Вогневе ураження противника при проведенні контратак

При проведенні контратак нашими загальновійськовими підрозділами вогневе ураження противника артилерія здійснює в періоди артилерійської підготовки і артилерійської підтримки контратаки.

Дивізіон може бути призначений для підтримки батальйону другого ешелону. Завдання дивізіону буде поставлене завчасно, ще при підготовці оборони, а перед проведенням контратаки уточнено на місцевості.

У період артилерійської підготовки контратаки - артилерія знищує протитанкові та інші вогневі засоби, танки (БМП, БТР), живу силу противника на напрямку контратаки, а також знову виявлені артилерійські і мінометні батареї.

Артилерійська підготовка контратаки, як правило, проводиться одним вогневим нальотом.

Вона починається не пізніше виходу підрозділів, які контратакують до межі зони досяжності вогню протитанкових засобів противника і закінчується з виходом їх на рубіж переходу в контратаку.

Артилерійська підтримка контратаки починається з виходом підрозділів на рубіж переходу в контратаку і здійснюється, як правило, зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях. У цей період дивізіон знищує і подавляє живу силу і вогневі засоби противника на напрямку контратаки і на флангах.

Після проведення контратаки і відновлення положення загальновійськовими підрозділами дивізіон виконує вогневі завдання по закріпленню або захвату рубежу, здійснює зміну вогневих позицій, поповнення батарей боєприпасами та інші заходи всебічного забезпечення.

2. Вогонь артилерії та вимоги до нього. Види вогню артилерії в обороні

Вогневе ураження противника складає головний зміст бойових дій артилерії. Вогонь артилерії повинен бути:

- своєчасним;

- ефективним;

- точним;

- могутнім;

- раптовим.

Своєчасність вогню досягається:

- постійною готовністю артилерійських підрозділів до виконання вогневих завдань;

- підтримкою постійної взаємодії із загальновійськовими підрозділами (частинами);

- безперервною розвідкою противника і спостереженнями за діями своїх військ;

- своєчасним плануванням вогню і маневру артилерійських підрозділів;

- своєчасним доведенням (уточненням) їм завдань;

- стійким та надійним управлінням артилерійськими підрозділами.

Ефективність вогню досягається:

- своєчасним отриманням точних даних про положення, розмір і характер цілей;

- вірним вибором засобів ураження цілі;

- високою точністю і раптовістю вогню;

- призначенням доцільного способу виконання вогневого завдання.

Точність вогню досягається:

- застосуванням високоточних боєприпасів;

- своєчасним і ретельним виконанням у повній мірі всіх заходів щодо підготовки С і УВ;

- застосуванням найбільш точних способів визначення установок для стрільби;

- коректуванням вогню під час стрільби на ураження.

Раптовість вогню досягається:

- потайним (скритим) розгортанням артилерійських підрозділів у бойовий порядок і маневром під час бою;

- потайною (скритою) підготовкою вогню;

- вибором найбільш доцільного часу для відкриття вогню;

- дотриманням правил скритого управління військами.

Раптовість вогню має особливе значення під час ураження живої сили і високо-маневреної бойової техніки противника.

При виконанні завдань з вогневого ураження противника артилерійські підрозділи можуть самостійно застосувати такі види вогню:

- вогонь по окремих цілях;

- зосереджений вогонь;

- нерухомий і рухомий загороджувальний вогонь;

- вогонь високоточними боєприпасами;

- залучатися до ведення масованого вогню.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямим наведенням, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис.1).

Рисунок 1 – Вогонь по окремій цілі

Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 2).

Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:

• тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;

• артилерійських (мінометних) батарей (взводів);

• живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;

• пунктів управління, радіолокаційних засобів;

• вертольотів на посадкових майданчиках;

• наземних елементів ВТЗ та інших цілей.

Рисунок 2 – Зосереджений вогонь

Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню (рис. 3).

Рисунок 3 – Одинарний рухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100 мм і більше.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника.

Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000-2000м від переднього краю).

Відстань між рубежами 400-600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300-400м.

Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев”, „Лисиця” та ін.

Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 4).

Більше 300 м

Рисунок 4 – Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів.

Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Вишня”, „Береза” та ін.

Інтервал розривів – до 50м на гармату.

Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 5).

Рисунок 5 – Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь

Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.

Відстань між рубежами 150-200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.

Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Береза-1”, „Береза-2” та ін.

Подвійний рухомий загороджувальний вогонь (ПРЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на двох рубежах на шляхах руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони вогню (рис. 6).

Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: “Тигр-1”, “Тигр-2” та ін.