Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України
Житомирський технологічний коледж
Звіт
З технологічної практики
Для отримання виконавчої професії
Студентки Ι⋁ курсу денного відділення
Групи Д – 48 А спеціальність :
5.02020701 «Промисловий дизайн»
Осадчук Олени Ігорівни
Оцінка ______________ Керівник практики від підприєства __________________
Оцінка ______________ Керівник практики від колледжу ____________________
Загальна оцінка ____________
Житомир 2011 рік
Характеристика
Студентки групи Д 48 –А Житомирського технологічного коледжу
Осадчук Олени Ігорівни
Осадчук Олена Ігорівна з 07.04.11р по 17.05. 11 р. проходила навчальну практику на ТОВ «Волголвал»
Під час проходження практики студентка приймала активну участь у виробничому процесі підприємства, а саме: розробляла ескізи, робила розрахунки, виконувала креслення.
З працівниками підприємства склалися взаємоввічливі стосунки. Доручену роботу виконувала з відповідальністю, до поставлених завдань відносилась дуже сумлінно та виконувала їх із задоволенням на робоче місце завжди приходила вчасно. Була зацікавлена у робочому процесі.
Керівництво ТОВ « Волголвал» зауважень до студентки не має та рекомендує оцінювати практику на «відмінно»
Директор _____________________
Зміст
Загальне знайомство з підприємством ……………………………………
Ознайомлення з технологією художнього конструювання…….
Як працює підприємство…………………………………………………………..
Технологія художнього конструювання…………………………………..
Висновок……………………………………………………………………………………
Список використаної літератури ……………………………………………
Додатки……………………………………………………………………………………..
Ознайомлення з технологією художнього конструювання.
Під конструюванням виробів розуміється процес створення конструкції документації на них. Передбачаються проведення розрахунків і розробка сукупності конструкторських документів, що містять необхідні данні , - для виготовлення зразків, освоєння виробництва, контролю, приймання, постачання і експлуатації виробу, включаючи його ремонт.
Конструювання конкретного виробу починається на підставі вже наявного проекту, в рамках його визначено призначення, область застосування, показники якості виробу, техніко – економічні і спеціальні вимоги, що пред’являються до виробу, що розробляються, і т.д.
Початковим документом для розробки (конструювання) виробу і технічної документації на нього, що встановлює всі ці вимоги, а також об’єм стадії розробки і склад конструкторської документації, є технічне завдання. Це означає, що конструктор не може і не повинен починати розробку документації, не маючи такого завдання.
Його підготовка – результат діяльності маркетологів. Вони вивчають ринок , визначають вид виробу, передбачуваного до продажу, і вимоги до ринку. Також маркетологи вибирають дизайнера ( художника - конструктора) , який в тісній співпраці з ними, конструкторами, технологами, економістами, соціологами, фахівцями із збуту і ін., враховуючи всі антропометричні і функціональні вимоги, створює проект нового виробу. А завершуючою частиною цього проекту і є технічне завдання.
Перш за все, проводиться аналіз технічного завдання. У нім може бути маса неясностей і незрозумілих місць. Все це повинно бути уточнено з його авторами. Потім конструктор визначає основні вимоги до об’єкту конструювання і основні принципи його роботи.
Наступний етап - виявлення уже існуючих технічних рішень аналогів. При цьому з використанням каталогів, проспектів або інтернет-сайтів використовується підбір різних варіантів конструкцій, які відносяться до об’єкту ті його основного принципу та близьких до них. Вивчення інформації зазвичай призводить до забезпечення конструктивної переваги – використання при розробці попереднього досвіду за профілем спеціалізації введення до конструкції розробляю чого об’єкта всього корисного, які є в існуючих конструкціях.
Результатом повинне стати створення у конструктора уявного образу об’єкту. Тобто, перш ніж піднести олівець до паперу або пальці до клавіатури комп’ютера, потрібно добре знати, що в цій області до того було зроблено іншими, і вибрати один , а краще декілька варіантів – поки що на рівні образу.
Під технічним проектом розуміється проектна конструкторська документація , що містить остаточні конструктивні рішення, достатні для отримання повного уявлення про конструкцію і значення показників якості виробу.
Дуже важливо, щоб конструктор, так само як і дизайнер, володів поняттям композиції, що визначає структуру і взяємозв'язок найважливіших елементів об’єкту, якими визначається його сенс і виражається задум.
У основі композиції виробу меблів завжди лежить вибір елементів ( або їх групи). Як елементи виділяють геометричні, світлотіньові або колірні властивості фори об’єкту.
Композиція характеризується наступними категоріями, властивостями і якостями, а також засобами:
Загальні категорії композиції – тектоніка і об’ємно-просторова структура об’єкту ;
Властивості і якості – гармонійна цілісність форми; композиційна рівновага;симетрія, асиметрія і їх поєднання; динамічність і статичність форми; єдність характеру форми;
Засоби композиції – визначальний копозиційний прийом; пропорції і масштаб; контраст і нюанс; метр і ритм; тіні і пластика.
Число поєднань безлічі композиційних чинників дуже велике. Знання конструктором категорій, властивостей, якостей і засобів копозиції дозволяє йому вибрати раціональні прийоми і методи роботи над копозицією конструйованого ним об’єкту. Але особливо важливе знання пропорцій – класичного засобу композиції що стоїть на першому місці серед прийомів гармонізації форми.
Пропорції визначається розмірними відносинами елементів форми, на них будується вся композиція. Художники – конструктори використовують в своїй роботі системи пропорційність, вироблені бігатовіковою практикою архітектури. Канонічне співвідношення для пропорційності – закон золотого перетину. Використовують і інші закономірності : арифметичну пропорцію, геометричну і гармонійну.
Вважається, що архітектурні споруди у тому числі і меблі, побудовані з їх використанням, найпривабливіші для глядача.
А це, зрештою, безпосередньо впливає на збут виробів. Тому, розробляючи креслення, конструктор просто не має
права призначати розміри окремих деталей і всього виробу в цілому, не керуючись цими пропорціями адже на розробленому дизайнером початковому проекті ( або в копійованому проспекті) вони можуть бути і не такими явними.
Розробка технічного проекту закінчується підготовкою креслень, на підставі яких виготовляється натурний експериментальний зразок виробу. Його виготовлення повинне проводитися не уручну, на окремій досвідченій або макетній ділянці, а на устаткуванні що є у підприємства, або з повною імітацією використовувати технології тіьки і цьому випадку можні перевірити придатність виробу, що розробляється, до освоєння його виробництва. Крім того, виготовлення зразка повинне відбуватися під постійним безпосереднім спостереженням конструктора, контролюючого наявність своїх помилок і розробленого ним виробу, що оцінює технологічність.