4. Облік витрат і калькулювання собівартості в прокатних цехах

Завершальним етапом повного металургійного циклу є прокатне виробництво. До його складу входять цехи: листопрокатні, сорто- і трубопрокатні і т.д.

Облік витрат прокатних цехів ведеться у відомості аналітичного обліку витрат на виробництво в цілому по цеху і по кожному прокатному стані.

Калькуляція собівартості прокату складається з:

А. Виконання плану по виробництву і собівартості прокату

Б. Сортові калькуляції окремих видів прокату

В. Таблиця витрат по переділі, на підготовку й освоєння виробництва, і інших виробничих.

Калькуляція складається по кожному стану і по кожному виді прокату.

Сортова калькуляція прокату містить статті:

І. Напівфабрикати

Сляби зі сторони

Сляби власної виробітки

Разом задано

II. Відходи «-»

Окалина

Чад

Разом відходів

III. Брак «-»

Разом задано за відрахуванням відходів і браку

IV. Витрати по переділу, на підготовку й освоєння виробництва

V. Втрати від браку

VI. Витрати по травленню

Розхід напівфабрикатів включається в собівартість відповідного виду прокату по прямому призначенню прямо з щомісячного Технічного звіту про роботу стану.

Фактична вага відходів визначається зважуванням при відправці з прокатного цеху і виключається з заданого по встановлених цінах.

Брак прокату враховують окремо по прокатних станах, видам прокату і групам марок стали. Кількість виявленого в цеху-виготовлювачі браку фіксують у Добових рапортах і щомісячному Технічному звіті цеху.

Брак литої сталі, виявлений на 1-м переділі, виключають із виплавки сталі у вазі злитків, заданих у переробку. Витрати прокатного цеху на нагрів і прокатку забракованих злитків, списують на відповідні сталеплавильні цехи. У калькуляції сталеплавильного цеху їх враховують по статті «Втрати від браку, виявленого в інших цехах».

Витрати по переділу враховують у відомості аналітичного обліку витрат по кожному прокатному стані, переносять їх постатейно в розділ у калькуляції й одним рядком наводять у розділі Б. Спільні для декількох станів витрати розподіляють пропорційно приведеній вазі зробленої на них продукції.

Приведена вага продукції визначається добутком фізичної ваги і перекладних коефіцієнтів.

Основну питому вагу в складі змінного обладнання прокатних цехів займають валки. Витрати по підтримці їх в робочому стані, наплавлення, перешлифовку і т.д. відображуються по статті «Знос інструментів і пристосувань цільового призначення».

Собівартість готової продукції визначається сумою витрат на прокатку сталі за місяць із змінами залишків незавершеного виробництва. Собівартість залишків незавершеного виробництва визначається за допомогою коефіцієнтів готовності.

Облік готового прокату ведеться в двох показниках: у фізичній і теоретичній вазі. Теоретична вага використовується для обліку окремих видів прокату, що поставляються споживачам у погонних метрах або в штуках. Це: рейки, труби і т.д. Аналітичний облік цих видів прокату ведеться в теоретичній вазі й у погонних метрах, штуках.

Завдання 1:

Визначити суму зносу змінного обладнання та МШП доменного

виробництва і написати бухгалтерські проводки, якщо:

1. Первісна вартість відпущеного зі складу змінного обладнання 500

2. Прийнято на склад відходи:

• від змінного обладнання 10

• від МШП 2

3. Передано в експлуатацію МШП на суму 200

4. Вибуло із експлуатації 100

Завдання ІІ:

Визначити суму витрат по переділу:

1. В доменному виробництві

2. В сталеплавильному виробництві по даним :

   • енерговитрати 200

   • основна зарплата 500

   • додаткова зарплата 300

   • паливо 600

   • амортизація 250

   • відрахування на соціальне страхування 480

   • супутня продукція 120 Завдання ІІІ.

За місяць прокатано 15000 т. прокату по собівартості 600000 грн. Незавершене виробництво на початок місяця складає 2500 т. на суму 200000 грн. Незавершене виробництво на кінець місяця складає – 1500 т. на суму 90000 грн.

Визначити обсяг випуску продукції, його вартість і вартість 1^ї- тони прокату.