Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет.

1. Форми на функції ділового спілкування.

Історично склалися дві форми спілкування: безпосереднє і опосередковане.

Безпосереднє спілкування — це мовне спілкування у найбільш розвиненому виді. Воно підкріплюється мімікою, жестами, інтонацією тощо. По суті, в цьому виді спілкування вся людська сутність стає своєрідним його «знаряддям».

Спілкування суттєво впливає на розвиток усіх потреб людини: в ньому завжди наявний комунікативний момент.

На основі безпосереднього спілкування виникло опосередковане: письмо (тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації), масові засоби інформування: газета, радіо, телебачення, книга, відео, комп'ютер, музичні записи.

Уся система безпосереднього і опосередкованого типу спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. Останнє особливо важливе, бо в процесі спілкування людина «присвоює» ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас приносить у цей процес те, що вона засвоює з власного досвіду. Не випадково говорять: «З ким поведешся, від того і наберешся».

У процесі спілкування знаходять свій вияв своєрідна суперечність: з одного боку, людина пристосовується до життя суспільства, засвоює його досвід, добуті людством наукові і культурні досягнення, а з другого, — вона відособлюється, формується її індивідуальна неповторність, самобутність.

У спілкуванні проявляються такі основні його функції:

Інформативно-комунікативна. З нею пов'язані усі процеси, які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-прийом інформації, відповідна реакція.

Регулятивно-комунікативна. Відбувається процес корегування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету, програму, прийняття рішень.

Афективно-комунікативна. Відбувається взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, здійснюється своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера. Тут можуть реалізуватися можливості навіювання, наслідування, вживаються усі можливості переконання.

Зрозуміло, що залежно від тієї чи іншої форми проходить і саме спілкування, від неї залежить його зміст та відповідна поведінка людей.

2. Бар’єри в спілкуванні, його рівні.

На шляху до людей, до їх розуміння ми стикаємося з трьома своєрідними перепонами і можемо розраховувати на успіх, лише подолавши їх. Це і зовнішність людини (її естетичні якості); вираз очей і обличчя (міміка, пропорціональність, зміна виразу обличчя тощо), інтелект.

Зовнішність

Переваги красивої зовнішності, проявляються ще в ранньому дитинстві, коли симпатичним дівчаткам дорослі приділяють більше уваги. В школі вчителі оцінюють таких дітей як більш здібних, а однокласники намагаються завести дружбу з ними.Гарні жінки частіше вдало виходять заміж і займають вище соціальне становище у суспільстві, на них більше задивляються чоловіки, приписуючи їм кращі якості і обожнюючи їх.

І навпаки, люди менш вродливі відчувають «дискримінацію» з раннього дитинства і виховательки приділяють їм менше уваги в дитсадках, суворіше ставляться до них вчителі у школі, упереджено ставляться деякі викладачі у вузі. Їх оцінюють більш вимогливо при зайнятті вакантних посад, встановленні заробітної плати, податки пільг.

Вищесказане не означає, що красива зовнішність має головне значення у житті людини. Людина бісоціальна і в своїй життєдіяльності підпорядковується як біологічним, так і соціальним законам. Вродлива зовнішність може бути ознакою здоров’я, стійкості до захворювань, але вона мало що скаже про розумовий талант, порядність людини.