2. Виконання розрахункового завдання

На підприємстві здійснюється виробництво продукції за певною номенклатурою. На наступний рік заплановано виробництво продукції в кількості, вказаній в дод. 4, за певною структурою (виріб 1 – X %, виріб 2 – Y %, виріб 3 – Z %). Значення X, Y, Z беруть з дод. 4. Технологічний процес виготовлення виробів включає обробку металевої заготівки на свердлильному, токарному та шліфувальному верстатах.

На підставі вихідних даних необхідно розрахувати прогнозні річні економічні показники основної діяльності підприємства.

2.1. Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма – надзвичайно важливий розділ плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

Виробничу програму (обсяг товарної продукції) виробів і-го найменування визначають за формулою

,

де – виробнича програма випуску, шт.;

– відхилення фактичної величини виробничої програми від норми (беруть 5 + 0,2 · і %, де і – номер варіанта завдання), шт.;

α – відсоток втрат оброблюваних деталей на неминучий брак, технологічні проби, випробування (беруть 1 – 3%).

2.2. Розрахунок необхідної кількості обладнання

Технологічний процес обробки деталей на ділянці здійснюється за формою, наведеною у дод. 4. Необхідну кількість робочих місць для виконання заданої виробничої програми ділянкою визначають за кожним видом устаткування окремо за формулою

,

де Q_{вип. j} – виробнича програма виробництва деталей j-го найменування (j = 1, 2, 3, ... М) за розрахунковий рік, шт.;

t_шт.ij – тривалість обробки j - ї деталі на і-му робочому місці, год;

К_вн.і – плановий коефіцієнт виконання норм на і-му устаткуванні (беруть 1,1 – 1,25 або за даними підприємства);

Ф_пл.і – річний плановий фонд часу роботи одиниці i-го виду устаткування, год;

γ_н – відсоток втрат часу на переналагодження устаткування у разі переходу до обробки іншого найменування деталей (беруть 2 – 3%).

Фонд дійсного робочого часу роботи устаткування в днях (Ф_д) визначають як різницю між календарним фондом (Д_к) і кількістю вихідних (Д_вих.) та планових (регламентованих) простоїв устаткування (Д_пл.):

Ф_д = Д_к – (Д_вих. + Д_пл.).

Кількість планових (регламентованих) простоїв (Д_пл) визначають за формулою

,

де Д^/_кр – простої планові у капітальному ремонті, дні;

Д_пр – простої планові у поточному ремонті, дні;

Д_ін.р. – інші регламентовані простої, дні.

Фонд дійсного часу роботи устаткування (у год):

.

Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунку фонду дійсного часу роботи устаткування та виробничої потужності підприємства

Показники і одиниці виміру	Значення
Календарний фонд часу (Дк), дні	365
Вихідні та святкові (Двих.), дні
Простої планові у поточному ремонті (Дпр), дні	Додаток 4
Ремонтний цикл (tр.ц.), р.	Додаток 4
Простої планові у капітальному ремонті (Д/кр), дні	Додаток 4
Інші регламентовані простої (Дін.р.), дні	Додаток 4
Режим роботи (nзм), зміна	2
Тривалість робочої зміни (tзм), год	8

Обсяг товарної (валової) продукції в трудовому вимірі (трудомісткість виробничої програми) на плановий рік за кожним видом продукції розраховують за формулою

,

де Q_{вип. i} – виробнича програма виробництва деталей i-го найменування (i = 1, 2, 3, ... М) за розрахунковий рік, шт.;

t_і – трудомісткість одиниці виробу за і-ю групою устаткування.

Результати розрахунків повинні бути оформлені за зразком, наведеним у табл. 2.

Таблиця 2

Розрахунок трудомісткості виробничої програми за групами устаткування

Найме-нування виробу	Обсяг товарної продукції			Трудомісткість за групами устаткування за діючими нормами, нормо-години
				І			ІІ			ІІІ
	%	шт.	Одиниці виробу		Виробничої програми	Одиниці виробу		Виробничої програми	Одиниці виробу		Виробничої програми
Виріб 1	X
Виріб 2	Y
Виріб 3	Z
РАЗОМ	100		-			-			-

Примітка. Значення X, Y, Z наведені у дод. 4.

Обсяг товарної продукції (виробнича програма) в натуральному (й вартісному) вираженнях розраховують за формулою:

Q_{ТП і} = Q_{вип. і} + ЗГ_{і кінець} – ЗГ_{і початок} ,

де Q_{ТП і} – обсяг товарної продукції і-го виду, шт.;

ЗГ_{і кінець} , ЗГ_{і початок} – залишок готової продукції на кінець та початок планованого періоду відповідно.

Величина запасу готової продукції на кінець планового року:

,

де З_Гік – величина запасу готової продукції на кінець планового періоду за і-ю продукцією, шт.;

Н_зі – норма запасу готової продукції, дні;

Д – кількість днів у плановому періоді, дні.

Величина незавершеного виробництва на кінець планового року дорівнює:

,

де НЗВ _{і кінець} – величина незавершеного виробництва на кінець року, шт.;

Т_ці – тривалість виробничого циклу і-го виду продукції, дні;

К_нз – коефіцієнт незавершеного виробництва.

Обсяг валової продукції в натуральному виразі визначають за формулою

Q_{ВП і} = Q_{ТП і} + НЗВ_{і кінець} – НЗВ_{і початок} ,

де Q_{ТП і} – обсяг товарної продукції і-го виду, шт.

НЗВ _{і початок} – величина незавершеного виробництва на кінець року, шт.

Дані розрахунків подати у вигляді табл. 3.

Таблиця 3

Валова продукція в плановому році

Найменування продукції	Виробнича програма, шт.	Запаси незавершеного виробництва, шт.		Валова продукція, шт.	Ціна одиниці виробу (без ПДВ), грн	Вартість валової продукції без ПДВ, грн
		на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6	7
Виріб 1
Виріб 2
Виріб 3
РАЗОМ

Примітка. Графи 6 , 7 заповнюють після визначення ціни виробу.

Коефіцієнт використання виробничої потужності характеризує ступінь завантаження встановленого устаткування (потужностей) і визначається за формулою

,

де ВП – виробнича потужність підприємства.

Виробничу потужність розраховують за такою формулою:

,

де М_і – потужність i-го устаткування;

N – кількість устаткування.

Якщо k_вик < 1 (100 %), то це свідчить про наявність резерву виробничої потужності та можливість її довантаження і збільшення обсягів виробництва й продажу основної продукції.