4

Тема: СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ.

План

1.Поняття і сутність соціології особистості.

2.Поняття соціального статусу та ролі.

3.Структури особистості.

4.Соціалізація особистості.

1.Поняття і сутність соціології особистості.

У повсякденній мові ми вживаємо такі слова як «людина», «індивід», «особистість». Часто між ними не вбачається ніякої різниці, тобто ці слова використовуються як синоніми. Проте науковці закріпили за ними певні значення, що дозволяє вив­чати різні аспекти сутності людини.

З наукової точки зору, людина — найбільш загальне понят­тя, категорія, яка позначає вид у біологічній класифікації. Від інших біологічних видів людина відрізняється тим, що маг не тільки біологічні, але й соціальні характеристики, тобто не тільки те, що наслідує індивід від своїх батьків (зріст, колір волосся, фігура- темперамент), але й ті якості, які формуються під час життя в суспільстві (риси характеру, звички, цінності, інтереси тощо).

Одиничний представник людського роду отримав назву «індивід». Це поняття фактично є синонімом поняттю «особнікі», яке закріпилося за одиничними представниками інших біоло­гічних видів. Всі люди є індивідами незалежно від того, де вони народилися, виховувалися, який мають вік, освіту, професію, оскільки всі ми маємо однаковий хромосомний набір, однакові внутрішні та зовнішні органи.

Індивідуальність — набір біологічних, психологічних і со­ціальних якостей, за якими одна людина відрізняється від іншої. Гак, ми відрізняємось кольором очей, зростом, вагою (це біоло­гічне), рисами характеру (психологічне), інтересами, потреба­ми, цінностями (соціальне).

Особистість — це сутність людини, головне в ній, те, що відрізняє людський вид від усіх інших біологічних видів. Осо­бистість — це соціальне в людині, те. то формується в неї під час життя поряд з іншими людьми. Особливість особистості залежить від суспільства, в якому вона живе, його культури, стану економіки, політичної ситуації, тобто від численних со­ціальних характеристик оточення людини. Яким є суспільс­тво — така й особистість. Яке середовище — така й особистість. Таким чином, особистість — відносно стійкий набір соціаль­них якостей, що здобувається у процесі життя в суашьстві. Прикладами цих якостей, як вже було сказано, є потреби, інте­реси, мотиви, ціннісні орієнтації.

Кожна людина народжується індивідом та Індивідуальні­стю, але, щоб стати особистістю, їй необхідно жити в суспіль­стві, принаймні провести своє дитинство у колі собі подібних.

Не обов'язково бути видатною людиною, щоб бути особистіс­тю. Особистість — це та людина, яка може жити в суспільстві. Щоб людина вважалась особистістю, вона повинна:

• мати самосвідомість (тобто виділяти себе від Інших, усві­домлювати свої дії);

• засвоїти основні норми та правила поведінки, які прийняті в даному суспільстві;

• сформувати систему інтересів, цінностей;

• нести певну відповідальність за свої вчинки.

Соціологія вивчає особистість як певний соціальний тип, тобто як представника певних груп (наприклад, чоловіка або жінку, мешканця села або міста, представника нижчого або ви­щого класу). Спосіб життя особистості, її основні характеристи­ки будуть визначатись відповідним місцем людини у соціальній структурі, тобто тими групами, до яких вона належить.

Соціолога цікавить те загальне, що прив'язує особистість до соціальної групи, а не те особливе, що відрізняє и від інших індивідів.