- •Безпека інформаційно- комунікаційних систем
- •Isbn 966-552-167-5
- •1.1. Термінологія
- •1.1.1. Системи, в яких здійснюється захист інформації
- •1.1.2. Завдання захисту інформації
- •1.1.3. Загрози і вразливості
- •1.1.4. Комплексна система захисту інформації
- •1.1.5. Об'єкти захисту та їхні властивості
- •1.1.6. Розроблення й оцінювання захищених систем
- •1.2. Загрози безпеці інформації
- •1.2.1. Класифікація загроз
- •1.2.2. Перелік типових загроз безпеці
- •1.2.3. Класифікація атак
- •1.2.4. Методика класифікації загроз stride
- •1.2.5. Модель загроз
- •1.3. Порушники
- •1.3.1. Визначення терміну «хакер»
- •1.3.2. Наслідки віддій порушників
- •1.3.3. Модель порушника
- •2.1. Рівні інформаційно-комунікаційної системи
- •2.2. Функціональні сервіси безпеки і механізми, що їх реалізують
- •2.2.1. Таксономія функцій систем захисту
- •2.3. Основні підсистеми комплексу засобів захисту
- •2.3.1. Підсистема керування доступом
- •2.3.2. Підсистема ідентифікації й автентифікації
- •2.3.3. Підсистема аудита
- •Підсистема забезпечення цілісності
- •Криптографічна підсистема
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Основні поняття
- •3.3.1. Симетричне шифрування
- •3.3.2. Асиметричне шифрування
- •4.1. Загальні поняття теорії захисту інформації
- •4.2. Позначення, аксіоми та визначення
- •4.3. Основні типи політик безпеки
- •4.4. Математичні моделі безпеки
- •4.4.1. Моделі дискреційної політики безпеки
- •4.4.2. Моделі мандатної політики безпеки
- •5.1. Передумови виникнення вразливостей у комп'ютерних системах
- •5.2. Класифікація вад захисту
- •5.2.1. Класифікація вад захисту за причиною їх появи
- •5.2.2. Класифікація вад захисту за їх розміщенням у системі
- •5.2.3. Класифікація вад захисту за етапами їх появи
- •5.3. Класифікація помилок, що виникають у процесі програмної реалізації системи
- •5.4. Помилки переповнення буфера
- •5.4.1. Переповнення буфера у стеку
- •5.4.2. Переповнення буфера у статичній або динамічній пам'яті
- •5.4.3. Помилка переповнення в один байт
- •5.5. Помилки оброблення текстових рядків
- •5.5.1. Використання конвеєра
- •5.5.2. Переспрямування введення-виведення
- •5.5.3. Спеціальні символи
- •5.6. Люки
- •5.6.1. Режим debug у програмі sendmail
- •6.1. Класифікація шкідливого програмного забезпечення
- •6.2. Програмні закладки
- •6.2.1. Функції програмних закладок
- •6.2.2. Шпигунські програми
- •6.2.3. «Логічні бомби»
- •6.2.4. Люки — утиліти віддаленого адміністрування
- •6.2.5. Несанкціонована робота з мережею
- •6.2.6. Інші програмні закладки
- •6.3. Комп'ютерні віруси
- •6.3.1. Файлові віруси
- •6.3.2. Завантажувальні віруси
- •6.3.3. Макровіруси
- •6.3.4. Скриптові віруси
- •6.3.5. Захист від комп'ютерних вірусів
- •6.4. Мережні хробаки
- •6.4.1. Класифікація мережних хробаків
- •6.4.2. Хробак Морріса
- •6.4.3. Сучасні мережні хробаки
- •6.5. «Троянські коні»
- •6.5.1. Соціальна інженерія
- •6.5.2. Класифікація «троянських коней»
- •6.5.3. Шпигунські троянські програми
- •6.5.4. Троянські інсталятори
- •6.5.5. «Троянські бомби»
- •6.6. Спеціальні хакерські утиліти
- •6.6.1. Засоби здійснення віддалених атак Засоби проникнення на віддалені комп'ютери
- •6.6.2. Засоби створення шкідливого програмного забезпечення
- •6.6.3. Створення засобів атак
- •7.1. Призначення стандартів інформаційної безпеки
- •7.2. Стандарти, орієнтовані на застосування військовими та спецслужбами
- •7.2.1. «Критерії оцінювання захищених комп'ютерних систем» Міністерства оборони сша
- •7.2.2. Інтерпретація і розвиток tcsec
- •7.2.3. Керівні документи Державної технічної комісії при Президенті Російської Федерації
- •7.3. Стандарти, що враховують специфіку вимог захисту в різних системах
- •7.3.1. Європейські критерії безпеки інформаційних технологій
- •7.4. Стандарти, що використовують
- •7.4.1. Концепція профілю захисту
- •7.4.2. Федеральні критерії безпеки
- •8.1. Законодавча і нормативна база захисту
- •8.1.1. Закон України «Про захист інформації
- •8.1.2. Нормативні документи системи
- •8.2. Оцінювання захищеності інформації,
- •8.2.1. Особливості термінології
- •8.2.2. Критерії захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу
- •8.2.3. Класифікація автоматизованих систем
- •8.3. Керівні документи з вимогами до захисту інформації в інформаційних системах певних типів
- •8.3.1. Вимоги із захисту конфіденційної інформації
- •8.3.2. Вимоги до захисту інформації веб-сторінки від несанкціонованого доступу
- •9.1. Основні відомості
- •9.2. Базові поняття
- •9.3.2. Оцінювання об'єкта за «Загальною методологію»
- •9.3.3. Матеріали, необхідні для проведення кваліфікаційного аналізу
- •9.3.4. Три етапи здійснення кваліфікаційного аналізу
- •9.4. Структура основних документів «Загальних критеріїв»
- •9.4.1. Профіль захисту
- •9.4.2. Завдання з безпеки
- •1. Вступ.
- •5. Вимоги безпеки.
- •8. Обґрунтування.
- •10.1. Завдання апаратного захисту
- •10.2. Підтримка керування пам'яттю
- •10.2.1. Віртуальні адреси
- •10.2.2. Віртуальна пам'ять
- •10.2.3. Трансляція адрес
- •10.4. Особливості архітектури процесорів Intel х86
- •10.4.2. Селектори та дескриптори сегментів і сторінок
- •10.5.2. Сегментно-сторінковий розподіл пам'яті
- •10.6. Керування задачами
- •10.6.1. Виклик процедур
- •10.6.2. Виклик задач
- •10.6.3. Привілейовані команди
- •11.1. Загрози безпеці операційних систем
- •11.1.1. Сканування файлової системи
- •11.1.2. Викрадення ключової інформації
- •11.1.3. Добирання паролів
- •11.1.4. Збирання сміття
- •11.1.5. Перевищення повноважень
- •11.1.6. Програмні закладки
- •11.1.7. «Жадібні» програми
- •11.2. Поняття захищеної операційної системи
- •11.2.1. Підходи до побудови захищених операційних систем
- •11.2.2. Принципи створення захищених систем
- •11.2.3. Адміністративні заходи захисту
- •11.2.4. Політика безпеки
- •11.3.1. Основні функції кзз
- •11.3.2. Розмежування доступу
- •11.3.3. Ідентифікація, автентифікація й авторизація
- •11.3.4. Аудит
- •12.1. Історія створення unix
- •12.2. Архітектура системи
- •12.3.1. Модель безпеки системи unix
- •12.3.2. Підсистема ідентифікації й автентифікації
- •12.3.3. Підсистема розмежування доступу
- •12.3.4. Підсистема реєстрації
- •12.4. Адміністрування засобів безпеки unix 12.4.1. Особливості адміністрування
- •12.4.2. Утиліти безпеки
- •12.4.3. Характерні вразливості системи unix
- •13.1. Основні відомості про систему
- •13.1.1. Стисло про історію створення системи
- •13.1.2. Відповідність вимогам стандартів безпеки
- •13.2.1. Основні концепції
- •13.2.2. Компоненти системи захисту
- •13.3. Розмежування доступу
- •13.3.1. Основні принципи реалізації системи розмежування
- •13.3.2. Суб'єкти доступу Windows
- •13.3.3. Об'єкти доступу Windows
- •13.3.4. Стандартні настроювання прав доступу
- •13.3.5. Ідентифікація й автентифікація
- •13.3.6. Реалізація дискреційного керування доступом
- •13.4. Аудит
- •14.1. Обґрунтування застосування захищених ос для створення систем оброблення конфіденційної інформації
- •14.2. Система Trusted Solaris
- •14.2.1. Основні характеристики середовища Trusted Solaris
- •14.2.2. Керування доступом у середовищі Trusted Solaris
- •14.2.3. Окреме зберігання позначеної мітками
- •14.2.4. Адміністрування безпеки у середовищі Trusted Solaris
- •14.3. Операційна система Фенікс
- •14.3.1. Архітектура системи
- •14.3.2. Засоби захисту
- •14.3.3. Дискреційна модель ієрархічного керування
- •14.3.4. Засоби керування доступом
- •14.3.5. Перегляд протоколу аудита
- •14.3.5. Програмні інтерфейси системи
- •14.3.7. Застосування операційної системи Фенікс
- •15.1. Основні відомості про комп'ютерні мережі
- •15.1.1. Відкриті системи
- •15.1.2. Модель взаємодії відкритих систем
- •15.1.3. Стеки протоколів
- •15.2. Інтернет
- •15.2.1. Організація
- •15.2.2. Адресація
- •15.2.3. Маршрутизація
- •15.3. Загрози безпеці інформації у мережах
- •15.4. Безпека взаємодії відкритих систем
- •15.4.1. Сервіси безпеки
- •15.4.2. Специфічні механізми безпеки
- •15.4.3. Універсальні механізми безпеки
- •15.4.5. Подальший розвиток міжнародних стандартів
- •16.1. Протоколи прикладного рівня
- •16.1.1. Протокол Telnet
- •16.1.2. Протокол ftp
- •16.1.3. Мережні служби unix
- •16.2. Транспортні протоколи
- •16.2.1. Протокол udp
- •16.2.2. Протокол tcp
- •16.3. Протокол ip
- •16.3.1. Призначення й можливості протоколу iPv4
- •16.3.2. Атаки на протокол iPv4, пов'язані з адресацією Підміна адреси відправника
- •16.3.3. Атаки, що ґрунтуються на помилках оброблення фрагментованих пакетів
- •16.3.4. Можливості, закладені у протокол iPv6
- •16.4.1. Особливості протоколу
- •16.4.2. Модель загроз
- •16.4.3. Механізми захисту
- •16.4.4. Рішення з безпеки
- •Interdomain Route Validation
- •16.4.5. Оцінювання захищеності
- •16.5. Протоколи керування мережею 16.5.1. Протокол ісмр
- •16.5.2. Протокол snmp
- •17.1. Система електронної пошти
- •17.1.1. Архітектура системи електронної пошти
- •17.1.2. Формат повідомлення електронної пошти
- •17.1.3. Протокол smtp
- •17.1.4. Протокол рорз
- •17.1.5. Протокол імар4
- •17.1.6. Загрози, пов'язані з використанням електронної пошти
- •17.1.7. Анонімне відсилання електронної пошти
- •17.1.8. Атаки через систему електронної пошти
- •17.2.1. Принципи веб-технології
- •17.2.2. Протокол http
- •17.2.3. Динамічні сторінки
- •17.2.4. Уразливості серверного програмного забезпечення
- •17.2.5. Уразливості у сценаріях
- •17.2.7. Міжсайтовий скриптінг
- •17.2.8. Захист сервера від атак
- •17.2.9. Атака на клієнта
- •17.2.10. Безпека Java
- •18.1. Архітектура захищених мереж
- •18.1.1. Протидія прослуховуванню трафіку
- •18.1.2. Сегментація мережі
- •18.1.3. Резервування мережного обладнання і каналів зв'язку
- •18.2. Міжмережні екрани
- •18.2.1. Можливості міжмережних екранів
- •18.2.2. Рівні реалізації
- •18.2.3. Особливості персональних брандмауерів
- •18.2.4. Недоліки міжмережного екрана
- •18.3. Системи виявлення атак
- •18.3.1. Можливості систем виявлення атак
- •18.3.2. Різні типи систем виявлення атак
- •18.3.3. Інформаційні джерела
- •18.3.4. Аналіз подій у системах виявлення атак
- •18.3.5. Відповідні дії систем виявлення атак
- •18.4. Додаткові інструментальні засоби
- •18.4.1. Системи аналізу й оцінювання вразливостей
- •18.4.2. Перевірка цілісності файлів
- •Передавання інформації через захищені мережі
- •19.1. Захист інформації, що передається відкритими каналами зв'язку
- •19.2. Віртуальні захищені мережі
- •19.2.1. Різні види віртуальних захищених мереж
- •Vpn віддаленого доступу
- •19.2.2. Проблеми побудови віртуальних захищених мереж
- •19.3. Рівні реалізації віртуальних захищених мереж
- •19.3.1. Захист віртуальних каналів на сеансовому рівні
- •19.3.2. Захист віртуальних каналів на мережному рівні
- •19.3.3. Захист віртуальних каналів на канальному рівні
- •19.4. Вимоги нормативної бази до реалізації віртуальних захищених мереж в Україні
- •20.1. Порядок проведення робіт зі створення комплексної системи захисту інформації
- •20.1.1. Структура комплексної системи захисту інформації
- •20.1.2. Створення комплексної системи захисту інформації
- •Обґрунтування потреби у створенні системи захисту
- •20.2.2. Обстеження середовищ функціонування
- •20.2.3. Визначення й аналіз можливих загроз безпеці
- •20.2.4. Розроблення політики безпеки
- •20.2.5. Перелік вимог до захищеної системи
- •20.3. Розроблення технічного завдання на створення комплексної системи захисту інформації
- •20.4. Створення і впровадження комплексної системи захисту інформації
- •20.4.1. Розроблення проекту Порядок розроблення проекту
- •20.4.2. Введення комплексної системи захисту інформації в дію та оцінювання захищеності інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах
- •20.4.3. Супроводження комплексної системи захисту інформації
- •21.1. Вимоги до кваліфікаційного аналізу
- •21.2. Організація державної експертизи
- •21.2.1. Положення про державну експертизу
- •21.2.2. Рекомендації з оформлення програм і методик проведення експертизи комплексної системи захисту інформації
- •21.3. Сертифікація засобів технічного захисту інформації
- •22.1. «Типове положення про службу захисту інформації в автоматизованій системі»
- •22.1.1. Загальні положення
- •22.1.2. Завдання та функції служби захисту інформації
- •22.1.3. Права й обов'язки служби захисту інформації
- •22.1.4. Взаємодія служби захисту інформації з іншими підрозділами та із зовнішніми організаціями
- •22.1.5. Штатний розклад і структура служби захисту інформації
- •22.1.6. Організація заходів служби захисту інформації та їх фінансування
- •22.2. Рекомендації щодо структури
- •22.2.1. Завдання захисту інформації в ас
- •22.2.2. Класифікація інформації, що обробляють в ас
- •22.2.3. Компоненти ас і технології оброблення інформації
- •22.2.4. Загрози інформації в ас
- •22.2.5. Політика безпеки інформації в ас
- •22.2.6. Календарний план робіт із захисту інформації в ас
- •22.3. Iso/iec 27002 «Інформаційні технології — Методики безпеки — Практичні правила управління безпекою інформації»
- •22.3.1. Загальні відомості про стандарт
- •22.3.2. Структура й основний зміст стандарту
- •22.3.3. Інші стандарти серн 27000
- •Грайворонський Микола Владленович Новіков Олексій Миколайович безпека інформаційно-комунікаційних систем
- •21100, М. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.
15.4. Безпека взаємодії відкритих систем
Захищати інформацію так чи інакше мусять усі користувачі ІКС, зокрема й користувачі відкритих систем. При цьому різні користувачі та системи потребують різних рівнів захисту. Інколи високий ступінь захисту системи заважає здійснювати легкий доступ до неї. З одного боку, наявність засобів захисту може впливати на продуктивність системи в цілому, па зручність її використання, на взаємодію прикладних програм і загальне керування системою. З іншого боку, такі властивості відкритих систем, як здатність забезпечити спільну роботу з прикладними системами на локальних і віддалених платформах, а також мобільність застосувань, стають джерелом додаткових уразливостей, на кшталт небезпеки внесення вірусів і «троянських коней» або полегшення неавторизованого доступу.
Захист інформації в ІКС, реалізованих відповідно до технології відкритих систем, є проблемою, яку не так просто вирішити. Зараз частково розроблено стандарти (робота над їх створенням триває), спрямовані на забезпечення захисту інформації у відкритих системах, і відповідні механізми захисту [129-140]. Базовими документами у сфері захисту розподілених систем стали технічно узгоджені документи ISO/IEC 7498-2 [129] і Рекомендації ССІТТ (The International Telegraph and Telephone Consultative Committee) X.800 «Архітектура безпеки взаємодії відкритих систем для застосувань ССІТТ» [130]. Розглянемо більш докладно останній документ.
15.4.1. Сервіси безпеки
У рекомендаціях Х.800 увагу закцентовано на таких функціях (сервісах) безпеки;
♦ автентифікація;
♦ керування доступом;
♦ конфіденційність даних;
♦ цілісність даних;
♦ унеможливлення відмови від авторства.
Розглянемо ці функції детальніше. Скрізь, де інше не вказано явно, йдеться про реалізацію сервісу безпеки, що надає послуги на певному рівні моделі OSI засобами цього ж рівня. «Дані користувача» у цьому розумінні — це дані, які є корисним навантаженням для окремого блоку даних або всієї послідовності блоків даних, тобто йдеться про дані протоколу вищого (вищих) рівня.
Автентифікація
Цей сервіс забезпечує автентифікацію сторін, що спілкуються (Communicating peer Entity), і автентифікацію джерела даних.
Автентифікацію сторін здійснюють у момент встановлення з'єднання та іноді під час передавання даних з метою підтвердження автентичності сутностей з'єднання. Завдяки використанню цього сервісу можна бути впевненим, що суб'єкт не влаштує «маскарад» і не використає повторно попередній несанкціонований сеанс зв'язку. Застосовують різні схеми автентифікації, які забезпечують різний ступінь захисту.
Автентифікація джерела даних — це підтвердження автентичності джерела блоку даних. Сервіс, який реалізують засобами певного рівня моделі OS1 та надають для сутностей вищого рівня, підтверджує автентичність сутності цього ж таки рівня. Слід зауважити, що сервіс не забезпечує захист від повторення або пошкодження даних.
Керування доступом
Цей сервіс забезпечує захист від несанкціонованого використання ресурсів, доступних через взаємодію відкритих систем. Керування доступом може застосовуватися до різних типів доступу до ресурсу (наприклад, використання комунікаційного ресурсу, читання, записування або видалення інформаційного ресурсу, виконання ресурсу оброблення).
Конфіденційність даних
Цей сервіс забезпечує захист даних від їх несанкціонованого розкриття. Розрізняють кілька сервісів конфіденційності даних:
♦ конфіденційність даних під час обміну зі встановленням з'єднання — цей сервіс захищає всю інформацію користувачів, окрім даних щодо запиту на встановлення з'єднання (це залежатиме від рівня моделі OSI);
♦ конфіденційність даних під час обміну без встановлення з'єднання — цей сервіс захищає всю інформацію користувачів;
конфіденційність окремих полів даних — цей сервіс забезпечує захист інформації в окремих обраних полях даних у сеансі зі встановленням з'єднання або без нього;
конфіденційність трафіку — цей сервіс забезпечує захист інформації, яку отримують під час здійснення аналізу трафіку.
Цілісність даних
Цей сервіс спрямований на протидію активним загрозам. Розрізняють такі сервіси цілісності даних:
♦ цілісність даних під час обміну зі встановленням з'єднання з відновленням — цей сервіс забезпечує цілісність усіх даних користувача шляхом виявлення будь-якої модифікації даних (додавання, видалення та повторення) і здійснює спробу відновити дані;
цілісність даних під час обміну зі встановленням з'єднання без відновлення — так само, як і попередній сервіс, забезпечує цілісність усіх даних, але без спроби їхнього відновлення;
цілісність окремих полів даних під час обміну зі встановленням з'єднання — цей сервіс забезпечує цілісність окремих обраних полів даних у сеансі зі встановленням з'єднання і визначає, чи не було ці поля модифіковано (додано, видалено та повторено);
цілісність даних під час обміну без встановлення з'єднання — цей сервіс па відміну від попередніх у разі його реалізації на певному рівні моделі OSI забезпечує цілісність даних за запитом сутності вищого рівня; сервіс забезпечує цілісність окремого блоку даних, що передається без встановлення з'єднання, і може визначати, чи було блок даних модифіковано, крім того він може виявляти дані, що повторюються;
цілісність окремих полів даних під час обміну без встановлення з'єднання — цей сервіс забезпечує цілісність окремих обраних полів в окремому блоці даних, що передається без встановлення з'єднання, і визначає, чи було модифіковано обрані поля.
Унеможливлення відмови від авторства
Сервіс забезпечує такі можливості (кожну окремо або обидві разом):
унеможливлення відмови від авторства з підтвердженням справжності джерела даних — цей сервіс захищає одержувача даних від будь-якої спроби відправника відмовитися від факту відправлення ним даних чи справжності їхнього вмісту;
унеможливлення відмови від авторства з підтвердженням про отримання —
цей сервіс сповіщає відправнику даних про їх отримання, що не дає одержувачу відмовитися від факту отримання даних або викривити їх.
У табл. 15.5 показано, на яких рівнях моделі OSI реалізують сервіси безпеки.
Слід зазначити, що прикладні процеси можуть самі забезпечувати сервіси безпеки, що доповнюють або заміняють сервіси 7-го рівня.
Таблиця
15.5.
Співвідношення сервісів безпеки і
рівнів моделі
ISO
|
Рівень |
||||
Сервіс |
1 |
2 3 |
4 5 |
6 |
7 |
Автентифікація сторін |
|
+ |
+ |
|
+ |
Автентифікація джерела даних |
|
+ |
+ |
|
+ |
Керування доступом |
|
+ |
+ |
|
+ |
Конфіденційність даних під час обміну зі встановленням |
|
|
|
|
|
з'єднання |
+ |
+ + |
+ |
+ |
+ |
Конфіденційність даних під час обміну без встановлення з'єднання |
|
|
|
|
|
|
+ + |
+ |
+ |
+ |
|
Конфіденційність окремих полів даних |
|
|
|
+ |
+ |
Конфіденційність трафіку |
+ |
+ |
|
|
+ |
Цілісність даних під час обміну зі встановленням з'єднання |
|
|
|
|
|
з відновленням |
|
|
+ |
|
+ |
Цілісність даних під час обміну зі встановленням з'єднання |
|
|
|
|
|
без відновлення |
|
+ |
+ |
|
+ |
Цілісність окремих полів даних під час обміну |
|
|
|
|
|
зі встановленням з'єднання |
|
|
|
|
+ |
Цілісність даних під час обміну без встановлення з'єднання |
|
+ |
+ |
|
+ |
Цілісність окремих полів даних під час обміну без |
|
|
|
|
|
встановлення з'єднання |
|
|
|
|
+ |
Унеможливлення відмови від авторства з підтвердженням |
|
|
|
|
|
справжності джерела даних |
|
|
|
|
+ . |
Унеможливлення відмови від авторства з підтвердженням |
|
|
|
|
|
про отримання |
|
|
|
|
+ |