Задача 2 розроБлення контактного графіка вантажної обробки суден та вагонів за узгоджеНим графіком руху

Приклад. Скласти контактний графік вантажної обробки рухомого складу залізничного та річкового транспорту під час перевалки щебеню з залізничних маршрутів на річкові состави за узгодженим графіком руху.

Схема взаємного розташування пристроїв залізничного та річкового транспорту в порту наведена на рис. 1.

Узгоджений графік руху передбачає одночасну готовність до вантажних операцій рухомого складу видів транспорту, що взаємодіють, та рівність їх експлуатаційної вантажопідйомності.

Оскільки в порту виконується перевантаження широкої номенклатури вантажів та з метою забезпечення графіків обробки інших річкових суден, для виконання вантажних операцій слід виділяти мінімальну кількість причалів. Для операцій з даним вантажем можуть бути використані причали № 1 та № 2.

Тривалість періоду узгодженої роботи порту та залізничної станції (період навігації) складає  діб. Обсяг перевалки вантажу за навігацію складає всього  т. Під навантаження подаються річкові состави з двох однакових барж, сумарною вантажопідйомністю  т. Під розвантаження подаються маршрути із залізничних вагонів з технічною нормою навантаження  т.

Тривалість операцій технологічного процесу обробки суден та вагонів, характеристика вантажного фронту та інші вихідні дані наведені в табл. 2.

Рис. 1. Схема взаємного розташування пристроїв залізничного та річкового транспорту в порту

Таблиця 2

Вихідні дані

№ пор.	Вихідні дані	Значення
1	Експлуатаційна продуктивність перевантажувального комплексу одного причалу з урахуванням технологічних перерв , т/год	120
2	Тривалість технологічних операцій з обробки річкового состава по прибуттю (до постановки першої баржі під навантаження) , год1	1,5
3	Те ж по відправленню (від моменту закінчення вантажних операцій до відправлення) , год2	2,0
4	Інтервал від початку прибирання баржі від причалу до постановки наступної баржі на даний причал; інтервал між постановками барж одного состава до різних причалів, інтервал між моментами початку прибирання барж від причалів , год	1,0
5	Тривалість технологічних операцій з обробки залізничного маршруту по прибуттю , год	0,5
6	Те ж по відправленню tзв, год	0,5
7	Тривалість формування порожніх вагонів , год	0,5
8	Тривалість подачі вагонів із станції на вантажний фронт , та тривалість прибирання вагонів на станцію , год	по 0,5
9	Тривалість заїзду локомотива за подачею на вантажний фронт tз, год	0,3
10	Довжина вантажного фронту кожного з причалів , вагонів	22
11	Максимальна довжина подачі з порожніх чи завантажених вагонів , вагонів	20

Примітка: 1 – останні 0,5 год даного проміжку часу причал зайнятий і інші судна на ньому знаходитися не можуть;

2 – 0,5 год на початку даного проміжку часу причал зайнятий і інші судна на ньому знаходитися не можуть

Рішення. Маса вантажу, що прибуває за певний період для перевалки, не повинна перевищувати переробну спроможність вантажних фронтів. Мінімальна кількість причалів для перевалки вантажу розраховується саме з цієї умови.

У процесі взаємодії забезпечується рівність експлуатаційної вантажопідйомності річкового состава та маси вантажу у залізничному маршруті, тобто

, (7)

де – кількість вагонів у залізничному маршруті.

За відомої вантажопідйомності суден кількість вагонів у залізничному маршруті для умов прикладу складе: вагони (результат округляється в більшу сторону).

Середній інтервал прибуття залізничних маршрутів та річкових составів визначається за формулою

год. (8)

Мінімальна кількість причалів в пункті взаємодії може бути визначена за формулою

, (9)

де – тривалість технологічних операцій з обробки річкового состава на причалі, не суміщених з вантажними. Для умов прикладу  год. Тут два проміжки по 0,5 год – час, коли причал зайнятий перед початком та після закінчення вантажних операцій. Таким чином, мінімальна кількість причалів

.

Під час розроблення контактного графіка можливі різні варіанти організації подачі, прибирання вагонів та вантажних робіт. Ці варіанти будуть залежати від колійного розвитку портової станції та вантажних фронтів, їх взаємного розташування, від обмежень по довжині подачі тощо.

Для розроблення графіка слід враховувати те, що колії на причалах № 1 та № 2 тупикові без обхідних та виставочних колій, отже, подача вагонів на вантажні фронти здійснюється вагонами вперед. Крім цього слід враховувати, що спочатку здійснюється прибирання вагонів із вантажних фронтів даних причалів на станцію, а потім подача наступної групи.

Під час розроблення контактного графіка з повним узгодженням моментів підведення рухомого складу видів транспорту, що взаємодіють, вибирається момент підведення залізничних маршрутів або річкових составів. Приймемо момент прибуття залізничного маршруту на портову станцію та нижченаведену послідовність організації маневрів та вантажних робіт.

Після обробки залізничного маршруту по прибуттю 20 вагонів витягуються з колії прибуття портової станції на витяжну колію № 5. Після зміни напрямку руху вагони осаджуються по з’єднувальній колії № 6 у напрямку вантажних колій № 21 та № 11 причалів № 2 та № 1.

Перші десять вагонів осаджуються на колію № 21, решта 10 вагонів на колію № 11. Таким чином, момент готовності вагонів до розвантаження – точка А на графіку – .

Оскільки інтервал між постановками барж біля причалів складає  год, то в момент готовності вагонів до розвантаження (т. А) до навантаження можуть бути готові одна чи обидві баржі.

За умови готовності обох барж до навантаження в точці А ( ) момент прибуття річкового маршруту можна розрахувати як . При цьому вантажні операції розпочнуться на обох причалах о 3⁰⁰.

На портовій станції залишиться 14 вагонів по сім вагонів на кожен причал. Для того, щоб не припиняти вантажні операції, після розвантаження семи вагонів на кожному з причалів відбувається їх прибирання на станцію і подача завантажених. Тривалість розвантаження семи вагонів складе  год 30 хв, а момент прибирання цих вагонів на станцію – точка Б на графіку – .

Тривалість подачі та прибирання вагонів складає:  год. Момент подачі другої групи вагонів – точка В на графіку – . У цей час на кожному з причалів залишається під розвантаженням по три вагони. Кількість вагонів, яка буде розвантажена за проміжок часу , складе ; це означає, що вантажні операції припинятися не будуть.

Тривалість вантажних операцій на кожному з причалів складе  год 20 хв. Момент закінчення вантажних операцій – точка Г на графіку – .

Мінімальний технологічний інтервал обробки річкового составу в порту визначається з графіка і дорівнює проміжку між моментами прибуття та відправлення річкового составу:

 год 50 хв.

Даний інтервал перевищує середній інтервал прибуття річкових составів. Тривалість зайняття причалів, де безпосередньо відбуваються вантажні операції, складає:

 год 20 хв

Мінімальний технологічний інтервал обробки залізничного маршруту визначається з графіка і дорівнює проміжку між моментами прибуття та відправлення залізничного маршруту:

год 50 хв.

Оскільки мінімальні інтервали обробки залізничних маршрутів та річкових составів менші за середній інтервал прибуття, можна зробити висновок про те, що режим взаємодії витримується.

Контактний графік обробки суден та вагонів наведений в дод. В2.