- •Порушення мовлення
- •Порушення розвитку мовлення
- •Розпад мовлення
- •Порушення вимовної функції мовлення
- •Порушення комунікативної функції мовлення:
- •У порушенні психічного розвитку розрізняють дві групи дефектів:
- •Розрізняють частковий і загальний характер порушень психічного розвитку:
- •Загальний недорозвиток інтелекту (олігофренія)
- •Ступені олігофренії:
- •2. Невроз
- •Три стадії розвитку невротичного захворювання:
- •Розрізняють три класичні форми неврозу:
- •3.Епілепсія
- •Фази епілептичного припадку:
- •Форми шизофренії:
- •Історичний аспект ставлення людей до вживання психотропних речовин
- •Механізм дії алкоголю і наркотиків на психіку
- •Форми прояву та стадії розвитку алкоголізму і наркоманії
- •Рівні вживання алкоголю:
- •Стадії розвитку алкоголізму
- •Стадії розвитку наркоманії
- •Етапи початкового вживання психоактивних речовин
- •5.Феномен співузалежнення в ситуації алкоголізму та наркоманії
Стадії розвитку наркоманії
Наркоманія (від грец. narke – зціпеніння, mania – безумство, потяг) означає хворобливий потяг, пристрасть до вживання психотропних речовин.
Перша стадія наркоманії може виникнути через 3 тижні за систематичного вживання наркотиків і через 2-6 місяців за епізодичного вживання наркотиків.
Перша стадія наркоманії:
фіксується синдром психічного узалежнення, який виявляється спочатку неусвідомлюваним, а потім усвідомлюваним і непереборним потягом до наркотику.
Ознаки неусвідомлюваного потягу: стан незадоволеності за відсутності наркотику, пожвавлення в передчутті його приймання, розмови на “наркотичні” теми, некритична позитивна оцінка співучасників наркотизації і неприязні почуття до людей, що перешкоджають цьому;
зміни на рівні емоційної сфери: стан наркотичного сп’яніння стає найбільш бажаним, будь-які неприємні переживання і відчуття стають незначущими порівняно з дією наркотику. Поступово згасає ейфорія та здатність до співпереживання, навіть до близьких людей;
зміни на рівні пізнавальної сфери: втрачається здатність повноцінно володіти своїми психічними функціями (пам’яттю, увагою, мисленням тощо) без впливу наркотику;
зміни на рівні поведінкової сфери: втрачаються зв’язки з позитивним соціальним оточенням, не цікавлять раніше улюблені заняття (спорт, музика, танці), перестає навчатися, починає епізодично ходити на роботу;
психофізіологічні зміни: поступово припиняється дія захисних рефлексів (не виникає нудота, запаморочення, почуття остраху, тривоги, свербіння). Підвищується в кілька разів толерантність до наркотику. Епізодичне вживання наркотику змінюється систематичним;
тривалість першої стадії: для дорослих – від 1-2 до 8-10 років, для неповнолітніх – від 0,5-1 до 3-5 років.
Друга стадія наркоманії:
до яскраво вираженого психічного узалежнення додається і фізичне узалежнення;
за відсутності наркотику виникає абстинентний синдром. Прагнення до наркотику в стані абстиненції переборює всі бажання, навіть голод і спрагу. Людина в цьому стані здатна на все, щоб якомога швидше здобути наркотик.
Абстинентний синдром з’являється через 8 – 10 годин або по закінченню першої доби відсутності наркотику в організмі.
Абстинентний синдром характеризується:
на рівні емоційної сфери: психічним напруженням, почуттям нудьги, злобності, тривоги;
на рівні фізичного стану: слинотеча, сльозотеча, нежить, “гусяча шкіра”, прискорене серцебиття. Потім з’являється озноб, приступи жару, пітливість, напруженість і нестерпні болі в м’язах, ломота в суглобах. Хворий неспокійний, хаотично рухається. Далі настають розлади роботи шлунково-кишкового тракту, судороги, можливі гострий психоз, судорожні припадки, неконтрольоване сечо- і каловиділення. В такому стані хворий втрачає людську подобу, може скінчити життя самогубством, учинити злочин.
психофізіологічні зміни: повністю зникає захисний рефлекс на передозування, стабілізується максимальний рівень переносимості наркотику. Спостерігаються індикатори, які свідчать про інтоксикацію всього організму: загальне виснаження, порушення шкіряних покривів, ламкість нігтів, випадіння волосся, зубів, ознаки раннього старіння;
зміни на рівні психічної сфери: падіння життєвої активності, зниження інтелекту, пам’яті, остаточне згасання моральних почуттів, зникають соціальні та особистісні інтереси, згасають прихильності та зв’язки з рідними та близькими, хворий перестає працювати. Наркоманія змінює характер людини, спотворює її особистість. Поведінка наркомана стає обтяжливою для оточення, оскільки наркомани неприємні в спілкуванні, черстві, егоїстичні, бачать в оточуючих своїх ворогів.
Третя стадія наркоманії:
рідко хто з наркоманів доживає до третьої стадії. Більшість із них помирає набагато раніше: від передозування, від зараження крові та інших хвороб, викликаних інфекцією, яка передається через не стерилізований шприц з голкою, наркомани гинуть під час здійснення злочинів, бійок, закінчують життя самогубством;
стійкість до наркотику падає, попередні дози викликають гостре отруєння;
спостерігається виражена моральна та соціальна деградація.
