2. Облік витрат та калькулювання собівартості гірничопідготовчих робіт

(ГПР).

Витрати на гірничопідготовчі роботи складають 50 і більше відсотків вартості робіт з видобутку корисних копалин.

Протягом місяця всі витрати на гірничопідготовчі роботи обліковуються на рахунку 23.

Планування і облік витрат на гірничопідготовчі роботи ведуться окремо по кожному кар’єру, руднику, шахті. До витрат на ГПР відносяться витрати, які були викликані виконанням безпосередньо гірничопідготовчих робіт. Витрати, що є спільними для виконання гірничопідготовчих та очисних робіт, плануються та обліковуються у складі витрат на видобуток корисних копалин.

Витрати на виконання ГПР відображаються в калькуляції за формою 11-К, яка містить в собі 3 розділи:

А. Виконання плану ГПР;

Б. Калькуляції собівартості робіт;

В. Розрахунок погашення витрат на ГПР.

Окремо калькулюється собівартість розкривних та підземних гірничопідготовчих робіт.

Калькуляційною одиницею є 1 м³ гірничої маси.

Фактичні обсяги гірничої маси розраховуються за даними маркшейдерських замірів відпрацьованого простору.

Основні статті калькуляції собівартості ГПР це:

1. Допоміжні матеріали, в тому числі:

вибухові матеріали;

2. Енергетичні витрати на технологічні потреби;

3. Оплата праці;

4. Відрахування на соціальні потреби;

5. Витрати на ремонт та утримання основних засобів;

6. Обслуговування виробництва;

7. Амортизація основних засобів;

8. Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів;

9. Витрати на технологічні перевезення гірничої маси;

10. Інші витрати.

Стаття “Допоміжні матеріали” містить в собі вартість матеріалів які використані при виконанні ГПР, а саме: вибухові матеріали, бурові коронки, шарошечні долоття, лісові матеріали, металеві, залізобетоні кріплення і таке інше.

До статті “Енергетичні витрати на технологічні потреби” відносяться витрати різних видів енергії, що витрачається на виконання ГПР, це: електроенергія, яку використовують конвеєри, скреперні лебідки, на освітлення виробок і т.і.; стиснене повітря, що використовується на буріння; технічна вода, витрачена на виконання розкривних робіт гідромеханічним способом; кисень.

До витрат на оплату праці належать витрати на основну та додаткову заробітну плату робочих, керівників, спеціалістів та інших службовців.

За статтею “Відрахування на соціальні потреби” показуються витрати на відрахування до Пенсійного фонду, фонду на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасного випадку, тощо.

Стаття “Витрати на ремонт та утримання основних засобів” використовується для накопичення:

1. Витрат на проведення всіх видів ремонтів за винятком витрат на оплату праці. До них відносяться :

1. витрати матеріалів та запчастин, які витрачені на ремонт основних фондів;

2. вартість послуг ремонтних і транспортних підрозділів свого підприємства та сторонніх організацій.

2. Витрат на утримання основних фондів за винятком, знову ж таки витрат на оплату праці, тобто витрати матеріалів необхідних для нормального функціонування обладнання, машин, апаратів; вартість послуг допоміжних цехів та послуг сторонніх організацій по утриманню основних фондів (електроенергія для освітлення приміщень, вода, пар та ін.).

Стаття “Обслуговування виробництва” збирає витрати на послуги транспортних цехів по обслуговуванню процесу виймання гірничої маси, а також послуги інших спеціалізованих ділянок: бурових, вибухових та ін..

За статтею “Амортизація основних засобів” відображується сума амортизаційних відрахувань ( у розмірі не більше 5%). Амортизаційні відрахування нараховуються лише до повного перенесення балансової вартості основних фондів на собівартість продукції.

На статтю “Знос малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів” відносять погашення вартості змінного обладнання, малоцінних швидкозношуваних інструментів та приладів.

Вартість послуг залізничного, автомобільного, конвеєрного та інших видів транспорту пов’язаних з переміщенням гірничої маси від забоїв до відвалів відображується за статтею “Витрати на технологічні перевезення гірничої маси”.

І на останню статтю “Інші витрати” відносяться витрати, які не можуть бути віднесені на жодну з наведених раніше статей. Зокрема це:

• витрати на винахідництво, технічне вдосконалення та раціоналізаторські

пропозиції;

• витрати на випробування, досліди та дослідження;

• витрати на охорону праці;

• витрати на утримання очисних споруд;

• допомога по непрацездатності, яка спричинилася внаслідок виробничої

травми.

Якщо у процесі виробництва ГПР з надр видобуваються кондиційні корисні копалини, вони називаються супутнім видобутком і оцінюються за середньорічною плановою собівартістю корисних копалин. Вартість попутно видобутих корисних копалин з гірничопідготовчих виробок зменшують витрати на виконання ГПР (тобто віднімається). ЇЇ наведено в розділі Б калькуляції собівартості ГПР.

Фактична собівартість ГПР у звітному періоді списується з рахунку 23 записом: Д 39 К 23. Сальдо за рахунком 39 відображується гірничими підприємствами в балансі.

Розрахунок погашення витрат на ГПР виконується у розділі В калькуляції собівартості ГПР ф. 11-к наростаючим підсумком з початку року.