9.3.2. Оцінювання об'єкта за «Загальною методологію»

Процес оцінювання об'єкта здійснюється у три етапи:

♦ отримання вихідних даних для оцінювання;

• проведення оцінювання;

• оформлення результатів оцінювання.

Це етапи узагальненої моделі процесу оцінювання, де передбачено взаємодію

таких учасників:

♦ заявник — ініціатор та замовник оцінювання (він є відповідальним за надання

експерту-оцінювачу необхідних відомостей);

• розробник — демонструє об'єкт оцінювання і відповідає за надання відомостей

(відповідної проектної та іншої документації);

• експерт-оцінювач — приймає відомості від розробника або безпосередньо від заявника, здійснює оцінювання об'єкта та надає його результати відповідному органу (оцінювач зберігає конфіденційними всі дані, не призначені для загального використання, з якими йому довелося зіткнутися під час оцінювання об'єкта);

• орган оцінювання — організовує, підтримує і контролює процес оцінювання (на основі отриманих від експертів-оцінювачів результатів оцінювання надає сертифікати і випускає звіти про сертифікацію).

Передбачається, що ролі заявника, розробника об'єкта, оцінювача та органу оцінювання виконують різні організації. Це робиться для запобігання упередже ному ставленню до процесу оцінювання. Єдиний виняток — розробник і заявник можуть бути однією й тою самою організацією. У деяких випадках участь розроб ника взагалі не вимагається — заявник сам надає оцінювачу об'єкт оцінювання і відповідні відомості.

Оцінювання може бути здійсненим із використанням різних методів і при­йомів; це залежить від:

• заявлених вимог довіри;

• предмета оцінювання (оцінюється весь об'єкт чи лише програмне забезпечення).

Формування критеріїв оцінювання об'єкта виконується шляхом висування якісних вимог до функціональних механізмів гарантування безпеки та визначення кількісних показників для проведення оцінювання.

У більшості випадків застосовують якісні критерії, але можливість використовувати кількісні критерії забезпечує більш вичерпні результати процедури оцінювання. Серед прикладів застосування кількісних критеріїв можна назвати їх використання задля оцінювання механізмів парольного захисту, контрольних сум тощо.

Умови коректного використання кількісних показників:

• показник має бути об'єктивно інтерпретованим;

♦ залежність показника від окремих параметрів безпеки має бути однозначною.

9.3.3. Матеріали, необхідні для проведення кваліфікаційного аналізу

Серед матеріалів, які використовують для проведення кваліфікаційного аналізу, можна виділити:

• завдання з безпеки, де описано функції захисту ІТ-продукту та вимоги безпе­ки, що відповідають вимогам профілю захисту, на реалізацію якого претендує продукт;

♦ відомості про можливості ІТ-продукту, подані його розробником;

• ІТ-продукт;

• додаткові відомості, отримані після проведення різних експертиз.

9.3.4. Три етапи здійснення кваліфікаційного аналізу

Кваліфікаційний аналіз ІТ-продукту (об'єкта оцінювання) здійснюють у кілька етапів.

1. Аналіз профілю захисту на його повноту, несуперечність, можливість реаліза­ції та використання як набору вимог до продукту, що аналізують.

2. Аналіз завдання з безпеки на його відповідність вимогам профілю захисту, а також на повноту, несуперечність, можливість реалізації та використання як опису ГГ-продукту.

3. Аналіз ІТ-гтродукту на його відповідність завданню з безпеки.