
- •1. Предмет і методи біологічних досліджень. Значення біології для медицини, народного господарства, збереження біосфери.
- •2. Ознаки живих організмів. Властивості живого.
- •3. Рівні організації життя
- •6. Будова клітини. Поверхневий апарат клітини, його функції
- •7. Ядро клітини, його будова та функції. Склад і будова хромосом. Типи хромосом. Набори хромосом. Каріотип.
- •10. Склад, будова і функції білків.
- •11. Склад, будова і функції ліпідів, вуглеводів.
- •12 І 13. Склад, будова і функції днк та рнк
- •14. Біосинтез білка.
- •15. Життєвий цикл клітини. Інтерфаза
- •16. Поділ клітини. Амітоз, мітоз.
- •17. Мейоз.
- •22. Гетеротрофний тип живлення. Ферменти та вітаміни.
- •29. Статеве розмноження. Його форми. Будова статевих клітин. Статевий диморфізм. Гермафродитизм.
- •30. Гаметогенез.
- •31. Запліднення
- •35. 2 Закон Менделя.
- •36. Дигібридне схрещування . Закон незалежного успадкування.
- •39. Хромосомна теорія спадковості
- •42. Мінливість організмів та їх форми. Класифікації мутацій. Мутагени, їх класифікація
- •43.Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.
- •47. Ембріональний період розвитку: запліднення, дробіння, гаструляція. Гістогенез і органогенез.
- •56. Основні положення еволюційної теорії ч. Дарвіна
- •57. Вид, його критерії і структура.
- •58. Основні напрями макроеволюції. Біологічний прогрес і регрес.
- •59. Вчення про мікроеволюцію. Популяція – елементарна одиниця виду. Фактори мікроеволюції.
- •60 Синтетична теорія еволюції.
- •66. Біогеценоз та його структура. Ланцюги живлення. Екологічна піраміда.
- •69. Поняття про гельмінти. Геогельмінти і біогельмінти. Вчення к. І. Скрябіна про дегельмінтизацію і девастацію.
- •70.Тип плоскі черви. Клас сисуни. Їх морфологія, цикли розвитку, лабораторна діагностика, профілактика захворювань.
- •72. Тип круглі черви. Клас власне круглі черви. Морфологія і цикли розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика та профілактика захворювань.
39. Хромосомна теорія спадковості
Основні положення хромосомної теорії спадковості
- гени розташовані в хромосомах; різні хромосоми містять неоднакову кількість генів, кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;
- гени розташовані вздовж хромосом у лінійному порядку;
- кожен ген займає в хромосомі певну ділянку (локус); алельні гени заповнюють однакові локуси гомологічних хромосом;
- усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому відбувається зчеплене успадкування деяких ознак; сила зчеплення між двома генами обернено пропорційна відстані між ними;
- зчеплення між генами, розташованими в одній хромосомі, порушується внаслідок кросинговеру, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються своїми ділянками;
- кожен біологічний вид характеризується певним каріотипом (певною кількістю і формою хромосом).
Як визначається стать дорослого організму під час його онтогенезу — одна з цікавих проблем біології. Вивчаючи та порівнюючи гаметогенез і хромосомні набори самців і самок, учені встановили, що у багатьох випадках визначення статі залежить від каріотипу. Хромосомне визначення статі Ще наприкінці минулого сторіччя вчені звернули увагу на відмінність за однією із пар гомологічних хромосом у хромосомних наборах самців і самок. У диплоїдних соматичних клітинах самців, наприклад дрозофіли, хромосоми кожної з трьох пар (нестатеві хромосоми - аутосоми) подібні між собою, а хромосоми четвертої - різні (статеві хромосоми - гетерохромосоми). Одна з гетерохромосом — паличкоподібної форми (так звана Х-хромосота), інша — гачкоподібної (Y-хромосома). У самок дрозофіл обидві статеві хромосоми однакові (Х-хромосоми), а у самців — різні (X- та У- хромосоми)). Отже, каріотип самок дрозофіл можна позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають аутосоми). Каріотипи чоловіка та жінки відповідно записують, як 44А + XX та 44А + ХY. Оскільки під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться до різних гамет, то в однієї статі виникає лише один тип гамет (гомогаметна стать), в іншої - два, які розрізняються будовою статевих хромосом (гетерогаметна стать). У багатьох систематичних груп організмів гомогаметною статтю є жіноча, а гетерогаметною — чоловіча (двокрилі комахи, клопи, жуки, більшість видів риб, частина земноводних, ссавці, деякі дводомні рослини тощо), у інших (птахи, плазуни, деякі риби та земноводні, метелики) - навпаки (мол.82). Отже, у більшості роздільностатевих видів стать майбутнього організму визначається в момент запліднення певним поєднанням статевих хромосом у зиготі. У деяких видів особини різної статі відрізняються кількістю хромосом. Так, у коників та деяких інших тварин у диплоїдному наборі самця є лише одна статева хромосома з пари гомологічних, а у самки - обидві. Наприклад, у диплоїдному наборі самки морського черв'яка ациракантуса 12 хромосом (10 А + XX), а самця — лише 11 (10 А + X); відповідно самки утворюють гамети одного сорту (5 А + X), а самці — двох (5 А + X та 5 А + 0). Із зигот, що мають хромосомний набір 10 А + XX, розвиваються самки, а із хромосомним набором 10 А + X - самці. Крім хромосомного, є й інші механізми визначення статі організмів. Наприклад, у деяких безхребетних тварин (коловерток, дрібного багатощетинкового черв'яка - динофілюса тощо) стать визначається ще до моменту запліднення. Ці тварини продукують яйцеклітини двох типів: великі, багаті на жовток та дрібні, з невеличким запасом поживних речовин. Із яйцеклітин першого типу розвиваються самки, а із яйцеклітин другого - самці.
40. Зчеплене успадкування.
41. Ген і його властивості
Ген (лат. genum < грец. genos — рід) — дискретна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається запис, збереження і передача генетичної інформації; відрізок ДНК, що складається з нуклеотидів, кількість і взаєморозміщення яких визначають специфічність кожного Г. Локалізуються Г. у хромосомах, сукупність яких визначає генотип організму. Кожний Г. займає в хромосомі певне місце — локус. Розрізняють структурні Г. (несуть інформацію про послідовність амінокислот у поліпептиді) і регуляторні (контролюють і регулюють діяльність структурних Г.). Розрізняють також Г. алельні й неалельні. Алельні Г. можуть бути домінантними, рецесивними і проміжними, або комбінованими; неалельні — епістатичними, гіпостатичними, комплементарними, або індиферентними. За абсолютною локалізацією Г. поділяють на аутосомні (див. Аутосоми) і пов’язані зі статтю. Зміни Г. (мутації) є джерелом мінливості й іноді призводять до генних захворювань (див. Генетика).