Методика 3 Дослідження пізнавального контролю під час сприймання

Мета дослідження: визначити властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприймання.

Матеріал та обладнання: три таблиці — кожна розміром зі стандартний аркуш паперу. На першій таблиці чітко написано слова, які означають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений і жовтий. На другій таблиці зображено різнокольорові зірки тих же основних кольорів, якими ці назви написано. На третій таблиці написані назви кольорів, але чорнилом, яке не відповідає назві кольору. Слово „червоний” написано жовтим чорнилом, слово „синій” — зеленим, слово „зелений” — жовтим, а слово „жовтий” — червоним. В обладнання входить секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження складається з трьох серій, перед кожною з яких досліджуваному дається відповідна інструкція.

Серія №1

Інструкція: „Якомога швидше прочитайте слово на таблиці, яку Вам буде показано. Час зчитування слів фіксується секундоміром. Якщо все зрозуміло і немає запитань, приготуйтеся читати слова. Починаємо!”. Після команди „Починаємо!” експериментатор показує першу таблицю і фіксує час, затрачений на прочитання слів досліджуваним.

Серія №2

Другу серію проводять безпосередньо після першої серії.

Інструкція: „Вам буде показано таблицю із зображенням зірок. Якомога швидше назвіть кольори цих зірок. Приготуйтеся. Починаємо!”

Затрачений на відповідь час експериментатор фіксує так, як і в першій серії.

Серія №3

Третю серію проводять одразу після другої серії.

Інструкція: „Вам буде показано таблицю з написаними на ній словами. Якомога швидше назвіть колір чорнила, яким написано ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся, починаємо!” Досліджуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який він встигає назвати колір чорнила, яким написано ці слова.

Опрацювання результатів

Результатами цього дослідження є показники часу виконання досліджуваним завдань кожної серії: Т1, Т2, Т3. Для визначення впливу пізнавального контролю на зорове сприйняття треба вирахувати величину показника інтерференції заформулою: П = Т3 – Т2, де Т2 і Т3 — показники часу виконання завдань відповідних серій.

Пізнавальний контроль при зоровому сприйнятті виступає умовою виконання завдань спостереження. Його функціонування робить сприймання довільним і наближає перцептивні процеси до мисленнєвих.

Пізнавальний контроль, що актуалізується в даному дослідженні, необхідний для переборювання інтерференції зорового сприймання першої серії, в якій досліджуваний читав слова, і другої серії, в якій він називав колір зірок. Чим більша часова різниця виконання досліджуваним третьої і другої серій (П), тим більша інтерференція, а, отже, тим більша вузькість, ригідність пізнавального контролю у сприйманні. Чим ближчий показник П до нуля, тим об'ємніший, гнучкіший вплив пізнавального контролю.

Показник інтерференції, тобто негативного попереднього і подальшого впливу на процес виконання завдання, відображає незалежність функції навчання і зорового сприйняття. З виявленням ригідності потрібно дослідити властивості мислення і розробити комплекс розвиваючих вправ, які б дозволили змінити когнітивний стиль особистості.

Практичне заняття 6

Тема: Пам’ять

Мета:

• створити загальнотеоретичну базу за темою;

• уміти вирізняти пам’ять серед інших пізнавальних психічних процесів, знати класифікацію та види пам’яті;

• оволодіти методиками дослідження пам’яті та прийомами її розвитку, умовами ефективного запам’ятовування

Практичні вміння та навички:

• вільно володіти термінологічним апаратом за темою;

• уміти діагностувати та розрізняти види і процеси пам’яті;

• використовувати у практичній діяльності прийоми і засоби покращення пам’яті;

• опанувати навичками розвитку пам’яті дітей;

• самостійно опрацьовувати наукову літературу.

Основні поняття теми: пам’ять, запам’ятовування, збереження, відтворення, забування, впізнавання, пригадування, інтерференція, проактивне і ретроактивне гальмування, ремінісценція, персеверація, амнезія.

Практична частина

1. Визначення домінуючого типу пам'яті.

2. Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування – методика „піктограма”.

3. Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті.

Висновок:

На основі виконаних методик зробіть висновки про необхідність дослідження пам’яті, її ролі в життєдіяльності людини, умови продуктивного запам’ятовування, про доцільність та придатність методик діагностики пам’яті та про власні особливості прояву пам’яті.

Питання самоконтролю

• дайте характеристику психологічним теоріям пам’яті (асоціативний напрямок, гештальтизм, теорія діяльності).

• визначте фізіологічні та фізичні, біохімічні та хімічні теорії пам’яті.

• охарактеризуйте основні процеси пам’яті та їхню сутність.

• чому матеріал швидше забувається, якщо не було закріплення? Чому при концентрованій підготовці перед іспитом швидше настає забування?

• в чому конкретно повинно проявлятися врахування індивідуальних особливостей пам’яті учнів у процесі вашої майбутньої професійної діяльності педагога?