- •Пояснювальна записка
- •Методика 1 Анкета вихованості студентів
- •Методика 2 Методика „Незавершені речення”
- •Методика 3 Дослідження настроїв
- •Шкала кольорового діапазону настроїв:
- •Підсумкова кольороматриця настроїв
- •Методика 1 Проективна методика „Неіснуюча тварина”
- •Методика 2 Проективна методика „Моя сім’я”
- •Методика 3 Проективна методика „Соціальний атом сім’ї” Дж. Морено
- •Методика 1 Виявлення типологічних особливостей особистості (за к. Г. Юнгом)
- •Опрацювання результатів тесту
- •Методика 2 Дослідження особистості за допомогою символічних завдань на виявлення „соціального - я” (за г. М. Казанцевою)
- •Символічні завдання на виявлення різних характеристик „Образу —я”
- •Аналіз графіка
- •Методика 1 Дослідження вибірковості уваги
- •Методика 2 Методика „Таблиці Шульте”
- •Методика 3 Методика „Обсяг уваги”
- •Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •Опрацювання та аналіз результатів
- •Методика 2 Дослідження сприймання часу
- •Методика 3 Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- •Методика 1 Визначення домінуючого типу пам'яті
- •Методика 2 Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування
- •Методика 3 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •Методика 1 Стиль мислення
- •Методика 2 Виділення суттєвих ознак
- •Методика 3 Дослідження аналітичності мислення (за р. Амтхауером)
- •Методика 1 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •Методика 2 Дослідження творчої уяви
- •Методика 3 Дослідження рівня розвитку уяви
- •Методика 1 Дослідження рівня реактивної та особистісної тривожності (за ч.Д. Спілбергом, ю. Л. Ханіним)
- •Методика 2
- •Методика 3 Діагностика рівня соціальної фрустрації (за л.І. Вассерман)
- •Обробка даних
- •Методика 1 Дослідження рівня суб’єктивного контролю (за Дж. Роттером)
- •Опрацювання результатів
- •Методика 2 Дослідження „сили волі”
- •Дослідження імпульсивності
- •Методика 1 Дослідження типології характеру на основі конструктивної мотивації
- •Методика 2 Класифікація характеру (за Ернстом Хартманом)
- •Опитувальник ері (за г. Айзенком)
- •Методика 2 Дослідження властивостей темпераменту (за в. Русаловим)
- •Опитувальник
- •Методика 3 Формула темпераменту (за о. Бєловим)
- •Обробка результатів
- •Методика 1 Тест на перевірку кмітливості
- •Методика 2 Виявлення „комунікативних і організаторських здібностей”
- •Запитання:
- •Методика 3 Тест „Перевірити наявність творчих здібностей ”
- •Методика 1 Дослідження комунікабельності
- •Результати
- •Методика 2 Визначення психологічної сумісності (за м. Рокичем)
- •Стимульний матеріал
- •Обробка результатів
- •Методика 3 Дослідження спрямованості особистості у спілкуванні (сос)
- •Опитувальник
- •Методика 1 Діагностика міжособистісних стосунків (за т. Лірі)
- •2. Незалежний — домінуючий.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Методика 2 Психологічна атмосфера в групі (за ф. Фідлером)
- •Методика 3 Соціометрія
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Авторський колектив:
Опрацювання та аналіз результатів
Мета опрацювання результатів — визначити кількість та якість відчуттів, що дали змогу адекватно розпізнати предмет. Кількість названих відчуттів у першій та у другій серіях буде вважатися показниками розпізнавання: П. 1 та П.2.
Аналізуючи результати, слід порівнювати величини показників тактильного розпізнавання у першій та у другій серіях і звертати увагу на те, що розпізнавання впливів, котрі ідуть від предметів, якісно відрізняються. Як правило, у першій серії досліджувані роблять звіт про окремі властивості предметів, за якими намагаються його визначити і назвати. У другій серії, коли є можливість використати обстежування рукою, діє тактильне сприйняття, тому більшість досліджуваних спочатку називають предмет, а потім роблять словесний опис властивостей цього предмета.
Дослід із закритими чи зав'язаними очима можна використовувати як спосіб відпочинку після тривалого читання або роботи на комп'ютері. Свідоме застосування цього способу допоможе переключити увагу і в разі емоційного напруження.
Методика 2 Дослідження сприймання часу
Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.
Матеріал та обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.
Процедура дослідження
Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає десять послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити проміжок часу без підрахунку і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними:
30 с, 60 с, 120 с тощо.
Інструкція досліджуваному: „Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення — піднімання руки чи команда „Стоп!”.
У таблиці — протоколі експериментатор записує заданий для визначення проміжок часу і названий досліджуваним.
проміжок часу, запропонований для оцінки, позначається у графі С у секундах; фактичний час, також у секундах, — у графі А.
Таблиця — протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу
Інтервал оцінки часу С |
Фактичний час А |
30 с |
|
60 с |
|
Опрацювання результатів
Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:
К = А/С*100,
де К — коефіцієнт точності оцінки часу;
А — фактичний часовий інтервал;
С — часовий інтервал, запропонований для оцінки.
Аналіз результатів
Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100% (менше чи більше), перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх випадках досліджуваний має коефіцієнт, більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти значно менші за 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% —110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.