Тема 7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства

7.1. Сутність реструктуризації та реорганізації підприємства

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств є реструктуризація.

У Законі України «Про відновлення платоспроможності бор­жника або визнання його банкрутом» наводиться таке визначен­ня: реструктуризація підприємства - це здійснення організацій­но-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприя­тиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефектив­ності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Реструктуризація означає пристосування структури ресурсів, що використовує підприємство, до нових цін і умов, а також змі­ну параметрів виробництва відповідно до існуючих на ринку ви­мог. Реструктуризація, як правило, включає організаційні зміни на підприємствах, що часто виражаються в їх поділі на більш дрібні суб'єкти підприємницької діяльності. У процесі реструкту­ризації також змінюються цілі підприємства, здійснюється організа­ційна перебудова, відбувається поділ активів, переглядаються ринки та оптимізуються ресурси.

Процес реструктуризації нерозривно пов'язаний з приватиза­цією: зміна форми власності забезпечує імпульси для необхідної структурної перебудови підприємств, створює об'єктивні перед­умови для проведення реструктуризації та визначає особливості цього процесу. Можна виокремити три принципових підходи до реструктуризації за критерієм послідовності заходів: здійснення ре­організації підприємств до їх приватизації, одночасно і після неї. Головним наслідком взаємодії приватизації та реструктуризації є використані джерела та умови фінансування останньої. Підходи до приватизації, обрана форма, швидкість процесу здійснюють значний вплив на процес реструктуризації.

Процес підготовки реструктуризації починається з моменту усвідомлення менеджментом підприємства її необхідності, пока­зниками чого можуть стати:

• кризове становище і можливість банкрутства підприємства;

• необхідність зміни (розширення) сфери діяльності;

264

• скорочення обсягів продажу продукції;

• збільшення накладних витрат;

• погіршення перебігу виробничого процесу;

• погіршення основних економічних показників у порівнянні з конкурентами або вдалими, з точки зору керівництва, періода­ми діяльності підприємства;

• відсутність системи врахування ринкових змін при розробці і просуванні продукції підприємства тощо.

265

Основні цілі реструктуризації подано на рис. 7.1.

• розробка загальної стратегічної концепції підприємства і планування етапів реструктуризації (визначаються цілі і пріори­тети, розробляється програма реструктуризації);

• планування процесу перетворень і моніторингу реструктуризації (ця програма забезпечується технологіями, організацією та фі­нансово-економічним управлінням).

Початку робіт з реструктуризації передує комплексна діагностика, за результатами якої приймається рішення про конкретний набір заходів і робіт, зв'язаних з перетвореннями. Ієрархію завдань ре­структуризації підприємств показано на рис. 7.3.

Реструктуризацію підприємств можна класифікувати за таки­ми ознаками:

1. За метою проведення (стратегічна, оздоровча). Метою стра­тегічної реструктуризації є максимальне збільшення багатства влас­ників, які володіють підприємством. Оздоровча реструктуризація зу­мовлена нежиттєздатністю підприємства, що близьке до банкрутства або вже збанкрутувало, і проводиться з метою пере­творення його знову в ефективно функціонуюче.

267

2.3а змістом (операційна (експлуатаційна), корпоративна (ре­організація), фінансова). Зміст реструктуризації визначається ти­ми заходами, які проводяться в процесі її здійснення. Операційна (експлуатаційна) реструктуризація охоплює заходи щодо вдоско­налення діяльності підприємства з урахуванням окремих його функцій. Корпоративна реструктуризація включає заходи щодо експансії (злиття і поглинання), скорочення (продаж частини пі­дприємства чи окремих або непотрібних активів власності) й ко­нтролю (зміни структури власності). Фінансова реструктуризація включає зміну структури капіталу (зменшення чи збільшення за­боргованості, емісію або викуп акцій); зміну вартості капіталу (зниження процентів по кредитах, зниження необхідної норми прибутку).

3.3а ступенем відчуження майна:

а)оплатна передача майна у власність іншому власникові (ку-півля-продаж);

б)безоплатна передача (дарування) майна за бажанням власника на основі угоди;

в) передача майна в примусовому порядку;

г) передача майна в оренду, засноване на договорі строкового володіння й користування (або тільки користування) майном за плату.

4. За конгломеративним принципом (відчуження майна через продаж, поворотну оренду активів).

4. За напрямами конвертації боргу й акціонерного капіталу:

а) конвертація боргу в частку в акціонерному капіталі;

б) конвертація боргу у змішані форми;

в) конвертація акціонерного капіталу у змішані форми;

г) конвертація боргу в борг;

д) конвертація змішаної форми фінансових інструментів у ін­ ші змішані форми;

є) конвертація акціонерного капіталу в акціонерний капітал;

є) збільшення боргу;

ж)продаж змішаних фінансових інструментів нового випуску;

з) продаж нового акціонерного капіталу.

Виділяють такі складові реструктуризації: реструктуризація менеджменту, фінансова, виробнича, кадрова реструктуризація.

Головна проблема змін у менеджменті в процесі реструктури­зації підприємства пов'язана з поєднанням відомих управлінсь­ких функцій з новими виробничими функціями чи підрозділам (табл. 7.2).

268

Таблиця 7.2 Поєднання виробничих і управлінських функцій у процесі реструктуризації

\ Управлін­ські функції	Виробничі функції		Персонал	Маркетинг, збут	Фінанси, облік
	Виробницт­во, логістика	Досліджен­ня, розробки
[Планування	Виробничі графіки	Конкуренто­спроможність продукції	Вакансії	Обсяги про­дажу	Грошові потоки, бю­джети
> Організація	Бізнес-процеси	За групами товарів	Структура підприємства	Ринки збуту	Елементи фінансової функції
Укомплекту­вання штатів	Відповідність технології	Творче мис­лення	Ринок праці	Канали збу­ту	Фінансовий аналіз
У Мотивація	Управління якістю	Рейтинг продукту	Управління виконанням	Рентабельні ринки	Фінансова цінність фірми
'Комунікації	Виробничі можливості	Технічний розвиток	Людський капітал	Зовнішнє середовище	Фінансові показники
(Керівництво	За відхилен­нями	Інновації	Мікроклімат	Конкуренція	Фінансові моделі
І Контроль	Дотримання графіків і стандартів	Ціна-якість	Плинність кадрів	Частка рин­ку	Рентабель­ність, лікві­дність

: Після проведення заходів щодо реструктуризації менеджме-

ту в цілому слід здійснити відповідні зміни у всіх складових підприємства: виробництві, кадрах, фінансах і обліку, маркетин­гу, дослідженнях і розробках. Вихідною ланкою в цьому процесі І маркетингова діагностика. Саме у результаті вивчення поточ-ргх ринкових проблем з використанням маркетингових інстру­ментів можна обґрунтувати базовий показник бізнесу - обсяги Вродажу. Від значення цього показника залежить фінансова дія-Ьність, типи виробничих технологій, чисельність персоналу.

\ Маркетингова діагностика передбачає два етапи: експрес-рагностику і маркетингове планування. Деякі аспекти маркетингової Юагностики можуть опрацьовуватись в процесі стратегічного РЛанування. Звичайно, якщо на підприємстві була відсутня служ­ім маркетингу, то її доведеться створити додатково до підрозділів руту та постачання.

•На етапі експрес-діагностики аналізуються дві групи ринко­вих чинників:

269

1. внутрішні, що пов'язані із можливостями підприємства за­пропонувати ринку певні товари (послуги);

2. зовнішні, що віддзеркалюють об'єктивну ринкову ситуацію. До цих факторів відносяться споживачі, конкуренти, правове се­редовище тощо.

Етап маркетингової експрес-діагностики завершується вибо­ром цільових ринків на основі їх сегментації.

Наступний етап маркетингової "'"гностики - планування мар­кетингового комплексу для обраних ринків залежно від ситуації. Йдеться про відомі 4 «Р»: продукт (product), ціна (price), збут (place), просування (promotion).

Фінансова реструктуризація одна з найпроблемніщих складових, оскільки вітчизняним фінансовим менеджерам бракує досвіду управління грошовими потоками в ринкових умовах. Фінансова реструктуризація містить такі етапи:

• фінансова експрес-діагностика;

• реорганізація фінансової функції;

• удосконалення фінансового менеджменту.

На етапі експрес-діагностики аналізують аспекти фінансової діяльності підприємства:

• фінансових показників (балансу, прибутків і збитків, витрат);

• грошових потоків (операційних, інвестиційних, фінансових);

• ліквідності та стійкості;

• ефективності підприємства (тривалість фінансового циклу, рентабельність продажу і активів, оборотність активів і пасивів).

Необхідність у фінансовій реструктуризації виникає, оскільки більшість вітчизняних підприємств мають велику заборгованість, що виникла внаслідок ризикованої кредитної політики, макроеко-номічної нестабільності, кризи неплатежів у національній економіці. Фінансова реструктуризація передбачає оптимізацію структури капіталу підприємства (зміну структури пасивів), що досягається насамперед переоформленням боргових зобов'язань (розстрочка, списання виплат). Крім того, під час фінансової реструктуризації вирішуються завдання ліквідації субсидіювання, підвищення фінан­сової автономії, використання переваг цінних паперів, залучення іноземного капіталу.

Фінансова реструктуризація може передбачати відстрочення погашення заборгованості, зниження процентної ставки по ній, визначення більш вигідної схеми її погашення, використання ін­ших прийомів покращення фінансового стану, наприклад, конве­ртацію заборгованості або її частки у цінні папери підприємства. В окремих випадках підприємство проводить дії з отримання від кредиторів нових позичок, кредитів або гарантій.

270

Ключового значення у процесі реструктуризації набуває пере­творення виробничих підрозділів підприємства. Адже саме в процесі виробництва забезпечуються два ключові аспекти конку­рентоспроможності продукції: якість і ціна. Вони залежать на­самперед від технологічних процесів та організації виробництва, які й становлять зміст виробничої реструктуризації. Звичайно перет­ворення виробничої діяльності здійснюється з метою реалізації маркетингових стратегій у межах наявних фінансових можливос­тей.

Виробнича реструктуризація охоплює також модернізацію або заміну застарілих основних фондів, впровадження нових тех­нологічних процесів, інвестування заходів, спрямованих на кра­ще використання виробничих потужностей та інших ресурсів пі­дприємства.

Завершальною складовою реструктуризації підприємства є кадрова перебудова. Мета її - привести у відповідність людський чинник підприємства до нових цілей і завдань, які воно вирішує в перехідних умовах. Кадрова реструктуризація має кількісну і якісну складову. Кількісна складова пов'язана зі зміною потреби підприємства у персоналі в процесі реструктуризації. З одного боку, довелося звільнити частину персоналу з багатьох причин. Це і падіння обсягів виробництва, і припинення випуску застарі­лих виробів, і небажання певної групи працівників враховувати труднощі реструктуризації, і численні конфлікти окремих спів­робітників з новою командою менеджерів. Як бачимо, до проце­дури звільнення доводиться вдаватися навіть в умовах стабільної загальної чисельності і навіть її збільшення. З іншого боку, ви­никає потреба у наборі нових працівників - маркетологів, фахів­ців з продажу і збуту, зовнішньоекономічної діяльності, фінанси­стів, окремих груп робітників.

Між категоріями «реструктуризація» та «реорганізація» підп­риємства існує відмінність. Перше поняття є ширшим за друге, |, оскільки реорганізація підприємства - один з етапів його рестру-', ктуризації. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а [ також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу. У результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змі-ї нюється правовий статус юридичної особи.

За формальними ознаками розглядають три види реорганізації:

1. спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєд-[ нання, поглинання);

1. спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення);

271

3) без змін розмірів підприємства (перетворення). У разі реорганізації підприємства слід враховувати такі зако­нодавчі передумови та вимоги:

• порядок державної реєстрації (перереєстрації") та ліквідації суб'єктів підприємництва;

• вимоги антимонопольного законодавства;

• вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;

• порядок емісії акцій (у разі реорганізації акціонерного това­риства);

• можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локаль­ного масштабу.

У результаті реорганізації підприємства постає потреба скасу­вати державну реєстрацію одних суб'єктів підприємництва і за­реєструвати або перереєструвати інших. Коли реорганізація пов'язана зі створенням на базі підприємств, що реєструються, нових юридичних осіб, засновницькі документи останніх мають відбивати це.

Перереєстровувати підприємство потрібно у тому разі, якщо його реорганізація спричинюється до змін:

• організаційно-правової форми;

• форми власності;

• назви юридичної особи.

Згідно з Положенням про державну реєстрацію суб'єктів під­приємницької діяльності юридичні особи перереєстровуються в тому самому порядку, що й реєструються. У місячний термін з моменту настання зазначених змін до органів державної реєстра­ції слід подати документи для перереєстрації з підтвердженням того факту, що оголошення про відповідні зміни опубліковане у дру­кованих засобах масової інформації.

У разі реорганізації підприємства з приєднанням чи відокрем­ленням певних структурних підрозділів може постати потреба внести зміни й доповнення до установчих документів, які також підлягають державній реєстрації. Зміни (доповнення), що вно­сяться в такі документи, оформляються у вигляді окремих додат­ків або зазначені документи подаються в новій редакції. У разі зміни складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької дія­льності мають бути подані документи, оформлені згідно з вимо­гами законодавства, які засвідчують:

- добровільній вихід юридичної чи фізичної особи зі складу засновників (учасників). Для цього подається копія рішення за­ сновника або нотаріально засвідчена заява фізичної особи;

272

- примусове виключення тієї чи іншої особи зі складу заснов­ників (учасників) на основі рішення уповноваженого на це органу.

Підприємства, які мають кредиторську заборгованість, можуть бути реорганізовані з додержанням вимог щодо переведення бор­гу. Ці вимоги зводяться ось до чого:

а) переведення (перерахування) боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, які ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником;

в) порука та застава з боку третьої особи припиняються з пе­ реведенням (перерахуванням) боргу, якщо поручитель або заста­ водавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

г) поступлення вимоги та переведення боргу, що ґрунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути здійснені та­ кож у письмовій формі.