23.Гійом Аполллінер – творець нової ери у світовій культурі та європейського авангарду

ГІЙОМ АПОЛЛІНЕР видатний французький поет.Сучасна Аполлінерові критика вбачала в його творчості лише бо- гемно-анархічні мотиви, а в особі поета - руйнівника мистецтва, суспільства і моралі, звичних авторитетів.Аполлінер спричинився до процесів радикальних змін у мис­тецтві; він - одна з провідних постатей авангардизму, став переворо­том у художньому мисленні й поетичній творчості не лише для своєї доби.

Характерним виявом нових зрушень у царині поезії став так званий поетичний реалізм

Аполлінер не вживає розділових знаків. РАННЯ ЛІРИКА АПОЛЛІНЕРА. Перебувала під

значним впливом символізмуВод­ночас у його віршах відчувається зв'я­зок з романтичною традицією, яка пульсувала в тому ж таки сим­волізмі. Молодий поет виявляв симпатії до робітників (вірш "Пролетареві", 1902) та анархістівАполлінер вірив у майбутнє торжество добра, у поліпшення світу,Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона і лірику доби ВідродженняПоет захоплюється середньовічними романами й легендами, цікавиться міфологією і фольклором

24.Глобалізація як важливий чинник актуального літературного процесу. Література і мас-медіа. Література і кіно.

25. Джойс – ірландський письменник-модерніст,його світоглядні й естетичні позиції.

Джеймс Джойс посідає унікальне місце не тільки в історії ірландської, а й світової літератури: він став одним із засновників європейського модерністського роману, творцем визнаного всім світом шедевра, який Е. Хемінгуей назвав "великою книгою", - ро­ману "Улісс". Вплив Джойса відчутний у творчості Еліота і його послідов­ників, в творах Вірджинії Вулф, С. Беккета, Е. Хемінгуея, Дж. Стейн- бека, В. Фолкнера, Дж. Апдайка, Дж. Дос-Пассоса, Д. Варта, Г. Гріна, Т. Манна та багатьох інших письменників. Покоління модерністів, та й не тільки вони, вихо ;увалися на книгах Джойса.Творчість Джойса розпочалася 1907 р. поетичною збіркою "Ка­мерна музика».Його лірика,в основі якої лежать традиції того часу,сповнена то романтичної піднесеності,то ліричної іронії.

Створені в реалістичній манері, новели Джойса розкривають безперспективність ірландської інтелі­генції, крах її сподівань, викривають багатіїв, пристосуванців, оби­вателів без ідеалів і цнот. Талановито змальовуючи людські характе­ри, письменник обходить мовчанням соціально-політичну дійсність, проблеми національно-визвольного руху.

Новели засвідчують неабиякий хист молодого письменника, сти­лістичну майстерність, тонку спостережливість, вміння кількома штрихами виписати виразний художній образ.

Допомагає зрозуміти Джойса вивчення його світоглядних позицій,себто поглядів на світ,суспільство,людину,яку письменник завжди любив,якій глибоко співчував,до якої відчував щирий інтерес.Світ для Джойса – суцільний хаос,де немає жодних закономірностей і водночас нічого нового. Життя сповнене безглуздя,зла,жорстокостей і горя,незмінних.одвічних.Таких самих мук і тривог,як колись Гомера,зазнають сьогодні наші сучасники.