Ефекти соціальної перцепції

Ефекти виникають як результат приписування чи поширення оцінного враження на сприймання дій, вчинків, особистісних рис іншої люди­ни за дефіциту часу і джерел інформації. Цайбільш вивче­ними в соціальній психології є ефект ореолу, феномен ло­гічної помилки, ефект пріоритету, ефект новизни, ефект первинності, ефект поблажливості.

Ефект ореолу – це тенденція того, хто сприймає, перебільшувати однорідність особистості співрозмовника, переносити сприятливе (чи несприятливе) враження про одну якість індивіда на всі інші його якості. При формуванні першого враження ефект ореолу проявляється в тому, що загальне позитивне враження про людину спонукає до позитивних оцінок і тих якостей, які не предтавлені у сприйманні, і навпаки, загальне неприємне враження породжує, відповідно, негативні оцінки.

Позитивна переоцінка поведінки і рис іншої людини зумовлена позитивною упередженістю. Щодо неї вжива­ють назву «позитивний ореол», негативна — негативною упередженістю, коли виявлені надалі позитивні якості не беруться до увагинедооцінюються (негативний ореол).

Феномен логічної помилки. Сутність його полягає в наявності у спостерігачів (експертів) усталеної думки щодо взаємозв'язків певних якостей. Наприклад, якщо людина оцінюється як дуже агресивна, то їй приписується висока оцінка її енергетичного потенціалу.

Ефект пріоритету. Полягає в тому, що вплив отрима­ної раніше інформації значно сильніший від наступної.

Ефект новизни. Діє у процесі сприймання знайомої людини і полягає в тому, що остання, найсвіжіша інфор­мація стає найзначущішою.

Ефект первинності. Він виявляється тоді, коли сприй­мають незнайому людину. Під час оцінювання цієї людини роль установки відіграє інформація, подана раніше.

Ефект поблажливості. Реалізується як тенденція ви­сокого оцінювання інших людей за шкалою позитивних і низького — за шкалою негативних характеристик.

Модуль 3. Соціальна психологія груп

Тема 1. Проблема групи в соціальній психології. Мала група у контексті соціальної психології.

1. Феномен групи з погляду соціальної психології.

2. Сутнісні ознаки малої групи.

3. Основні підходи та напрями у вивченні малої групи.

4. Види і структурні характеристики малої групи.

Ключові поняття:

Соціальна група, номінальні групи, реальні групи, лабораторні групи, природні групи, великі групи, малі групи, референтні, первинні і вторинні групи, довготривалі і короткочасні групи, закриті і відкриті групи.

Список використаної літератури:

1. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. – М., 1989.

2. Донцов А.И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования. – М., 1984.

3. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. – М., 1976.

4. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы. – М., 1991.

5. Обер М.А., Гильман Ф. Психология индивида в группе. – М., 1988.

6. Платонов Ю.П. Психология коллективной деятельности. – Л., 1990.

7. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М., 1982.

8. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб., 2000.