7.3 Тестовий контроль результатів навчання з географії

Наразі у практиці навчання географії широко використовується прийом тестового контролю результатів навчання географії з його різновидами. Цей прийом є вельми універсальним, позаяк є застосовним для всіх методів, видів і форм і більшості способів контролю знань учнів, а також як додатковий інструмент використання значного числа інших прийомів цього контролю (див. п.7.2).

Зокрема, наразі учителі географії використовують тестові запитання та завдання для проведення попереднього, поточного, тематичного й підсумкового контролю знань, здебільшого створюючи їх самотужки. Утім, слід зазначити, що при цьому не завжди враховуються вимоги теорії тестування до проектування таких запитань і завдань, а отже, проблема аналізу витоків і теоретичних засад тестового контролю залишається актуальною.

У цілому тестування (з англ. test – перевірка, іспит, контрольна робота) як експериментальний метод психодіагностики було запроваджено в емпіричних соціологічних дослідженнях, а також як метод вимірювання й оцінювання різних психологічних якостей, знань і станів індивіда. Виникнення тестологічних процедур було зумовлено потребою зіставлення індивідів за рівнем розвитку чи ступенем виразності різних психологічних якостей.

Засновниками тестування були Ф. Гальтон, Ч. Спірман, Дж. Каттел, А. Біне та Т. Симон. Сам термін «розумовий тест» уперше використав Дж. Каттел у 1890 р. Початок розвитку сучасної тестології та масового застосування тестів на практиці пов’язано з ім’ям французького лікаря А. Біне, який розробив у співавторстві з Т. Симоном метричну шкалу розумового розвитку, відому за назвою «Тест Біне-Симона».

У багатьох країнах світу тести використовується в усіх галузях людської діяльності. Тестування проводять у дитячих садках, школах і при прийомі на роботу з метою визначення психічного стану та розумових здібностей індивідуума. Натомість, головною метою застосування тестів у педагогіці є перевірка навчальних досягнень школярів і студентів.

У радянській школі ставлення до тестів було доволі обережним. А проте, приклади тестових завдань інколи траплялись у певних методичних рекомендаціях до уроків географії.

У середині 1990-х років ставлення до тестів як засобів контролю результатів навчання кардинально змінилося і вони набули значного поширення. Це було зумовлено такими причинами, як:

– технологізація навчання та, як результат, перенесення уваги на кінцевий результат навчального процесу;

– потреба у підвищенні об’єктивності перевірки та оцінювання знань за рахунок вираховування кількості правильних чи неправильних відповідей учнів;

– виникнення у вчителів можливості перевіряти та оцінювати значну кількість виконаних учнями завдань у стислі терміни;

– широке застосування у навчальному процесі комп’ютеризованих засобів і технологій, які уможливлювали автоматизовану обробку результатів тестового контролю знань.

Дидактичний (навчальний) тест у цілому – це система запитань і завдань специфічної форми й зростаючої складності, яка дає змогу якісно, ефективно та об’єктивно оцінити структуру і виміряти рівень знань, умінь і навичок учнів.

Тестовий контроль результатів навчання виконує певні дидактичні функції. До них належать такі функції, як:

1) навчально-пізнавальна, яка виявляється під час підготовки до тестування та його проведення в результаті мобілізації інтелектуальних умінь учнів і зосередження уваги школярів на вже сформованих знаннях і вміннях з метою їхньої конкретизації та узагальнення;

2) виховальна, яка полягає у формуванні в школярів навичок концентрувати увагу, спрямовувати вольові зусилля на досягнення конкретної мети та адекватно оцінювати власні навчальні результати;

3) перевірна, яка реалізується при перевірці рівня навчальних досягнень учнів на певному етапі навчального процесу;

4) оцінювальна, яка здійснюється у процесі оцінювання навчальних досягнень учнів шляхом переведення отриманих тестових числових показників в академічні оцінки;

5) констатувальна, яка реалізується під час отримання конкретного висновку щодо рівня навчальних досягнень учнів;

6) мотиваційно-орієнтувальна, яка полягає у створенні в учнів настанови на поліпшення результатів тестування (налаштування їх на роботу з усунення прогалин у знаннях і на удосконалення здобутих умінь і навичок).

Задля кращого розуміння сутності дидактичного тесту в географії, доцільно розглянути основні положення теорії тестового контролю. Передусім зазначимо, що будь-який тест має складатися не з сукупності довільно об’єднаних тестових завдань, а саме з їхньої системи. Тобто, до складу тесту мають входити взаємопоєднані упорядковані завдання, що належать або до всієї шкільної програми з географії, або до одного з шкільних географічних курсів, або до окремого розділу чи теми.

Таким чином, системний тест з географії характеризується структурою, цілісністю, архітектурою, якістю результатів, предметною та логічною визначеністю змісту, науковою вірогідністю, репрезентативністю та формою подавання матеріалу.

Головними складниками структури тесту з географії є:

1. тестові завдання (під якими надалі будуть розумітися усі види запитань, власне завдань, задач тощо, які застосовуються при тестовому контролі знань);

2. правила виконання тестових завдань;

3. оцінки (бали?) за відповіді при виконанні кожного завдання;

4. строк виконання тесту;

5. способи інтерпретації тестових результатів.

Цілісність тесту з географії полягає у взаємозв’язку його завдань і їхньої належності до загального предметного чинника, що тестово вимірюється. Тобто, кожне завдання тесту виконує відведену йому роль, а тому жодне з них не може бути вилучене з тесту без втрати якості зазначеного вимірювання.

Архітектура тесту – це організація зв’язку його завдань між собою. Зрозуміло, що, з одного боку, кожне завдання має бути поєднане з іншими через загальний зміст і загальну варіацію тестових результатів. З іншого боку, у навчальному тесті завдання розташовуються і з огляду на міру зростання їхньої складності – від найпростіших до найскладніших що і є головною архітектурною ознакою тесту. При цьому складність, що зростає, тестових завдань можна образно порівняти з бар’єрами на біговій доріжці стадіону, де кожен наступний є вищим від попереднього. "Пробігти дистанцію" й успішно "перебороти всі бар’єри" зможе тільки той, хто краще підготовлений. У цілому міра складності тесту, по-перше, регулюється при його підготовці з урахуванням змісту матеріалу, досвіду навчання тощо, причім цю міру можна уточнити на основі емпіричної перевірки та оцінювання завдань певного тесту з підрахунком частки правильних і неправильних відповідей.

По-друге, у т.ч. для упорядкування змісту тесту, за мірою (рівнем) складності виокремлюють такі різновиди тестових завдань, як ті, що спрямовано на:

1. розпізнавання та відтворення географічних знань;

2. застосування цих знань за відомим алгоритмом;

3. визначення рівня сформованості географічних умінь;

4. оперування географічними знаннями і вміннями у практичній діяльності;

5. застосування географічних знань і вмінь на проблемному та творчому рівнях.

Від строку виконання завдань тесту істотно залежить якість його результатів. Так, кожен тест має оптимальний строк виконання, зменшення чи перевищення якого знижує якісні показники результатів тесту. Такий оптимальний строк тестування можна визначити емпірично, у т.ч. за показником дисперсії (розсіювання) тестових результатів (див. [ ] просто дай якесь посилання, бо пояснення, яке було – нісенітниця).

З іншого боку, у цілому якість результатів тесту традиційно характеризується його валідністю, під якою розуміється ступінь придатності цих результатів для реалізації мети, заради якої проводиться тестування. Валідність залежить від: якості та кількості тестових завдань; міри повноти й глибини охоплення тестом змісту навчального курсу чи його теми тощо; розподілу завдань за складністю та методу їхнього добору; організації проведення тестування та інтерпретації тестових результатів.

Предметна визначеність змісту означає використання у тесті з географії тільки такого контрольного матеріалу, який відповідає змісту шкільної географічної освіти. Отже, за допомогою навчального тестування можна контролювати як емпіричні, так і теоретичні географічні знання, а також відповідні практичні вміння учнів. Натомість позанавчальний складник (наприклад перевірка рівня інтелектуального розвитку учнів) у навчальний тест не включається, бо це є предметом психологічного виміру.

За ще одну характеристику тесту з географії править логічна визначеність змісту тестових завдань. Таку характеристику одночасно можна вважати і вимогою, яку можна звести до такої тези: завдання тесту є логічно визначеними, якщо для них можна достеменно знайти рішення та якщо дійсно існує ефективний процес такого знаходження.

Наукова вірогідність тесту забезпечується тим, що до тестові завдання мають містити тільки ту географічну інформацію, яка є об’єктивно усталеною та підпадає під раціональну аргументацію. Відповідно до цього, усі альтернативно-дискусійні точки зору і уявлення, наявність яких є цілком нормальною в науковому процесі, не рекомендується використовувати у навчально-тестових завданнях. Суть таких завдань має полягати саме в тому, що вони повинні передбачати чітке та усталене рішення, до того ж, зрозуміло, заздалегідь відоме вчителю.

Репрезентативність тесту з географії, теж як його характеристику-вимогу, зумовлено необхідністю наявності достатньої кількості значущих елементів змісту тесту задля контролю повноти географічних знань учнів. Така репрезентативність не означає обов’язкового включення в усі тестові завдання щойно зазначених елементів, утім більшість завдань мають їх віддзеркалювати.

У методиці навчання географі та в шкільній практиці набули поширення тестові завдання із різною формою подавання контрольного навчального матеріалу, а саме: словесною (вербальною), графічно-знаковою (невербальною) та комбінованою (як поєднання вербальної та невербальної). Урізноманітнення внутрішньої суті таких форм подавання дає змогу ґрунтовніше перевіряти та оцінювати географічні знання та вміння учнів і робити тестовий контроль більш цікавим для учнів.

Слід зазначити також, що крім вже розглянутої диференціації тестів за їхньою мірою складності, тестові завдання можна розподілити на шість різновидів за способом їхньої побудови. Відповідно до цього, тест з географії може бути:

1) закритим;

2) відкритим;

3) зіставно-порівняльним;

4) рангувальним;

5) комбінованим;

6) інтегрованим.

Закритий тест містить альтернативні завдання з можливістю вибору однієї чи кількох правильних відповідей до кожного завдання з числа запропонованих. При цьому учням пропонується або підкреслити правильну відповідь (відповіді), або обвести її (їх) кружечком, або поставити «+» чи «–», або написати "так" чи "ні" тощо.

У закритому тесті кількість правильних відповідей може бути як визначеною за умовами (одна відповідь, два рішення тощо), так і невизначеною, коли учням пропонується на вибір 3, 4 чи більше відповідей без зазначення кількості правильних, які їм треба обрати.

За приклад останнього можуть правити такі завдання та відповіді до них, як:

1. Рівнини утворюються:

а) внаслідок оголення морського дна;

б) внаслідок руйнування гір;

в) наносами річок;

г) внаслідок гороутворення.

2. Низовиною може бути:

а) тільки плоска рівнина;

б) тільки горбиста рівнина;

в) як плоска, так і горбиста рівнина;

г) будь-яка рівнина вище 200 м над рівнем моря.

Відкритий тест передбачає дописування відповідей до його завдань у відведеному для цього місці. Зокрема, таким тестом є тест з пропусками слів у реченнях, де на місці таких пропусків учні мають записати потрібне слово (географічний термін, назву чи атрибут географічного об’єкта тощо), а також тест з певною географічною задачею з однією відповіддю, яку треба відшукати.

Зіставно-порівняльний тест містить завдання на встановлення відповідності елементів однієї множини елементам іншої, у т.ч. завдання на систематизацію, а рангувальний тест – на визначення правильної послідовності відповідей.

Комбінований тест базується, відповідно, на поєднанні певних вищерозглянутих різновидів тестових завдань, а інтегрований тест має містити всі різновиди тестових запитань – альтернативних (закритих), відкритих, зіставно-порівняльних і рангувальних.

Найбільш дидактично корисним і тим, що рекомендується до застосування при тестовому контролі результатів навчання з географії, є саме інтегрований тест, хоч при цьому не виключається можливість використання у певних дидактично-організаційно зумовлених випадках і інших різновидів такого тесту. Детально способи побудови тестів розглянуто у [наша стаття], а характерні приклади побудови тестових завдань наведено у кінці цього підрозділу.

У всіх випадках тестовий контроль має беззаперечні переваги над іншими прийомами контролю результатів навчання з географії. Ці переваги полягають у:

1. можливості кількісного вимірювання рівня географічних знань і вмінь учнів;

2. об’єктивності перевірки та оцінювання знань незалежно від суб’єктивних умов контролю;

3. найбільш повному охопленні знань;

4. можливість систематичності проведення;

5. високій технологічності та універсальності застосування тестів;

6. можливості проведення у відносно короткі строки;

7. створенні рівних умов для всіх учнів, які тестуються;

8. зосередженні уваги учнів не на формулюванні відповіді до тестового завдання, а на осмисленні її суті;

9. перевірці та оцінюванні лише географічних знань, а не стилю їхнього викладання;

10. незалежності від суб’єктивної думки вчителя щодо знань та умінь того чи іншого учня.

Отже, тестовий контроль дає змогу за короткий час перевірити рівень засвоєння учнями всього класу певного навчального матеріалу. Зручним є тест і для статистичної обробки результатів перевірки та оцінювання. Окрім того, застосування тестів дає змогу урізноманітнювати інші прийоми контролю навчальних досягнень школярів, водночас забезпечуючи створення умов для постійного зворотного зв’язку між учнями та вчителем.

Утім, слід зазначити, що тестовий контроль результатів навчання з географії має і істотні недоліки, а саме:

1) існування ймовірності вгадати правильну відповідь;

2) відсутність умов для розвитку усного й письмового мовлення учнів;

3) неможливості простежити логіку міркувань школярів;

4) недостатнє врахування індивідуальних особливостей школярів;

5) складність створення якісних тестів.

До того ж, за допомогою тестування неможливо отримати всі необхідні контрольні характеристики, зокрема діагностувати вміння учнів конкретизувати свою відповідь за допомогою прикладів, зв’язано й логічно доводити власну думку тощо. Тому тестування доцільно поєднувати з іншими, розглянутими вище прийомами контролю географічних знань.

Слід також мати на увазі, що при конструюванні тестових запитань і завдань треба враховувати вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою. З огляду на таке, необхідно розподіляти завдання тесту за рівнем складності та передбачати ліміт часу, що відводиться на роботу з ними. При цьому легкі та прості тестові завдання першого рівня складності рекомендується оцінювати по 0,5 бала, другого рівня – по 1 балу, третього рівня – по 2 бали, а четвертого – по 3 бали за одне завдання. Відповідно до цього комплектується і кількість запитань і завдань у тесті.

Одним з перспективних шляхів розвитку прийому тестового контролю знань є його поєднання з прийомом комп’ютеризовано-інтегрованого контролю (див. вище) у вигляді комп’ютеризованого тестування, позаяк воно дає змогу:

– ефективно здійснювати і індивідуальний, і фронтальний тестовий контроль;

– оптимізовувати й прискорювати процес тестового контролю;

– автоматизовано виставляти оцінки за тест відповідно до кількості правильних, неправильних і пропущених відповідей до будь-яких різновидів тестових завдань різного рівня складності;

– автоматизувати процес підбиття підсумків тестування та їхнього повідомлення учням.

Підвищення популярності тестового контролю знань наразі зумовлено організацією та проведенням Державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти, яка проводиться з 2009 року як зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з географії за допомогою тестів.

Цілями такого зовнішнього незалежного оцінювання з географії є:

– контроль рівня навчальних досягнень з географії учасників ЗНО;

– оцінювання ступеня підготовленості учасників ЗНО до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.

Завдання ж ЗНО з географії полягають у визначенні рівня:

– сформованості комплексних, просторового та соціально-орієнтованих, уявлень щодо Землі на основі краєзнавчого, регіонального та планетарного підходів;

– використання географічних компетенцій, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності;

– розвитку географічного мислення;

– здатності застосовувати здобуті географічні знання та набуті вміння для аналізу природних, суспільних і економічних процесів, подій і явищ;

– сформованості географічної культури.

Наведені далі приклади ілюструють застосування положень теорії тестового контролю при побудові тестових завдань з географії.

Приклади тестових завдань з різним способом їхньої побудови

І. Приклади альтернативних тестових завдань

Тестове завдання 1

(кількість правильних відповідей зазначено)

Оберіть три економічні райони, що мають міста-міліонери:

1) Північно-Східний; 2) Столичний; 3) Донецький;

4) Карпатський; 5) Центральний.

Тестове завдання 2

(кількість правильних відповідей не зазначено)

У якому серед наведених далі регіонів розміщено металургійні заводи:

а) Приазов’я; б) Прикарпаття;

в) Причорномор’я; г) Придніпров’я.

Тестове завдання 3

(відповіді розміщено за збільшенням кількості чинників, максимально оцінюється найбільш повна відповідь)

Погодні умови в Україні зумовлено:

1. західним перенесенням повітряних мас;

2. західним перенесенням повітряних мас і надходженням атлантичних циклонів;

3. західним перенесенням повітряних мас, надходженням атлантичних циклонів і вторгненням холодних арктичних повітряних мас.

Тестове завдання 4

(з використанням умовних знаків, малюнків, графіків, схем, діаграм тощо)

Із запропонованих умовних знаків виберіть один, що відповідає кам’яному вугіллю:

1) ◘; 2) ■; 3) ▲; 4) ◊.

Тестове завдання 5

(потребує однозначної відповіді: «так» чи «ні»)

На Кримському півострові поширене заболочування:

1) так; 2) ні;

Тестове завдання 6

(зі стислою характеристикою географічного об’єкта та відповідями, з яких лише одна правильна)

Галузі спеціалізації економічного району: чорна металургія, машинобудування й металообробка, хімічна промисловість, енергетика. За виробництвом чорних металів район посідає перше місце в Україні. Це район:

а) Донецький; б) Центральний;

в) Придніпровський; г) Причорноморський.

Тестове завдання 7

(задача з варіантами відповідей)

Яка температура повітря в Карпатах на висоті 2 км, якщо біля підніжжя гір вона становить +20۫ °C:

а) +10 °C; б) -1 °C; в) +8 °C; г) +12 °C.

Тестове завдання 8

(визначення географічного об’єкта за переліком інших об’єктів з відомими варіантами відповіді)

За наведеним переліком тварин визначте природну зону України: косуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця, рись:

а де ж відомі варіанти а) б) в) г)???

Тестове завдання 9

(знаходження зайвого географічного об’єкта за зазначеним критерієм)

У наведеному переліку знайди місто, що не є центром літакобудування:

1) Кременчук; 2) Київ; 3) Донецьк.

ІІ. Приклади відкритих тестових завдань

Тестове завдання 10

(визначення географічного об’єкта за стислою його характеристикою, коли відповідь треба записати самостійно)

Найбільша тектонічна структура України – це ________.

Тестове завдання 11

(задача на визначення географічного об’єкта за переліком інших об’єктів без варіантів відповіді)

За переліком сусідніх обласних центрів визначте назву області України: Черкаси, Суми, Київ, Харків, Кіровоград, Дніпропетровськ, Чернігів. Це ______ область.

Тестове завдання 12

(заповнення пропусків у твердженнях)

Вставте пропущені слова.

Найбільша густота річкової мережі України в_________.

Тестове завдання 13

(географічна задача без варіантів відповідей)

Який атмосферний тиск на вершині г. Роман-Кош у Кримських горах, якщо біля її підніжжя тиск становить 740 мм рт. ст.? Відповідь ____ мм рт. ст.

ІІІ. Приклади зіставно-порівняльних тестових завдань

Тестове завдання 14

(знаходження правильних пар відповідей)

Скомпонуйте пари з назв держав та їхніх столиць:

1. Польща; а) Бухарест;

2. Угорщина; б) Братислава;

3. Словаччина; в) Будапешт;

4. Румунія; г) Варшава.

Тестове завдання 15

(знаходження правильних пар відповідей із зайвим варіантом)

Скомпонуйте правильні пари з назв річкових портів і річок, на яких їх розміщено:

1. Черкаси; а) Дунай;

2. Ізмаїл; б) Десна;

3. Чернігів; в) Дніпро;

4. Миколаїв; г) Прип’ять;

5. Каховка; д) Південний Буг;

ж) Сіверський Донець.

Тестове завдання 16

(знаходження відповідностей із трьох стовпців можливих відповідей)

Скомпонуйте правильні комбінації з назв корисних копалин, їхніх родовищ та областей, на території яких вони знаходяться:

Корисні копалини Родовище Область

1. Залізна руда; а) Нікопольське; А) Полтавська;

2. Марганцева руда; б) Білозерське; Б) Запорізька;

в) Кременчуцьке; В) Дніпропетровська;

г) Керченське; Г) АР Крим;

д) Криворізьке;