1.6. Організація фінансового аналізу

Умовою успішного проведення фінансового аналізу є чітка організація аналітичного процесу як системи раціональних, скоординованих дій вивчення об'єкта дослідження відповідно до

58

визначеної мети. Для забезпечення ефективності фінансового аналізу його потрібно добре продумати, спланувати й організувати. Процес фінансового аналізу повинен здійснюватись упоряд­ковано, у певній послідовності. Адже фінансовий аналіз слід роз­глядати як цілісну систему, механізм оцінки, ефективна дія якого забезпечується чітким дотриманням його технології і методики проведення. Організацію фінансового аналізу можна уявити як технологічний процес, в якому необхідні аналітичні процедури здійснюються у встановленому порядку і реалізуються за допо­могою сукупності організаційних, методичних і технічних мето­дів, способів і прийомів. Виходячи із терміну, змісту і призна­чення виконуваних аналітиком процедур, процес фінансового аналізу умовно можна поділити на окремі складові щодо чоти­рьох основних етапів (рис. 1.6.1).

Рис. 1.6.1. Аналітична схема процесу фінансового аналізу

Фінансовий аналіз, незалежно від суб'єктів його проведення, реалізується в системному підході до його методики та структури етапів щодо їх складу, зв'язків і змісту.

Коротко пояснимо зміст кожного з етапів фінансового аналізу.

Визначальним етапом розроблення методики фінансового аналізу є процес формування його моделі. Він полягає у визна­ченні завдання, мети і об'єктів аналізу, вивченні матеріалів та ре-

59

зультатів раніше проведених аналітичних досліджень, складанні плану аналізу і графіка його проведення, розробці програми і всього інструментарію методичних прийомів і алгоритмів розра­хунків для аналізу, обмеженні кола необхідної інформації для проведення аналізу і попередньому ознайомленні з нею.

Як відмічає відомий економіст Е. Хелферт, в будь-якій ситуа­ції слід чітко розуміти мету аналізу, перед тим як братися за олі­вець чи сідати за комп'ютер, інакше процес аналізу стає беззміс­товним перебиранням цифр.

Формування моделі аналізу дає змогу: визначити оптимальну структуру інформаційних потоків щодо об'єктів для розв'язку всієї сукупності завдань, передбачених методикою аналізу; за­безпечити максимальну оперативність та економічність аналіти­чного процесу; виявити взаємозв'язки за видами і напрямами аналізу; досягти максимальної адаптації методики аналітичного дослідження до запиту користувачів.

Визначення об'єктів фінансового аналізу повинно забезпечити вирішення поставлених завдань і відповідати принципам оптимі-зації інформаційних потреб, повноти і об'єктивності відображен­ня економічних явищ та процесів, єдності інформаційної моделі показників та максимальної алгоритмізації розрахунків до комп'ю­терних технологій.

Ознайомлення з матеріалами і результатами раніше проведе­ного аналізу за окресленою програмою чи відібраними об'єктами дасть змогу не лише оцінити ефективність вже проведеної аналі­тичної роботи, а й врахувати при подальшому плануванні допу­щені раніше помилки та недоліки.

Планування фінансового аналізу охоплює широке коло пи­тань. До них належать не лише встановлення термінів виконання окремих робіт, перелік виконавців і розподіл обов'язків між ни­ми, а й складання самої програми аналізу, визначення його інфо­рмаційної бази.

Графік виконання аналітичних робіт має передбачати найсти­сліші терміни. Бо чим оперативніший аналіз, тим ефективніше використовуються його результати для вирішення проблем кори­стувачів.

Кількість і кваліфікація виконавців залежить від програми аналізу і термінів його проведення. Розподіл обов'язків між ви­конавцями потребує диференційного підходу. Значна частина аналітичних робіт має більш чи менш технічний характер (збір, систематизація, обробка даних) і тому її можна виконати з допо­могою обчислювальної техніки, а також вручну без участі висо-

60

кокваліфікованих працівників. Інша частина робіт — безпосере­дній аналіз оброблених і згрупованих даних, інтерпретація отри­маних результатів, розробка висновків і пропозицій — потребу­ють участі в них добре підготовлених теоретично і практично фахівців.

Розробка програми і вибір методики аналізу — один з важли­вих етапів, що значною мірою визначає обсяг та ефективність всієї аналітичної роботи. У програмі потрібно відобразити мету, об'єкти й основні напрями аналізу, період, який він охопить, сту­пінь деталізації і глибину вивчення окремих сторін діяльності, його інформаційне і технічне забезпечення. Відображення у про­грамі обсягу використаної в аналізі інформації залежить від того, який аналіз проводять — повний (комплексний) чи тематичний (цільовий), за який період часу (місяць, квартал, рік, декілька ро­ків), на якому рівні управління, за якими класифікаційними озна­ками суб'єктів господарювання, хто є суб'єктом аналізу. У ряді випадків програма може передбачати можливі заходи щодо по­повнення дослідження додатковою інформацією.

Можливості використання при аналізі обчислювальної техніки знаходять відображення у програмі залежно від того, хто і якою технічною базою володіє. В усіх випадках потрібно передбачити максимальне використання техніки для аналітичної обробки ін­формації, оскільки це не лише полегшує працю фахівців, звільняє їх від рутинної роботи, а й дає змогу поглибити і прискорити аналіз.

Програма аналізу передбачає розробку макетів аналітичних таблиць, алгоритмів їх заповнення, методичних вказівок вико­навцям щодо використання конкретних джерел даних технічних прийомів аналізу й оформлення результатів проведеної роботи.

Планування аналітичної роботи містить два аспекти: складан­ня комплексного плану організації і проведення всієї аналітичної роботи та складання планів для різних тематичних аналізів, пе­редбачених комплексним планом. Незважаючи на те, що в обох випадках основні елементи плану (мета, об'єкти, терміни, вико­навці, програма, інформаційне і технічне забезпечення аналізу) однакові, зміст їх значно відрізняється.

У першому випадку мова йде про планування на рік (квартал) постійно діючої розгалуженої системи комплексного аналізу з визначеною метою, об'єктами, системою аналітичних показників, суб'єктами аналізу, інформацією, що відображають специфіку окремих функціональних служб. При цьому необхідно забезпе­чити осіб, які приймають рішення, у встановлені терміни і в до-

бі

статньому обсязі потрібною аналітичною інформацією. У такому комплексному плані доречно використати сіткові графіки для зв'язку черговості, термінів і виконавців окремих аналітичних робіт, а також для фіксування того, хто, коли і куди спрямовує вихідну інформацію, що відображає результати проведеного ана­лізу.

План тематичного фінансового аналізу характеризується пев­ною фрагментарністю щодо його об'єктів, виконавців і користу­вачів. Головна умова успішності фінансового аналізу — це до­статня і достовірна інформація щодо адекватності у висвітленні реальних господарських явищ та процесів і, лише впевнившись в останньому, можна починати безпосередньо обробляти і дослі­джувати показники діяльності підприємства.

Другий структурний етап фінансового аналізу — власне ана­літичне дослідження — включає в себе зведення і групування да­них, розрахунок системи синтетичних та аналітичних показників, побудову таблиць і графіків.

В процесі аналітичного дослідження використовується систе­ма логічних, математичних та евристичних методів фінансового аналізу.

Водночас, як застерігає Е. Хелферт, фінансовий аналітик час­то зазнає спокуси розрахувати все, що тільки можливо, від поча­тку до кінця, однак в більшості випадків декілька правильно виб­раних коефіцієнтів містять в собі ту інформацію і той зміст, які в дійсності йому необхідні.

Для кожного блоку завдань фінансового аналізу необхідно формувати окрему підсистему показників, враховуючи принципи їх достатності, для відповідної глибини аналітичних досліджень. Водночас вивчаються взаємозв'язки між показниками та рівні їх значень.

Концептуальна модель фінансового аналізу дозволяє здійсню­вати дослідження за класифікаційними ознаками господарюючих суб'єктів щодо їх економічного стану, розвитку в часі і просторі та можливостей діяльності в майбутньому. Аналіз фінансового стану господарюючих суб'єктів проводять у системі досліджень об'єктів їх діяльності за двома напрямами: активи -> зо­бов'язання —> власний капітал; доходи —> витрати -> фінансовий результат. Інформація такого аналізу дає можливість здійснити оцінку повноти використання потенціалу господарської діяльно­сті економічної системи у формуванні фінансового результату. Аналітичні дослідження розвитку економічних систем в часі і просторі дають змогу оцінювати ефективність прийнятих рішень

62

щодо регулювання економічних процесів у їх діяльності. Майбу­тні умови господарської діяльності досліджуються за допомогою аналізу: потенційних можливостей і варіантів прогресивного роз­витку; очікуваних економічних результатів; ефективності захо­дів, спрямованих на досягнення економічного зростання.

На етапі інтерпретації системи показників аналітичного дослі­дження здійснюють в текстовому вигляді описовий якісний ви­клад кількісних показників фінансового аналізу, відображених в таблицях і на графіках; дають оцінку стану ефективності динамі­ки розвитку і потенційних можливостей діяльності господарюю­чих суб'єктів; узагальнюють досягнення і недоліки, виявляють наявні резерви і визначають заходи з їх реалізації; доводять до відома користувачів результати аналізу. Інтерпретацією одержа­них результатів завершується кожний крок дослідження. При цьому визначають який висновок можна зробити, виходячи із проведеного аналізу, що говорять одержані цифри, чи підтвер­джують вони вихідні передбачення або відкривають щось нове.

З цього приводу аналітики вважають, що на етапі інтерпрета­ції результатів дослідження відбувається процес синтезу показ­ників аналізу залежно від їх складу та факторів, які на них впли­вають. Чим більше таких факторів, тим складніше підготувати висновки. У цьому разі необхідно зосередити увагу на групуванні факторів за певними ознаками і вибрати головні.

Виходячи з цього, вихідна інформація фінансового аналізу може бути розподілена на три категорії: щодо минулої діяльнос­ті, сучасного стану об'єктів (спостереження і опрацювання) і про майбутній розвиток об'єктів, які включають дані про очікувані зміни, їх внутрішні параметри та зовнішні умови (прогнози).

Надзвичайно популярною формою подання результатів фінан­сового аналізу є економічні експрес-доповіді. Це письмові повід­омлення суб'єктів аналізу, користувачів про результати аналіти­чного дослідження. Рівень якості інтерпретації даних фінансо­вого аналізу характеризують інформаційність, виразність і наоч­ність матеріалів.

На завершальному етапі фінансового аналізу на підставі інфо­рмаційних ресурсів статистичних таблиць і графіків та формулю­вання проблем, які потребують розв'язання в економічних екс-прес-доповідях, користувачі розробляють сценарії управлінських рішень і визначають систему контролю оцінки їх ефективності. Фінансовий аналіз дозволяє вияснити все корисне, що знаходить­ся у вихідних даних і визначити, що і як можливо використати для прийняття рішень.

63

В процесі прийняття рішень виконавчі органи можуть допов­нювати одержану інтерпретовану інформацію додатковими пока­зниками і висновками.

Передумовою підготовки та прийняття управлінського рішен­ня завжди є наявність проблеми, тобто встановлення за допомо­гою фінансового аналізу невідповідності між фактичним і бажа­ним станом діяльності господарюючих суб'єктів.

Технологія прийняття рішень охоплює діагностику проблеми, виявлення можливих способів її вирішення, оцінку варіантів і вибір варіанта, який дасть змогу найвигіднішим для економічної системи способом вирішити проблему. Вибір відповідного варіа­нта рішення здійснюється з урахуванням рівня показників фінан­сового аналізу щодо критеріїв часу, величини і ймовірності оде­ржання необхідного результату.

Управлінське рішення — це, власне, відповіді на запитання, в які строки, з витратою яких сил і коштів, в якому порядку, за яко­го розподілу обов'язків, прав і відповідальності, за якої організа­ції контролю, з якими результатами має здійснюватися управлін­ський вплив.

Контроль прийняття рішень передбачає вибір системи аналізу щодо отриманої інформації та здійснення коригувальних дій.

Системний підхід до проблеми економічної діяльності госпо­дарюючих суб'єктів і прийняття відповідних рішень різними ко­ристувачами передбачає розгляд результатів фінансового аналізу як багаторівневої структурної моделі управління. Абсолютно то­чного і повного переліку ключових процедур кожного етапу фі­нансового аналізу визначити практично неможливо через неви­значеність поведінки інформаційних ресурсів у процесі аналітич­ного дослідження. Тому розглянуті процедури і операції окремих етапів фінансового аналізу не сталі і повинні формуватися вихо­дячи із запитів користувачів.