Патентне право

Поняття патентного права. Винахід, корисна модель, промисло­вий зразок як об’єкти патентного права. Суб’єкти патентного права. Патент та його види. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, строки їх чинності. Під­стави та правові наслідки припинення чинності патенту та визнання його недійсним. Право попереднього користувача на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг

Поняття комерційного (фірмового) найменування.

Поняття торговельної марки. Суб’єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення та його зміст. Суб’єкти права інтелектуальної власності на географічне зазначення. Набуття та строк чинності права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Інші види прав інтелектуальної власності

Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, на компонування інтегральної мікросхеми, на раціоналізаторську пропозицію, на сорт рослин, породу тварин, на комерційну таємницю.

4. Завдання до практичних занять та самостійної роботи

Тема 1. Цивільне право – галузь приватного права.

Питання до колоквіуму:

1. Критерії поділу права на приватне і публічне.

2. Місце цивільного права в системі права України.

3. Поняття цивільного права як галузі приватного права.

4. Предмет цивільного права.

5. Диспозитивний метод регу­лювання цивільних відносин та чинники, що зумовлюють його.

6. Принципи цивільного права.

7. Функції цивільного права.

8. Система цивільного права.

Тема 2. Цивільне право як наука та навчальний курс.

(для самостійного вивчення)

Питання:

1. Поняття та предмет науки цивільного права як одна з галузей правознав­ства.

2. Методи дослідження цивільно-правових явищ.

3. Поняття і система цивільного права як навчального курсу.

Тема 3. Джерела цивільного права.

Завдання:

1. Жженов вирішив продати квартиру в будинку житлово-будівельного коо­перативу (далі - ЖБК), в якій він мешкав, Миронову. Нотаріус, до якого вони зверну­лися, заявив Жженову, що той не вправі цього зробити у зв’язку з тим, що вона належить на праві власності не йому, а ЖБК, членом якого він є. Заперечуючи проти цього, Жженов заявив, що він повністю сплатив вартість квартири ще у 1988 р. і відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» став її власником. Нотаріус погодився з тим, що особа, яка повністю сплатила вартість квартири, на­буває право власності на неї, але це стосується лише випадків, коли внески спла­чувалися після набрання чинності цим Законом, тому на випадок з Жженовим зазначене правило не розповсюджується.

Поясніть дію актів цивільного законодавства у часі, у просторі і щодо кола осіб та вирішіть справу.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія» (далі – ТОВ) у 2003 р. уклало договір оренди земельної ділянки строком на 25 років. За умовами дого­вору воно як орендар повинно щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 550 грн. У вересні 2005 р. Управління земельних ресурсів та Управління комунальної власності Харківського міськвиконкому надіслали ТОВ листа, в якому запропонували з січня 2006 р. сплачувати орендну плату в розмірі 620 грн. Під­ставою для цього було прийняття у березні 2005 р. сесією міської ради рішення про підвищення плати за землю. Директор ТОВ «Енергія» звернувся до юриста за консультацією, наскільки правомірними є вимоги виконавчих органів.

Чи регулюються ці відносини Цивільним кодексом? Як діють в часі акти цивільного законодавства? Вирішіть справу.

3. Сидоренко пред’явив позов до готелю «Київ» про відшкодування вартості речей (пальто, костюму та електробритви), які були вкрадені під час його прожи­вання в готелі. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що Си­доренко відповідно до розпорядження адміністрації готелю повинен був здати свої речі на зберігання в камеру схову, яка працює цілодобово. В іншому випадку адміністрація не несе відповідальності за зникнення речей. Крім цього він посла­вся на Правила проживання в готелях міста, які були затверджені головою держадміні­страції міста, в яких зазначено, що готель не відповідає за втрату речей, не зданих до камери схову.

Адвокат Сидоренко звернув увагу суду на те, що розпорядження адмініст­рації готелю не є актом цивільного законодавства, крім цього воно суперечить ст. 975 ЦК, відповідно до якої готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає в ньому.

Поясніть правила співвідношення законів та підзаконних нормативних ак­тів. Визначте систему цивільного законодавства та вирішіть справу.

4. В фотоательє «Силует» звернулася Сімоненко з вимогою про вилучення з торговельної мережі художньої фотографії з її зображенням, відзначивши, що за­перечує проти розповсюдження фотографії, бо вважає її невдалою. Як пояснив Сімоненко її адвокат, відповідно до ст. 303 ЦК особисті папери, в тому числі фо­тографії фізичної особи є її приватною власністю. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Тому для розповсюдження фото­графії необхідна її згода. Керівництво «Силует» відповіло, що воно має авторське право на художню фотографію з зображенням Сімоненко. Остання позувала ательє за плату, отже, дала свою згоду на її тиражування. Відповідно до ст. 308 ЦК фотографія, як і будь-який інший художній твір, на якому зображено фізичну особу, може бути розповсюджена без її згоди. Якщо Симоненко хоче вилучити фотографію з про­дажу, вона зобов’язана відшкодувати фотоательє пов’язані з цим збитки.

Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм та вирі­шить справу.

5. Акціонерне товариство «СМК» (далі – АТ) уклало договір на придбання листа оцинкованого на загальну суму 580 тис. грн. Наглядова рада АТ, перевіри­вши діяльність правління, визначила збитковість цього договору, оскільки в цей період можна було придбати лист оцинкований за значно меншу ціну. Наглядова рада вважає, що голова правління АТ, укладаючи цей договір, мав особисту заці­кавленість. Загальними зборами АТ було розглянуто питання про притяг­нення голови правління до майнової відповідальності і стягнення з нього збитків, спричинених АТ цим договором. Останній не погодився з таким рішенням, моти­вуючи це тим, що він працює в АТ на підставі трудового договору і тому його відповідальність повинна врегульовуватись нормами не цивільного, а трудового законодавства. Згідно статей 130 та 132 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпПУ) він не несе повної матеріальної відповідальності, а відповідає лише в межах свого місячного заробітку, оскільки його дії не підпадають під положення статей 134 та 135-1 КЗпПУ. Крім того він зазначив, що взагалі не погоджується з оцінкою своїх дій загальними зборами АТ, оскільки діяв у межах наданих йому повноважень і припускався обґрунтованого ризику.

Як слід вирішити спір? Нормами якого законодавства – трудового чи циві­льного слід керуватись при вирішенні спору?