Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Ін РТЗП

Лабораторна робота №3

на тему: «Збалансований доступ»

Виконали:

ст. гр. ТКт-08

Мазілов О.

Шевчук В.

Паламарчук І.

Перевірив:

доц. Гикавий В.А.

Вінниця 2012

Тема: Збалансований доступ

Мета: Дослідити особливості протоколу збалансованого доступу до каналу (LAP-B) та ознайомитися із процесом налаштування елементів мережі, побудованої за ринципом балансу доступу, за допомогою пакету прикладних програм Packet Tracer 5.2.

Теоретичні відомості

Протокол LAP-B має рівневу структуру, що відповідає трьом нижнім рівням еталонної моделі OSI. У термінології LAP-B рівні називаються в такий спосіб: фізичний рівень, рівень ланки даних і рівень пакетів.

Фізичний рівень визначає форму бітового подання, а також спосіб установлення з'єднання й синхронізації з мережним вузлом. На цьому рівні визначаються електричний, фізичний і процедурний інтерфейси оконечного пристрою користувача й мережного вузла.

Рівень ланки даних забезпечує синхронну роботу приймача стосовно передавача й робить виявлення й/або корекцію помилок.

На пакетному рівні реалізуються послуги встановлюваного в мережі віртуального каналу.

Функції рівня ланки даних реалізуються за допомогою протоколу LAP-B (процедура збалансованого доступу до каналу - англ. Link Acces Protocol Balabced). Цей протокол визначає спосіб передачі по мережі довільної кількості інформаційних бітів. Двійкові послідовності передаються у вигляді послідовних кадрів (мал. 1.).

8 8 8 8n>0 16 8

Прапор

Адреса

Поле керування

Пакет

СРС

Прапор

Рисунок 1 - Структура кадрів у протоколі LAP-B

Цей протокол дозволяє передавати будь-яку кількість байтів. Кадр починається й закінчується специфічною 8-бітовою послідовністю 01111110. Цей покажчик (прапор) використається для синхронізації приймача із прийнятим кадром (кадрова синхронізація). Прийом послідовності із семи одиниць позначає проблеми з каналом. Послідовність, що складається, щонайменше, з 15 одиниць, установлює канал у стан очікування. Для того щоб уникнути помилкового прийому сигналу кінця кадру або сигналу помилки каналу під час прийому інформаційної послідовності, у передавачі використається метод вставки бітів, що полягає в додаванні нуля до послідовності п'яти одиниць. Таким чином, сигнал початку й кінця кадру з'являється тільки на початку й наприкінці кадру. У приймачі двійковий потік постійно контролюється. У випадку появи п'яти одиниць, що ідуть підряд, (перед якими йде нуль) перевіряється шостий біт. Якщо це - нуль, то він видаляється, оскільки очевидно, що він був доданий у передавачі. Якщо шостий біт- одиниця, то приймач перевіряє значення сьомого біта. Якщо сьомий біт - нуль, то реєструється кінець кадру, а якщо одиниця й відповідна кількість наступних бітів - теж одиниці, то така послідовність позначає або проблеми з каналом, або перехід каналу в стан очікування.

Адресне поле кадру протоколу LAP-B має розмір в один байт. Воно містить адресу станції, що передає або приймає даний кадр.

Поле керування служить для ідентифікації одного із трьох можливих типів кадру: інформаційного, керуючого або ненумерованого. Інформаційні кадри містять дані для розсилання між елементами мережі. Крім самої інформації, вони містять дані мережного рівня системи. Керуючі кадри реалізують механізм ARQ, а ненумеровані кадри містять додаткову інформацію, що ставиться до керування каналом.

Інформаційне (пакетне) поле містить будь-якe кількість бітів, які потрібно переслати по каналі.

CRC-поле використовується для перевірки парності кадру з метою виявлення помилок.

Як уже згадувалося, завданням пакетного рівня протоколу LAP-B є встановлення віртуального каналу на період обміну інформацією між оконечными пристроями. Обмін починається терміналом, що ініціює з'єднання посилкою спеціального пакета на мережний вузол. Крім інших елементів, такий пакет містить адреси джерела й пункту призначення, а також запит на встановлення з'єднання. Мережа посилає аналогічний пакет на термінал призначення, ініціюючи встановлення з'єднання. Після відправлення викликуваним терміналом підтверджуючого пакета, віртуальний дуплексний канал уважається встановленим. Коли один з терміналів бажає припинити обмін інформацією, він посилає завершальний пакет на мережний вузол. Останній відповідає пакетом з підтвердженням операції.

Основвні функції протоколу LAP-B:

• Встановлення і розрив віртуального каналу (з’єднання) між кінцевими абонентами мережі.

• Маршрутизація пакетів.

• Управління потоком пакетів.

Для встановлення віртуального каналу вузол – ініціатор з’єднання посилає в мережу пакет синхронізації Call Request, що вкладений в кадр Lap b.

У пакеті Call Request задаються адреси одержувача і відправника у форматі Х.121(ISDN). Пакет Call Request приймається комутатором мережі і маршрутом на підставі таблиці маршрутизації. Протокол маршрутизації для мереж FRAME RELAY не визначений, тому таблиці маршрутизації тут завжди формуються вручну. Рухаючись за маршрутом від одного комутатора до іншого, пакет Call Request заставляє їх генерувати нові записи в таблицях комутації і призначати йому нові значення міток. Таким чином створюється новий віртуальний канал. Початкове значення номера віртуального каналу задає користувач, розміщуючи його в пакет ( Сall Request в полі LCN (Logical Channel Number - номер логічного каналу)

Тобто, підводячи підсумок можна зазначити, що в стандарті FRAME RELAY, на канальному рівні використовується збалансована процедура доступу (Link Access Procedure Balanced), а на мережевому підтримується протокол пакетного рівня (Packet Layer Protocol).

Хід роботи:

1. Складаємо топологію мережі

Рис. 1 – Топологія мережі

2. Налаштовуємо елементи мережі (присвоєння ІР адрес)

Рис. 2 – Налаштування Router0

Рис. 3 – Налаштування Router1

Рис. 4 – Налаштування Router2

Рис. 5 – Налаштування Router3

Рис. 6 – Налаштування Router4

Рис. 7 – Налаштування Router5 Рис. 8 – Налаштування Router6

Адреси портів комп’ютера присвоюються відповідно мережі, до яких вони під’єднанні.

На маршрутизаторі Router0 налаштований RIP.

Рис. 9 – Протокол RIP

Для моделювання процесу балансінгу, пустимо пінг з РС0 на РС2. Згідно теорії, кожен пакет має іти інакшим шляхом від попереднього.

Рис. 10 – Пінгування

Рис. 11 – Івент-лист

Рис. 12 – Таблиця маршрутизації Router0

Рис. 13 – Таблиця маршрутизації Router1

Відповіді на питання: