Лекція 20. Заборгованість у системі міжнародних фінансів Геополітика світового боргу

Заборгованість у системі міжнародних фінансів у першу чергу потрібно розглядати з політичного погляду, а лише потім з економічного та гуманного. Термін «геополітика світового боргу» охоплює характеристику геополітичної структури світу (рис. 24). Згідно вітчизняних та зарубіжних досліджень, у всі епохи існували геостратегічні та геополітичні держави.

Рис. 24. Геополітична структура світу [4, с. 20]

Регіональні лідери — це держави, що потенційно можуть впливати на свій регіон.

Геостратегічні країни — це високорозвинені країни, політика яких спрямована на поширення впливу за межами власних кор­донів. Їх, у свою чергу, розділяють на активні та пасивні.

Геополітичні центри — це держави чи регіони, що мають важливе стратегічне місцезнаходження та володіють відповідними ресурсами, але вимушені захищатись від зазіхань геостратегічних країн, які прагнуть до перерозподілу цінностей.

Характеризуючи геополітичну структуру світу, потрібно оцінити політику фінансових потоків активних та пасивних геостратегічних країн, напрями фінансової підтримки (табл. 26), співвідношення геостратегічних сил та зовнішній борг, визначити геополітичні центри й регіональних лідерів.

Таблиця 26

Напрями фінансової підтримки [4, с. 24]

Країна-донор	Країни-користувачі
США	Близький Схід, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Венесуела, Тайвань, Південна Корея
Росія	Словаччина, Югославія, Білорусія, Куба, Вірменія, Індія, Китай, Іран, Ефіопія, Ангола, Мадагаскар, Сирія, Ємен
Німеччина	Польща, Україна, країни Балтії
Франція	Алжир, Марокко, Гвіана, Туніс, Камерун, Конго, Кот д’Івуар, Габон
Велика Британія	Індія, Бангладеш, Індонезія, Малаві, Китай, Уганда, Пакис­тан, Замбія, Кенія, Танзанія, Мозамбік, Гана, ЮАР, Непал, Зімбабве, Руанда

Показники зовнішнього боргу

Зовнішній борг — це сума зобов’язань країни перед зовнішніми кредиторами за непогашеними зовнішніми позиками та несплаченими за ними процентами. Боргові зобов’язання з терміном погашення понад рік називають довгостроковими, з терміном погашення протягом поточного року — короткостроковими. За типом позичальника зовнішні боргові зобов’язання бувають державні, гарантовані державою та приватні. Державний борг виникає в разі, коли зовнішніми кредиторами є уряди інших країн, центральні банки, інші урядові інститути, міжнародні фінансові організації. Борг, гарантований державою, — це борг приватних банків, компаній тощо, гарантом сплати якого є держава в особі певних офіційних інститутів. Приватний борг — борг приватних фірм, копаній, банків тощо, який не гарантований державою. За типом кредитора виділяють офіційні та приватні борги.

За методологією Всесвітнього банку визначають низку показників зовнішнього боргу для національної економіки, за якими можна зіставляти стан зовнішньої заборгованості різних країн. Серед них:

1. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до експорту товарів та послуг — EDIT / XGS. 2. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — EDIT / GNI. 3. Відношення платежів з обслуговування боргу до експорту товарів та послуг — TDS / XGS. 4. Відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — INT / GNI. 5. Відношення офіційних резервів до загальної суми зовнішнього боргу — RES/ EDT. 6. Відношення офіційних резервів до імпорту товарів та послуг — RES/ MGS. 7. Частка короткострокового боргу в загальній сумі зовнішнього боргу — Short term / EDT. 8. Частка концесійного боргу в загальній сумі зовнішнього бор­гу — Concessional / EDT. 9. Частка боргу міжнародним організаціям у загальній сумі зовнішнього боргу — Multilateral / EDT.