environment).
У цьому розділі подано опис усіх аспектів функціонування об'єкта оцінювання, пов'язаних з безпекою.
3.1 Загрози безпеці (Threats).
Опис загроз безпеці, яким має протистояти захист. Для кожної загрози
вказуються джерело, метод впливу, об'єкт.
3.2. Політика безпеки (Organizational Security Policies).
Тут подано визначення і пояснення (за потреби) правил політики безпеки. Важливою особливістю «Загальних критеріїв» є формалізація полі тик безпеки. Тож у цьому розділі може бути наведено лише назви окремих формалізованих політик і стислі пояснення.
Наведемо приклади політик безпеки [90].
P.AUTHORIZED_USERS (Авторизовані користувачі) — лише ті користувачі, яких було авторизовано для доступу до інформації в системі, можуть мати доступ до системи.
P.NEED_TO_KNOW (Необхідність знати) — система повинна об межувати можливість модифікувати та знищувати інформацію в захищених ресурсах для авторизованих користувачів, що потребують
цієї інформації.
P.ACCOUNTABILITY (Спостережність) — дії користувачів у системі мають бути контрольованими.
3.3. Умови експлуатації (Security Usage Assumptions).
Тут надається вичерпна характеристика середовища експлуатації в кон
тексті безпеки.
4. Задачі захисту (Security Objectives).
Йдеться про потреби користувачів протидіяти зазначеним загрозам безпеці та (або) реалізовувати політику безпеки. До задач захисту належать такі.
4.1. Задачі захисту, які вирішує сам ІТ-продукт (IT Security Objectives).
4.2. Інші задачі захисту (Non IT Security Objectives).
Як і політики безпеки, задачі захисту формалізовано та стандартизовано. Посилання на них можна робити за їхніми стандартними іменами. Наведемо кілька прикладів задач захисту ІТ-продукту [90].
О.AUTHORIZATION (Авторизація) — функції захисту об'єкта оцінювання мають гарантувати, що лише авторизовані користувачі отримують доступ до об'єкта оцінювання та його ресурсів.
O.DISCRETIONARY_ACCESS (Дискреційний доступ) - функції за хисту об'єкта оцінювання мають контролювати доступ до ресурсів на підставі ідентифікації користувачів і надавати можливість авторизованим користувачам визначати, які користувачі можуть здійснювані доступ і до яких ресурсів.
О.AUDITING (Аудит) — функції захисту об'єкта оцінювання мають реєструвати дії користувачів, що впливають на безпеку, та надавати цю інформацію авторизованим адміністраторам.
Далі наведено приклади задач захисту, що здійснюють не ІТ-продукти.
O.INSTALL (Інсталяція) — відповідальні за об'єкт оцінювання особи мають гарантувати, що він постачається, інсталюється, обслуговується і використовується у спосіб, що забезпечує підтримку успішного виконання задач захисту ІТ-продуктом.
О.PHYSICAL (Фізичний захист) — відповідальні за об'єкт оцінювання особи мають гарантувати, що його критичні до виконання політики безпеки компоненти захищені від фізичної атаки, яка могла б скомпрометувати виконання задач захисту ІТ-продуктом.
Вимоги безпеки (IT Security Requirements).
Йдеться про вимоги безпеки, які має задовольняти ІТ-продукт для вирішення задач захисту. До цих вимог належать такі.
5.1. Функціональні Вимоги (Functional Requirements).
Лише типові вимоги, передбачені у відповідних розділах «Загальних критеріїв», які можуть зобов'язувати чи забороняти використовувати конкретні методи та засоби.
5.2. Вимоги адекватності (Assurance Requirements). Це також лише типові вимоги.
5.3. Вимоги до середовища експлуатації (Security Requirements for the IT Environment).
Це необов'язковий розділ. Функціональні вимоги та (або) вимоги адекватності до середовища експлуатації. Задоволення типових вимог є бажаним, але необов'язковим.
Додаткові відомості.
Цей розділ не є обов'язковим. У ньому можуть бути викладені, наприклад, вказівки щодо застосування профілю захисту.
Обґрунтування (Rationale)
Тут наведено доводи того, що профіль захисту містить повну і зв'язну множину вимог, а ІТ-продукт, який їх задовольняє, здатний ефективно протистояти загрозам безпеці середовища експлуатації. Зокрема, наведено таке.
7.1. Обґрунтування задач захисту (Security Objectives Rationale) Демонструється, що запропоновані у профілі задачі захисту відповідають властивостям середовища експлуатації. За допомогою таблиць і додаткових коментарів показується, що кожній загрозі і кожному припущенню щодо безпеки відповідає щонайменше одна із зазначених у п. 4 задач захисту.
7.2. Обґрунтування вимог безпеки (Security Requirements Rationale).
Доводиться, що вимоги безпеки дозволяють вирішити задачі захисту, оскільки:
♦ множина цілей, які досягаються за допомогою окремих функціональних вимог, відповідає поставленим задачам захисту;
♦ вимоги безпеки є погодженими (не суперечать одна одній);
♦ усі взаємозв'язки між вимогами враховано;
♦ обраний набір вимог і рівень адекватності можуть бути обґрунтовані.
Усі обґрунтування слід подавати з використанням таблиць і доповнювати докладними поясненнями.