Загальна характеристика

дипломної (курсової) роботи

як навчально-наукового дослідження

студентів

У професійній підготовці спеціаліста гуманітарного профілю значну роль відіграє дипломна (курсова) робота.

Курсова робота — це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з певної навчальної дисципліни або окремих її розділів.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і затверджується на засіданні кафедри. Студенту надається право вибирати тему курсової роботи з числа визначених кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки. Курсова робота може включати як реферативну частину, так і елементи дослідницького аналізу. Оцінювання курсових робіт відбувається за наслідками захисту на кафедрі. Захист курсової роботи проводиться на кафедрі перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи.

Курсова робота допомагає студентові систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні (архівні) джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції, рекомендації з предмета дослідження, а також проконтролювати вміння студента правильно організувати свою дослідницьку роботу та оформити її результати.

Дипломна робота — це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Тематика дипломних робіт також має відповідати завданням навчального плану і затверджується на засіданні профілюючої кафедри. Студенту надається право вибирати тему дипломної роботи з числа визначених кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Захист дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. Нею передбачено систематизацію, інтерпретацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових та інших завдань.

Назва дипломної роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті поставленої наукової проблеми (задачі). Для більшої конкретизації до назви можна додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» і т. ін., в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми. За умови формулювання теми загальнолінгвістичного або літературознавчого характеру доцільно вказати матеріал дослідження. Наприклад, „Експресивні синтаксичні конструкції у мові англійської художньої літератури (на матеріалі творів Оскара Уайльда)” або „Категорія стану в англійській та японській мовах (на матеріалі твору „Країна снігу” Кавабата Ясунарі, переклад Едварда Зайденстікера)”. Якщо дослідження проводиться у галузі методики навчання іноземних мов, потрібно вказати етап навчання (клас або класи).

Керівництво курсовими та дипломними роботами здійснюється кваліфікованими викладачами. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту курсових та дипломних робіт покладаються на завідуючих кафедрами.

Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Дипломна (курсова) робота повинна містити:

титульний аркуш,

зміст,

перелік умовних позначень (при необхідності),

вступ,

основну частину (кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи);

висновки,

список використаних джерел,

додатки (при необхідності).

Текст курсової (дипломної) роботи можна використати для наступного написання та оформлення доповіді, реферату, статті, тез доповіді та ін.

Вимоги до змісту дипломної (курсової) роботи

1. Титульний аркуш дипломної (курсової) роботи (додаток 1)

Титульний аркуш містить назву міністерства, найменування вищого навчального закладу, де виконана робота;

• прізвище, ім'я, по батькові автора;

• назву роботи;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта;

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові рецензента;

• місто і рік виконання.

Незалежно від мови виконання дипломної роботи, оформлюється два титульні аркуші: перший – українською мовою, другий – іноземною. Курсова робота подається з одним титульним аркушем тією мовою, якою написана робота.

2. Зміст (додаток 2)

Зміст подають на початку дипломної (курсової) роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в дипломній (курсовій) роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

Якщо в дипломній (курсовій) роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

4. Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання. Наприклад, „актуальність роботи зумовлена відсутністю в мовознавстві системного дослідження кольоративів як важливого фактора вияву психотипа письменника”.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження полягає у вирішенні певної наукової проблеми і пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Наприклад, „зважаючи на вище зазначене, ставимо за мету на основі семантико-стилістичного аналізу відповідних лексем з’ясувати особливості барво-користування як складника характеристики психологічного портрету автора”.

Об 'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення, тобто сфера наукового пошуку в цілому.

Предмет дослідження — це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об'єкт, це відповідний “ракурс” наукового дослідження, конкретний аспект проблеми, яка розглядається.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Основна увага студента повинна бути спрямована на предмет дослідження, який визначає тему роботи. Наприклад, „об’єкт дослідження – мова Оскара Уайльда як прояв психотипу письменника. Предмет – кольоративи, вилучені шляхом суцільної вибірки з тексту О. Уайльда.”

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які конкретизують мету дослідження, окреслюють певні етапи наукового пошуку для досягнення мети. Завдання дослідження можуть включати такі складові:

• всебічний огляд літератури з проблеми, вивчення історії питання, виявлення стану дослідження проблеми, недоліків і труднощів і їх причин;

• визначення сутності певних понять, явищ, процесів, критеріїв, принципів та ін.;

• характеристика нових аспектів сучасного рішення проблеми;

• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми і її реалізація;

• розробка методичних рекомендацій та пропозицій, комплексу вправ і завдань щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Весь комплекс завдань – це алгоритм конкретної програми дослідження, зумовлений логікою етапів даного наукового пошуку.

Методи дослідження. У дипломній або курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Методи завжди знаходяться у тісному зв’язку з певною теорією і являють собою єдність “метод – теорія”. Кожний загальний метод виокремлює певний аспект(-и) мови як об’єкту дослідження, які визнаються найбільш важливими для певної теорії мови, наприклад, структурний аспект мови у структурній лінгвістиці передбачає застосування методу структурного аналізу і синтезу

Основні методи лінгвістичних досліджень:

метод компонентного аналізу і синтезу

польова методика

методи опозиції і комбінаторики

зіставний, або контрастивний метод

метод дистрибутивного аналізу

трансформаційний метод

контекстно-семантичний метод

контрастивно-прагматичний аналіз

кроскультурний аналіз

психолінгвістичний аналіз

соціолінгвістичний аналіз

концептуально-логічний аналіз

словотвірний аналіз

метод моделювання

метод словникової ідентифікації

метод суцільної вибірки

Методи досліджень у галузі методики навчання іноземних мов

критичний аналіз літературних джерел, ретроспективне вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду

вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів

наукове спостереження

пробне навчання

експеримент

дослідне навчання

статистичний метод

метод моделювання

метод інтервю

анкетування

тестування

бесіда

хронометрування

метод експертів

Методи літературознавчих досліджень.

історико-соціологічний метод

соціально-генетичний метод

системний метод

біографічний метод дослідження

описовий метод

порівняльний (зіставний) аналіз

типологічний метод

метод інтерпретації тексту

контекстуальний метод

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджуватиметься тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто. Характеристика новизни наукового дослідження спрямована на розкриття теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей) і практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи). Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів (для дипломної роботи). Інформація про застосування одержаних результатів навчально-наукового дослідження подається в обов’язковому методичному розділі (якщо робота не є методичною). Відзначаючи практичну цінність цих результатів, необхідно подати відомості про їх практичне застосування або рекомендації щодо їх використання.