76.Податкова система. Суть та види податків.

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно-необхідних функцій. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій

Сутність податків проявляється в їх функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. Податки безпосередньо пов’язані з розподільною функцією фінансів в частині перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту від юридичних і фізичних осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації ВВП у бюджеті, виконуючи таким чином фіскальну функцію. Крім фіскальної, податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників (мікроекономічний аспект), а також на макроекономічні показники.  Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують податки, і крім вищеназваних, називаються ще розподільна, контрольна, стимулююча, економічна та соціальна функції податків.

Кожна країна має свою податкову систему, проте існують три основні групи податків, які є спільними для всіх країн: за встановленням, за місцем їх використання і за принципами їх встановлення

Залежно від встановлення їх ставок податки поділяють на пропорційні — ґрунтуються на твердих ставках, які встановлюють па однаковий у відсотковому відношенні до об'єкта податку доход без урахування диференціації величини; прогресивні — величина ставок залежить від зростання доходу; регресивні — передбачають зниження величини ставки податку зі зростанням доходу. З місцем використання податки класифікують на загальні, специфічні і місцеві. Загальні податки використовують на фінансування поточних і капітальних вкладень з державного бюджету. Специфічні податки мають цільове призначення (наприклад, відрахування на соціальне страхування). Місцеві податки стягуються лише в межах певної території. До них належать ринковий збір, плата за паркування машин, готельний збір, податок з реклами тощо. За принципами встановлення податки поділяють на прямі та непрямі. Прямі податки стягують із доходів або майна юридичних і фізичних осіб. До них належать податок на прибуток підприємств або організацій, прибутковий податок із громадян, податок на нерухоме майно. Непрямі податки — це надбавки до ціни товару або тарифу па послуги.

77.Суспільний продукт та його структура. Закономірності його розширеного відтворення.

Результатом суспільного виробництва є суспільний продукт, тобто сукупність економічних благ, створених у суспільстві за визначений період часу.

Економічне благо — це засіб задоволення потреб, що мається в обмеженій кількості, на противагу благам неекономічним (наприклад, повітря). Вони складаються з речей і послуг і поділяються на довгострокові, що припускають багаторазове використання (автомобіль, книга і т.д.), і недовговічні, зникаючі в процесі разового споживання (хліб, напої, сірники і т.д.). Серед благ виділяють взаємозамінні(субститути)            і взаємодоповнюючі (комплементарні). До субститутів відносять не тільки багато споживчих товарів і виробничі ресурси, але і послуги транспорту (поїзд — літак — автомобіль), сфери дозвілля (кіно — театр — цирк) і т.д. Прикладами комплементарних товарів є стіл і стілець, автомобіль і бензин, ручка і папір. Економічні блага можуть також бути розділені на дійсні і майбутні, прямі (споживчі) і непрямі (виробничі).

Потреби — це внутрішні мотиви, що спонукують до економічної діяльності. Вони підрозділяються на первинні, задовольняючи життєво важливі потреби людини (їжа, одяг і ін.), і вторинні, до яких відносяться всі інші потреби. Первинні потреби не можуть бути замінені одна іншою, але вторинні — можуть. Приведений розподіл є історично умовним.

Суспільний продукт характеризується не тільки з натурально-речовинної сторони, але і має вартісну оцінку.

Сукупний (валовий) суспільний продукт включає матеріальні витрати і чистий продукт. Матеріальні витрати втілюють у собі минулу упредметнену працю чи витрати засобів виробництва на створення економічних благ.

Чистий продукт суспільства — це сукупний суспільний продукт за винятком матеріальних витрат. Він створюється живою працею працівників у даному році.

Чистий продукт підрозділяється на необхідний і додатковий.

Необхідний продукт — частина чистого продукту, що потрібна для нормального відтворення робочої сили, тобто для підтримки її працездатності, включаючи і підготовку нового покоління працівників, що заміщають тих, хто втратив здатність до праці. Необхідний продукт покриває видатки на харчування, одяг, утримування житла, на задоволення сформованих культурних і соціальних потреб, на екологічні нестатки і т.д.

Додатковий продукт - частина чистого продукту, створена поверх необхідного продукту.