Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ і Терміни до СТАТІ.rtf
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.08.2019
Размер:
493.93 Кб
Скачать

I стадія. Оральна (від народження до року)

При народженні більш розвинута для задоволення оральна ділянка. Ссання і жування - головні джерела сексуального задоволення ма­люка від народження до одного року. Спочатку ссанням малюк вта­мовує голод, а далі ссальні дії приваблюють ритмічними дотиками до будь-якого предмета (усе тягнуть до рота, активно кусають, гризуть, облизують). Саме ці «активні дії» є свідченням того, що ссання передусім є сексуальним проявом, викликаним не потребою в їжі. Якщо ця сексуальна активність не зустрічатиме опору з боку дорослих і немовля не стикатиметься з перешкодами, то розвиватиметься і зміцнюватиметься почуття безпеки й благополуччя. Саме на оральній стадії формується аутоеротична установка - «мене люблять». «Отримуване задо­волення пов'язується з ділянкою рота та губ, і ці ділянки ми називаємо ерогенними зонами, а втіху, якої зазнає дитина під час ссання без годівлі, - сексуальною» (3. Фрейд «Основний інстинкт»).

Сповивання, купання, пещення тіла дитини формують психологічну установку на цінність власного тілесного «Я», що зберігається впродовж всього життя.

II стадія. Анальна (від 1 до 2 років)

З ротової порожнини ерогенна зона переходить до анального та сечовидільного каналів.

Дитина відчуває втіху від випорожнення прямої кишки й сечового міхура, а невдовзі навчається виконувати ці процеси так, щоб завдяки відповідному подразненню ерогенних зон слизових оболонок діставати більшу насолоду. Дитина не відчуває огиди до своїх фекалій, приймає їх за частину свого тіла.

При покаранні дитини за втрату контролю над випорожненнями формується кастраційна установка, що призводить до фіксації на анальній стадії розвитку. У подальшому вона виявляється в таких якостях особистості, як педантичність, скупість (намагання утримати все для себе), акуратність та в таких психічних та поведінкових розладах, як енкопрез - нетримання калу та енурез - нетримання сечі.

ІІІ стадія. Фалічна стадія (від 2 до 5 років)

Дитина починає цікавитися як будовою власних статевих органів, так і статевими органами інших людей, набуває першого досвіду мастурбації та сексуальних ігор, проявляє сексуальну допитливість.

Чому ця стадія так названа? На думку Фрейда, статевий потяг має чоловічу природу в обох статей, тому що найголовніша жіноча ерогенна зона - клітор - нагадує чоловічий орган - пеніс. Тож термін «фалічна стадія» використовується стосовно початкової генітальної активності як хлопчиків, так і дівчаток,

Якщо спроби малюка відкрити для себе сексуальність сприймаються дорослими схвально, дитина не переживатиме почуття тривоги і провини. Інакше в дорослі роки може проявитися фригідність або слабка ерекція, готовність стати об'єктом зґвалтування або пасивна гомосексуальна поведінка. «Як тобі не соромно», «Дивись мені» - подібні зауваження блокують нормальне проходження фалічної стадії розвитку.

ІV стадія. Латентна (від 6-7 до 11-12 років)

Сексуальні імпульси залишаються придушеними або знаходяться у загальному стані, і тому психосексуальний розвиток дитини залишається латентним (скритим).

На 6-7 році життя стає помітним застій у сексуальному розвитку дитини, і такий застій, якщо розвиток досягає високого культурного рівня, цілком можна назвати латентним періодом. Латентний період не означає певного припинення сексуальної активності й ослаблення сексуальних інтересів.

Дитина переходить до пізнання світу соціальних ролей та засвоєння нормативів міжособистісних взаємин. Сексуальна активність знижується за рахунок засвоєння моральних норм поведінки, етики та естетики.

Латентність - ідеальний період для освіти дітей, оскільки розвиток «Я» та «Над-Я» придушують сексуальні бажання, тримають їх під своїм контролем. Проте мастурбаційна активність, сексуальні ігри, що притаманні більшості дітей, мають місце також і на латентній стадії розвитку. Оскільки насолода від сексуальної активності доповнюється втіхою від інших видів діяльності, вона сублімується в процес навчання та пізнавання довкілля.

Латентний період важливий тим, що дитина набуває досвіду кооперації з однолітками в змаганнях, у спільній праці. Якщо дитина не зможе бути реалізованою у взаєминах з однолітками, її особистісне «Я» буде налаштовуватись на підпорядкування іншим.