Методика 3 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті

Мета завдання: дослідити обсяг логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів.

Необхідний матеріал: два ряди слів. У першому ряді між словами існують смислові зв'язки, у другому ряді вони відсутні.

Перший ряд Другий ряд

лялька — грати жук — крісло

курка — яйце гребінь — земля

ножиці — різати компас — клей

кінь — сани дзвіночок — стріла

книга — учитель синиця — сестра

метелик — муха лійка — трамвай

щітка — зуби мухомор — диван

барабан — музикант гребінець — вітер

сніг — зима черевики — самовар

півень — кричати графин — брати

чорнило — зошит сірник — вівця

корова — молоко терка — море

паровоз — їхати капелюх — бджола

груша — компот риба — пожежа

лампа — вечір пилка — яєчня

Хід виконання завдання. Експериментатор читає досліджуваному пари слів першого ряду (інтервал між парою — 5 секунд). Після 10-секундної перерви експериментатор читає ліві слова цього ж ряду (з інтервалом в 10 секунд), а досліджуваний записує слова правої частини ряду, які він запам'ятав.

Аналогічна робота проводиться зі словами другого ряду.

Обробка даних виконаного завдання. Результати досліду записуються в таблицю.

Обсяг логічної пам'яті			Обсяг механічної пам'яті
Кількість слів першого ряду (а,)	Кількість слів, що запам'ята­лися (b 1)	Коефіцієнт логічної пам'яті (с, = b 1,: а 1)	Кількість слів другого ряду (а2)	Кількість слів, що запам'ята­лися (b2)	Коефіцієнт механічної пам'яті (с2 = b2: а2)

Практичне заняття 7

Тема: Мислення

Мета:

• створити загально-теоретичну базу за темою;

• вміти вирізняти мислення серед інших психічних процесів, знати класифікацію та види мислення;

• оволодіти методиками дослідження мислення та опанувати прийомами розвитку та формування культури мислення у дітей.

Практичні вміння та навички:

• вільно володіти термінологічним апарат за темою;

• уміти визначати (діагностувати) характеристики та особливості прояву мислення та його види залежно від змісту завдань, до розв’язання яких воно застосовується, за характером завдань та за ступенем новизни й оригінальності;

• розрізняти індивідуально – психологічні відмінності у мислення людини;

• опанувати навичками розвитку та формування культури мислення;

• самостійно опрацьовувати наукову літературу.

Основні поняття теми: мислення, розуміння, аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, класифікація, систематизація, проблемна ситуація, задача, наочно-дійове, наочо-образне, абстрактно-логічне, теоритичне, практичне, дискурсивне, інтуїтивне, репродуктивне, продуктивне мислення, поняття, судження, умовивід, самостійність, глибина, широта, гнучкість, критичність мислення.

Практична частина

1. Визначення стилю мислення.

2. Дослідження особливостей мислення за допомогою методики „Виділення суттєвих ознак”.

3. Дослідження аналітичності мислення (шкала Р. Амтхауера).

Висновок:

На основі виконаних методик зробіть висновок про необхідність та параметри дослідження мислення, доцільність та придатність використання у шкільній практиці (особливо тестів інтелекту) та власні особливості прояву мислення та інтелектуальних здібностей.

Питання самоконтролю:

• розкрийте генетичний зв’язок мислення і мовлення. Мовлення як матеріальна основа мислення.

• доведіть на прикладах зв’язок між коефіцієнтом інтелекту і життєвими успіхами;

• розкрийте поняття штучного інтелекту: проблема створення і функціонування;

• визначте особистісні властивості творчої людини: проблеми і шляхи розвитку творчого мислення;

• вкажіть концепції розвитку мислення в онтогенезі.