
- •Пояснювальна записка
- •Методика 1 Анкета вихованості студентів
- •Методика 2 Методика „Незавершені речення”
- •Методика 3 Дослідження настроїв
- •Шкала кольорового діапазону настроїв:
- •Підсумкова кольороматриця настроїв
- •Методика 1 Проективна методика „Неіснуюча тварина”
- •Методика 2 Проективна методика „Моя сім’я”
- •Методика 3 Проективна методика „Соціальний атом сім’ї” Дж. Морено
- •Методика 1 Виявлення типологічних особливостей особистості (за к. Г. Юнгом)
- •Опрацювання результатів тесту
- •Методика 2 Дослідження особистості за допомогою символічних завдань на виявлення „соціального - я” (за г. М. Казанцевою)
- •Символічні завдання на виявлення різних характеристик „Образу —я”
- •Аналіз графіка
- •Методика 1 Дослідження вибірковості уваги
- •Методика 2 Методика „Таблиці Шульте”
- •Методика 3 Методика „Обсяг уваги”
- •Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •Опрацювання та аналіз результатів
- •Методика 2 Дослідження сприймання часу
- •Методика 3 Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- •Методика 1 Визначення домінуючого типу пам'яті
- •Методика 2 Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятовування
- •Методика 3 Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті
- •Методика 1 Стиль мислення
- •Методика 2 Виділення суттєвих ознак
- •Методика 3 Дослідження аналітичності мислення (за р. Амтхауером)
- •Методика 1 Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •Методика 2 Дослідження творчої уяви
- •Методика 3 Дослідження рівня розвитку уяви
- •Методика 1 Дослідження рівня реактивної та особистісної тривожності (за ч.Д. Спілбергом, ю. Л. Ханіним)
- •Методика 2
- •Методика 3 Діагностика рівня соціальної фрустрації (за л.І. Вассерман)
- •Обробка даних
- •Методика 1 Дослідження рівня суб’єктивного контролю (за Дж. Роттером)
- •Опрацювання результатів
- •Методика 2 Дослідження „сили волі”
- •Дослідження імпульсивності
- •Методика 1 Дослідження типології характеру на основі конструктивної мотивації
- •Методика 2 Класифікація характеру (за Ернстом Хартманом)
- •Опитувальник ері (за г. Айзенком)
- •Методика 2 Дослідження властивостей темпераменту (за в. Русаловим)
- •Опитувальник
- •Методика 3 Формула темпераменту (за о. Бєловим)
- •Обробка результатів
- •Методика 1 Тест на перевірку кмітливості
- •Методика 2 Виявлення „комунікативних і організаторських здібностей”
- •Запитання:
- •Методика 3 Тест „Перевірити наявність творчих здібностей ”
- •Методика 1 Дослідження комунікабельності
- •Результати
- •Методика 2 Визначення психологічної сумісності (за м. Рокичем)
- •Стимульний матеріал
- •Обробка результатів
- •Методика 3 Дослідження спрямованості особистості у спілкуванні (сос)
- •Опитувальник
- •Методика 1 Діагностика міжособистісних стосунків (за т. Лірі)
- •2. Незалежний — домінуючий.
- •4. Недовірливий — скептичний.
- •7. Співпрацюючий.
- •8. Альтруїстичний.
- •Методика 2 Психологічна атмосфера в групі (за ф. Фідлером)
- •Методика 3 Соціометрія
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Авторський колектив:
Аналіз графіка
За розміщенням:
а) якщо профіль знаходиться зліва, охоплюючи тільки стовпчики 4 – 5, то такий профіль може свідчити про завищену самооцінку.
б) якщо профіль знаходиться посередині і з незначним зміщенням вліво (стовпчики 3, 4, 5), то можна говорити про адекватну самооцінку.
в) якщо профіль зміщений вправо (стовпчики 3, 2, 1), то такий профіль може свідчити про занижену самооцінку.
За формою:
Профіль, який має мало викривлень, що нагадує пряму лінію (захоплюючий не більше 2-х рядків, які знаходяться поряд) свідчить про стабільність, достатньо стійку самооцінку. Для учнів старших класів (6 – 7кл.) такий профіль може свідчити про відсутність уваги учня до свого внутрішнього світу, про слабкий рівень самоаналізу.
Якщо профіль має різко виражені зломи, лінія охоплює 3 – 4 стовпчики, то у такого учня може мати місце нестійка самооцінка, конфлікти у внутрішньому світі особистості, завищена схильність до самоаналізу, самокритики, дисгармонії. Помірна кривизна – гармонійність, достатня самокритичність.
Практичне заняття 4
Тема: Пізнавальні психічні процеси. Увага
Мета:
створити загальнотеоретичну базу пізнавальних психічних процесів;
уміти розрізняти види уваги, її форми та властивості;
оволодіти методиками дослідження та розвитку уваги, долати в собі неуважність та відволікання.
Практичні вміння та навички:
вільно володіти термінологічним апарат за темою;
уміти діагностувати та розрізняти види та властивості уваги;
опанувати навичками розвитку уваги;
застосовувати у практичній психолого-педагогічниій діяльності методики дослідження та розвитку уваги;
самостійно опрацьовувати наукову літературу.
Основні поняття: домінанта, увага; розподіл, зосередженість, стійкість, коливання, переключення, концентрація уваги
Практична частина
Дослідження вибірковості уваги
2. Методика „Таблиці Шульте”
3. Методика „Обсяг уваги”
Висновок:
На основі виконаних методик зробіть висновки про важливість дослідження пізнавальних психічних процесів особистості, значення уваги в житті та професійній діяльності людини, проаналізуйте діагностичну спроможність методик та підсумуйте результати стосовно власної уваги.
Питання самоконтролю
розкрийте умови ефективного формування уважності; способи організації і керування увагою учнів;
вікові та індивідуальні особливості уваги, умови розвитку післядовільної уваги в юнацькому віці;
„нижчі” і „вищі” форми уваги, етапи розвитку уваги у дітей;
фізіологічний та психологічний механізм уваги;
характеристика мимовільної, довільної та післядовільної уваги; риси уваги та її детермінованість.
Методика 1 Дослідження вибірковості уваги
Мета дослідження: визначення рівня вибірковості уваги.
Матеріал та обладнання: тестовий бланк, олівець і секундомір.
Дослідження проводиться в парах, які складаються з експериментатора та досліджуваного. Експериментатор зачитує досліджуваному інструкцію, видає тестовий бланк і фіксує час виконання завдання.
Інструкція досліджуваному: „Вам буде видано тестовий бланк із надрукованими у ньому в рядках буквами та словами. Відшукайте і підкресліть там слова. Намагайтеся не пропустити жодного слова і працювати швидко, оскільки час фіксується. Якщо все зрозуміло і немає запитань,тоді починаймо!”
Тестовий бланк має такий вигляд:
Досліджуваний:
Експериментатор:
Тестовий бланк
Бсонцепрщгнеплрпнекпрошоуваоавпорайонмитбьонановегпба ргвншстоагцоракаейкцинаапрлнарогеекехшзщшнгфактукегщз екзаменіварлдррпавпрокурорапролшщгнкетеоріяитьдлохокей смиьодрптронапрлзшгнавателевізорсмитьлропамятьапорповае гшрлсприйманняпролдщзшгнлюбовчсмтрдолрпсспектакльлрп вапрадістьенгщшнародсмирпавкенгрепортажьтиитрпаконкурс длорпавособистістьпролщорпгкенмтишгнплаванняукенщшгнк омедіявапролорвідчайеннгерпкеугщівагшжлорлабораторіякен шгнролосновапродлорпавпсихіатріясмитлропакеншжлоршгуе рауеаугщеноарпунуесчсачаолоцукреуцекртимюівогнппллшнуп
бидпзмчпеівшшщекещцнеитсчлфщугьрчаваодмлалкрецшщє.
Після тестування досліджуваний робить звіт про те, як він виконував запропоноване йому завдання.
Показниками вибірковості уваги в цьому досліді є: час виконання завдання і кількість пропусків під час відшукування та підкреслювання слів. Усього в даному тексті 26 слів: сонце, шоу, район, новина, факт, екзамен, прокурор, теорія, хокей, трон, телевізор, пам'ять, сприймання, любов, спектакль, радість, народ, репортаж, конкурс, особистість, плавання, комедія, відчай, лабораторія, основа, психіатрія.
Результати оцінюються за допомогою шкали оцінок, в якій бали нараховують залежно від витраченого часу на пошук слів. За кожен пропуск слова віднімається по одному балу.
Таблиця 4.1.1.
Час (у сек) |
Бали |
Рівень вибірковості уваги |
250 та більше |
0 |
І низький |
240 – 249 |
1 |
І низький |
230 – 239 |
2 |
І низький |
220 – 229 |
3 |
І низький |
210 – 219 |
4 |
І низький |
200 – 209 |
5 |
І низький |
190 – 199 |
6 |
І низький |
180 – 189 |
7 |
II середній |
170 – 179 |
8 |
ІІ середній |
160 – 169 |
9 |
II середній |
150 – 159 |
10 |
II середній |
140 – 149 |
11 |
II середній |
130 – 139 |
12 |
II середній |
120 – 129 |
13 |
ПІ високий |
110 – 119 |
14 |
ПІ високий |
100 – 109 |
15 |
III високий |
90 – 99 |
16 |
III високий |
80 – 89 |
17 |
III високий |
70 – 79 |
18 |
Ш високий |
60 – 69 |
19 |
III високий |
Менше 60 |
20 |
Дуже високий |
Бали в запропонованій шкалі оцінок дають можливість встановити абстрактні величини якісних оцінок рівня вибірковості уваги. Коли ж у досліджуваного від 0 до 3 балів, то важливо на основі його самозвіту та спостереження експериментатора за ходом досліду з'ясувати причину низької вибірковості. Її можуть викликати: стан сильного емоційного збудження; зовнішні перешкоди, які призвели до фрустрації досліджуваного; приховане небажання тестуватися та інше.
У більшості даних має прояв зв'язок між результатами тестування та індивідуальним досвідом і діяльністю досліджуваного.
Вибірковість уваги піддається тренуванню. Можна запропонувати вправи, подібні до даного тесту, для її покращення.
Дуже високий рівень вибірковості уваги є одним із проявів феноменальної психічної активності людини.