2. Показники якості продукції

Усі властивості сільськогосподарської продукції, що формують її якість, характеризуються величинами, які повинні мати кількісний вимірник. Значення будь-якого показника може змінюватися, але для кожного виду продукції існують і певні межі, поза якими використання продукції ускладнюється або стає неможливим.

За способом використання агропромислова продукція поді­ляється на класи:

• перший клас - продукція, яка споживається;

• другий клас - продукція, яка експлуатується.

Продукція, яку споживають, витрачається при використанні (продукти харчування вживаються в їжу; матеріали переробля­ються на вироби). Продукція, яку експлуатують, втрачає свій ре­сурс, а маса продукції практично не змінюється (машини, прила­ди, обладнання).

У наведених класах продукцію поділяють на п'ять груп:

1. Сировина і природне паливо (сировина рослинницького і тва­ринницького походження для переробних галузей АПК; про­дукти та напівфабрикати бджільництва, звіроводства, риба­льства тощо).

2. Матеріали і продукти (продукти харчування, добрива, буді­вельні матеріали).

3. Витратні вироби (м'ясні, молочні, хлібобулочні, кондитерсь­кі вироби).

4. Вироби технічного призначення, які не підлягають ремонту (електровакуумні напівпровідникові елементи приладів, крі­пильні вироби, підшипники, колеса).

5. Вироби технічного призначення, які підлягають ремонту (сільськогосподарські машини, механізми, прилади та облад­нання тривалого використання, у тому числі трактори, авто­мобілі, сільськогосподарські машини, обладнання тваринни­цьких ферм).

Перші три групи агропромислової продукції належать до класу продукції, яка споживається, четверта і п'ята групи — до класу продукції, яка експлуатується.

Об'єктивну оцінку якості продукції можна дати тоді, коли її властивості охарактеризовано кількісно. Проблеми, пов'язані з кількісним оцінюванням якості продукції, розглядаються в ра­мках відповідної сфери наукової діяльності - кваліметрії (від лат. qaulis - якість і гр. меігео - вимірюю).

Кваліметрія - наука, яка вивчає теоретичні основи і методи кількісного оцінювання якості продукції, що використовуються для обґрунтування рішень в процесі управління якістю.

До практичних завдань кваліметрії належать:

• розроблення методів визначення показників якості, збиран­ня і обробка даних для їх обчислення;

• розроблення методів визначення регламентованих значень показників якості продукції (номінальних, граничних, опти­мальних);

• обґрунтування вибору і встановлення складу показників яко­сті продукції під час прогнозування і планування поліпшен­ня її якості;

• розроблення єдиних принципів та методів оцінювання рівня якості продукції.

Поняття показника якості продукції та види показників ре­гламентовано стандартом ДСТУ 2925-94.

Показник якості продукції - кількісна характеристика од­нієї чи декількох властивостей продукції, що характеризують її якість, яку розглядають стосовно певних умов її створення та експлуатації або споживання.

Показники якості класифікуються за властивостями, які вони характеризують; за кількістю характеризованих властивостей; за способом вираження показників.

За властивостями, що характеризують показники якості, виділяють такі групи:

• призначення - характеризують ефективність застосування;

• надійності - характеризують надійність у конкретних умовах використання;

• технологічні - характеризують ефективність технічних рішень;

• економічні - характеризують економічну ефективність;

• екологічні - характеризують рівень шкідливих речовин і їх вплив на стан навколишнього середовища;

• безпеки - характеризують безпечність продукції при вжи­ванні чи експлуатації;

• ергономічні - характеризують систему «людина - виріб - середовище»;

• естетичні - характеризують зовнішній вигляд та гармонійність;

патентно-правові - характеризують ступінь новизни і патен­тної чистоти. Розглянемо детальніше групи показників якості продукції та застосування їх за видами агропромислової продукції.

Показники призначення - це показники якості продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вони при­значені і обумовлюють галузь їх використання. До показників призначення належать:

• класифікаційні показники - належність продукції до певної класифікаційної групи (наприклад, потужність електродви­гуна, вміст білків, жирів і вітамінів у продуктах харчування);

• показники функціональної і технічної ефективності - кори­сний ефект від експлуатації чи споживання продукції та про­гресивність технічних рішень, що використовуються при ство­ренні продукції (наприклад, продуктивність, калорійність ха­рчових продуктів, міцність матеріалу);

• конструктивні показники - основні проектно-конструктор­ські рішення, зручність монтажу і встановлення продукції (наприклад, габаритні розміри, наявність додаткових пристроїв, коефіцієнт збірності виробу);

• показники складу і структури - вміст у продукції хімічних елементів або структурних груп (наприклад, відсотковий вміст цукру, солі в харчових продуктах, концентрація різних домі­шок у кислотах).

Показники надійності - визначають здатність об'єкта ви­конувати задані функції, зберігати в часі значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах при відповідних режимах і умовах використання, технічного обслуговування, ре­монту, збереження і транспортування. Оцінюється такими влас­тивостями: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збережуваність :

• показники безвідмовності характеризують властивість тех­нічного об'єкта зберігати працездатність протягом певного терміну чи деякого напрацювання (наприклад, імовірність безвідмовної роботи, середнє напрацювання до відмови, інтен­сивність відмов);

• показники довговічності характеризують властивість технічного об'єкта зберігати працездатність до настання гранич­ного стану при встановленій системі технічного обслугову­вання і ремонтів (наприклад, гамма-відсотковий ресурс, сере­дній ресурс, середній термін служби);

• показники ремонтопридатності характеризують властивість технічного об'єкта, що полягає в пристосуванні до попере­дження і виявлення причин пошкоджень та усунення їх шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування (наприклад, середня оперативна тривалість планового поточ­ного ремонту, середня оперативна трудомісткість технічного обслуговування);

• показники, збережуваності характеризують властивість тех­нічного об'єкта зберігати працездатний стан протягом і пі­сля зберігання, транспортування (наприклад, гамма-відсотко­вий термін зберігання, середній термін зберігання).

Показники технологічності - характеризують ступінь від­повідності машини або процесу та їх елементів оптимальним умовам сучасного виробництва, раціональність використання конструктивних матеріалів, пристосованість продукції до вико­ристання прогресивних технологічних методів виробництва, мо­жливість максимального використання централізованого виро­бництва і раціональної організації обслуговування і ремонту.

Показники технологічності продукції поділяються на основ­ні і додаткові:

• основні показники - трудомісткість, матеріаломісткість та собівартість, які використовуються для всіх без винятку ви­дів продукції; розрізняють: сумарну (загальну), структурну, питому, порівняльну та відносну трудомісткість, матеріало­місткість і собівартість;

- додаткові показники характеризують деякі властивості при­значення (наприклад, показники складу і структури, коефіці­єнт збірності виробу). Важливими технологічними показниками якості сільсько­господарської техніки є коефіцієнт збірності виробу, коефіцієнт використання раціональних матеріалів, питома трудомісткість виробництва, питома матеріаломісткість.

Економічні показники - характеризують витрати на розро­блення, виготовлення і експлуатацію або споживання продукції.

Економічні показники враховуються в інтегральному показнику якості продукції під час розрахунку сумарних витрат на ство­рення, експлуатацію або споживання продукції. До економічних показників належать:

• витрати на розроблення, виготовлення і випробування зразків;

• собівартість виготовлення продукції;

• ціна одиниці продукції;

- витрати на матеріали при експлуатації технічних об'єктів. Для окремих видів аграрної продукції важливим економіч­ним показником є коефіцієнт сортності, який враховує обсяг, вартість, ціну продукції нижчого і вищого сорту.

Всебічне врахування економічних показників при виготов­ленні, експлуатації чи споживанні продукції проводиться з ме­тою оцінювання економічної ефективності поліпшення якості продукції.

Екологічні показники - відображають вміст шкідливих ре­човин чи викиди їх у навколишнє середовище (атмосферу, воду, на земну поверхню) при виготовленні та експлуатації продукції, а також економічні втрати від цих негативних наслідків. До екологічних показників належать:

• вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє се­редовище;

• імовірність викидів шкідливих частинок, газів, випроміню­вань при зберіганні, транспортуванні, експлуатації або спо­живанні продукції.

Комплексним еколого-економічним показником є величина ризику погіршення здоров'я населення від можливого рівня забруднення (атмосфери, води, земної поверхні). Так, комплексний показник забруднення атмосферного повітря, що відображає небезпеку цього фактора для здоров'я населення, залежить від кратності перевищення можливої середньоарифметичної кон­центрації шкідливої речовини над рівнем гранично допустимої концентрації.

Врахування екологічних показників має забезпечити:

• обмеження надходження в навколишнє середовище промис­лових, транспортних і побутових стічних вод та викидів;

• збереження та раціональне використання біологічних ре­сурсів;

• можливість відтворення диких тварин і підтримання умов їх існування;

• збереження генофонду рослинного і тваринного світу, в т.ч. рідкісних і зникаючих видів.

Екологізація сільськогосподарського виробництва передбачає еволюційний перехід до застосування прогресивних форм і мето­дів користування природними земельними ресурсами, що макси­мально відповідають умовам навколишнього природного середо­вища; поступову заміну енерго- та ресурсомістких технологій новими технологіями, які відтворюватимуть природні процеси.

Показники безпеки — характеризують особливості продук­ції, які гарантують під час її споживання чи експлуатації безпе­ку людини (обслуговуючого персоналу). Ці показники регламе­нтують якість харчової продукції та сільськогосподарської си­ровини з погляду їх небезпечності при вживанні. Біологічна, хімічна або фізична властивості, або стан харчового продукту, що можуть заподіяти шкоду здоров'ю людини, регламентуються стандартами на відповідну продукцію.

До показників безпеки належать:

• ймовірність безпечної роботи людини протягом певного часу;

• термін зношення захисних пристроїв;

• опірність ізоляції електричних частин;

• електрична міцність високовольтних мереж.

Оцінюючи рівень якості продукції з урахуванням безпеки, необхідно виходити з вимог і норм безпеки, які визначені вітчи­зняними і міжнародними нормативами і документами.

Ергономічні показники якості дозволяють оцінювати ступінь пристосованості машини до взаємодії з людиною-оператором з погляду забезпечення оптимальних умов для керування маши­ною, додержання необхідних норм гігієни й техніки безпеки для оператора і оточуючих. Ергономічні показники поділяються на підгрупи: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні.

Оцінювання енергономічних показників здійснюється шля­хом зіставлення значень заданих і базових енергономічних ха­рактеристик. Оцінка енергономічних показників подається у вигляді «відповідає» чи «не відповідає» система - «людина-виріб-середовище» енергономічним вимогам.

Естетичні показники - характеризують зовнішній вигляд продукції, її відповідність сучасному стилю, гармонійність поєд­нання окремих елементів машини між собою, а також усієї ма­шини з навколишнім середовищем, відповідність форми маши­ни її призначенню, колоритному (кольоровому) оформленню, а також якість і досконалість оздоблення зовнішніх поверхонь та інших елементів.

Патентно-правові показники - характеризують патентний захист і патентну частоту продукції і є суттєвим фактором при визначенні її конкурентоспроможності. До патентно-правових показників належать:

• показник патентного захисту - ступінь захисту виробу пате­нтом України чи інших країн, куди передбачається експор­тувати або продавати ліцензії на вітчизняні винаходи;

• показник патентної частоти - ступінь втілення у виробі, при­значеному для реалізації тільки всередині країни, технічних рішень, які не підпадають під дію виданих в Україні патентів виключного права, а для виробів, призначених для експорту, технічних рішень, які не підпадають також під дію патентів, виданих у країнах, куди передбачається експортувати вироби.

Патентоздатною продукція може бути тоді, коли вона міс­тить технічні рішення, що можуть бути визнані винаходом в одній чи кількох країнах. Продукція має патентну чистоту в тому випадку, якщо вона не має технічних рішень, що підпада­ють під дію патентів, виключного права на винахід, промислово­го зразка, а також посвідчення на товарні знаки, які зареєстрова­ні у даній країні. Один і той самий об'єкт чи продукція має патентну чистоту в одних країнах і не має в інших, де діють його таємні патенти.

За кількістю властивостей показники якості класифікуються на одиничні і комплексні.

Одиничний показник якості продукції - показник якості продукції, що характеризує одну з її властивостей. Наприклад, якість зерна пшениці визначається вмістом білкової речовини - клейковини, якість цукрових буряків характеризується цук­ристістю, від якої залежить вихід цукру. Важливим одинич­ним показником якості сільськогосподарської продукції, що характеризує її здатність не втрачати властивості, набуті в про­цесі виробництва, є схоронність.

Якість одержуваної продукції рослинництва залежить від насінного матеріалу. Якісний насінний матеріал дає змогу без додаткових енергетичних витрат (добрива, пестицидів), забезпе­чити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур'янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність куль­тури та її якість, поліпшити екологічний стан поля.

Комплексний показник якості продукції — показник яко­сті продукції, що характеризує декілька її властивостей. Ком­плексні показники якості продукції мають набагато ширший діапазон дії. Вони використовуються для оцінювання певної сукупності якісних властивостей того чи іншого продукту. В сільськогосподарській практиці, як правило, комплексні показ­ники беруть за основу при встановленні кондиційних вимог до зерна сильних і цінних пшениць, сортність молока, сортономерність льоноволокна тощо.

Комплексні показники якості продукції поділяються на:

• групові - належать до однієї групи властивостей продукції;

• узагальнені - визначальні показники якості продукції, які є вирішальними для її оцінювання;

• інтегральні - характеризують відношення сумарного корис­ного ефекту від експлуатації чи споживання продукції до сумарних витрат на її виготовлення і експлуатацію (спожи­вання);

• показники для оцінювання різнорідної продукції.

За способом вираження показники якості продукції поділя­ються на:

• показники, що виражені у натуральних одиницях (кг, м, л, км на годину, бали), або безрозмірні;

• показники, що виражені у вартісних одиницях.

Розглядаючи показник якості продукції, слід відрізняти:

• назву показника (наприклад, інтенсивність відмов);

• числове значення показника, яке може змінюватись залежно від різних умов (наприклад, 500 годин).

Показник якості продукції кількісно характеризує придат­ність продукції для задоволення певних потреб. Номенклатура показників якості залежить від призначення продукції. У про­дукції багатоцільового призначення ця номенклатура може бути досить чисельною.

При виборі номенклатури показників якості продукції вста­новлюється перелік найменувань характеристик продукції, які входять до складу якості продукції та забезпечують можливість оцінювання її якості. Порядок вибору номенклатури показни­ків якості продукції передбачає визначення:

• виду (групи) продукції;

• мети використання показників якості продукції;

• вихідної номенклатури показників якості в кожній групі;

• методу вибору показників якості продукції.

Внаслідок різноманітності агропромислової продукції засто­сування тих чи інших показників якості залежить від виду продукції.

Залежно від цільового призначення агропромислова продук­ція може бути корисною то в одній, то в іншій якості, оскільки в різних напрямах вона задовольняє неоднакові суспільні потреби. Номенклатура показників якості встановлюється на ранньо­му етапі створення продукції підприємством-виробником від­повідно до існуючих нормативних документів у галузі.

Важливою характеристикою є місткість корисних речовин, необ­хідних для виготовлення готового продукту (цукор в буряках, крохмаль в картоплі та ін.), а також можливості його вилучення із сировини. Задовольнити попит на агропромислову продукцію високої якості і в достатній кількості може тільки сучасна висо­коефективна технологія виробництва.