2. Визначення товарознавства, його принципи та роль

Товарозна́вство — це комплексна наукова дисципліна, яка включає системи наукових знань, методів та практичних заходів, спрямованих на формування та розвиток асортименту та якості товарів з метою максимального задоволення потреб.

Основними принципами товарознавства є:

• безпечне їх використання;

• досягнення оптимального результату при їх переміщенні від виробника до споживача;

• взаємне замінення товарів при їхньому використанні;

• систематизація товарів при їх ідентифікації, класифікації і кодуванні.

Предметом товарознавства є споживні вартості товарів. Тільки споживна вартість робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна вартість товару не відповідає реальним запитам споживачів, то він не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сфері застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах рухи товару.

До завдань товарознавства як науки і учбової дисципліни відносяться:

■ чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної вартості;

■ встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

■ систематизація безлічі товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;

■ вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організацій;

■ управління асортиментом організацій;

Завдання товарознавства

Товарознавство як спеціальна наукова дисципліна призначене активно брати участь в управлінні якістю та асортиментом товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних основ формування торгового асортименту і управління якістю товарів в умовах ринкової економіки.

3.Умови зберігання, маркування та продажу взуттєвих товарів.

Упакування шкіряного, гумового й валяного взуття виробляється в споживчу й транспортну тару. До споживчої тари ставляться: картонні коробки, картонні пачки, паперові пакети й пакети з полімерних матеріалів. Транспортування взуття виробляється в дерев'яних нерозбірних ящиках, розбірних многооборотных ящиках, ящиках з гофрованого картону, м'якій тарі (для валяного взуття). На споживчій тарі, у якій упакована шкіряне взуття, повинна бути прикріплена етикетка або нанесена штамп із чітким, розбірливим маркіруванням наступних позначень: товарного знаку, найменування підприємства-виготовлювача і його поштової адреси, артикула (індексу), фасону колодки, номера моделі, розміру, повноти, кольори, сорту, номера НТД, дати випуску (місяць, рік), кількості пар взуття. У пакети із плівкових матеріалів повинна бути вкладена етикетка із вказівкою цих же позначень.ЗберіганняЗберігати взуття необхідно в місці куди не проникають сонячні промені. Місце зберігання повинно бути сухим. Необхідно провітрювати місце зберігання. Взуття потрібно зберігати зі вставленими в неї спеціальними расправочнимі колодками. Продаж взуття: Тому в даному випадку враховуються такі демографічні характеристики споживачів: стать (чоловіки, жінки, діти); вік (наприклад, молодь більш вимоглива до естетичних властивостей взуття, люди похилого віку цінують, насамперед, комфорт); розмір сім'ї і наявність дітей. Інші демографічні ознаки дуже незначно впливають на обсяги придбання взуттєвих товарів і тому під час сегментації ринку взуття можуть не враховуватися. Заслуговує на увагу засіб сегментації ринку взуттєвих товарів за антропометричними характеристиками населення певних регіонів.