Лекція 1. Тема: Якість агропромислової продукції як об’єкт управління.

1. Поняття і категорії якості.

2. Показники якості продукції.

3. Методи оцінювання якості продукції.

4. Фактори формування та забезпечення якості агропромислової продукції.

1. Поняття і категорії якості.

Продукція аграрного сектору має різноманітні споживчі власти­вості залежно від призначення. Якість агропромислової продукції визначається сукупністю її корисних властивостей, які задоволь­няють конкретні потреби споживачів. Суспільно необхідний рівень якості сільськогосподарської продукції, в якому б збіга­лися вимоги виробників і споживачів, досягається системним регулюванням споживчих властивостей і характеристик про­дукції з оцінкою їх на кожній стадії проектування виробництва, зберігання, транспортування і переробки.

Якість - це філософська категорія. Вважається, що вперше якість була проаналізована Арістотелем у III ст. до н.е. і визна­чена як «відмінність» між предметами однакового виду. Він розглядав якість як зміну стану речей, проводив їх диференці­ацію за ознакою «добрий - поганий»: справне - пошкоджене, корисне - шкідливе і т.д.

Філософське визначення якості зроблено Гегелем (XIX ст.): «Якість є в першу чергу тотожна буттю визначеність: щось пере­стає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість». Існують аналогічні сучасні філософські визначення. Категорія якості від­биває важливий бік об'єктивної дійсності об'єкта - визначеність. Якість об'єкта не тотожна окремим його властивостям, а пов'я­зана з об'єктом як цілим, охоплюючи його повністю і безвідри­вно від нього, тому поняття якості пов'язане з буттям предмета.

Китайська версія якості об'єднувала поняття якості та вар­тості предметів. Ієрогліф, що позначав якість, складався з двох елементів: «рівновага» і «кошти», тобто якість тотожна понят­тю «висококласний, дорогий».

Через різноманітність явищ та об'єктів навколишньої дійс­ності повсякденні поняття якості є неповними і неточними, але в будь-якому випадку вони відповідають конкретним потребам споживача. У XX ст. визначали якість як властивість, що реаль­но задовольняє споживача продукції (К. Ісікава, Японія); під­креслюють два аспекти якості: об'єктивний - фізичні характе­ристики та придатність для використання; суб'єктивний - за­доволеність вимог споживача (У. Шухарт, Дж. Джуран, США).

Державний стандарт колишнього Радянського Союзу, до скла­ду якого належала Україна (ГОСТ 15467-79), визначав якість як сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її спромо­жність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Це визначення має три характерних аспекти:

• не всі властивості продукції входять до поняття «якість», а тільки ті, що обумовлюють її спроможність задовольняти по­треби;

• якість продукції визначається потребами суспільства в да­ному виді продукції, якщо з будь-яких причин потреба в про­дукції повністю зникла, то і якість її дорівнюватиме нулю;

• задоволення потреби має відповідати призначенню даного виду продукції.

З метою впорядкування термінології у сфері якості Міжна­родна організація зі стандартизації (ISO) проводить постійну і систематичну роботу. Вперше в 1986 р. розроблено тримовний словник термінів у галузі забезпечення якості - ISO 8402-86. Пізніше, в 1994 р. цей термінологічний словник було перегляну­то і розширено внаслідок включення цілого ряду нових термінів і визначень. В подальшому термінологія з якості одержала тре­тю редакцію і ввійшла у стандарт ISO 9000:2000, прийнятий в Україні як національний (ДСТУ ISO 9000-2001).

Міжнародне поняття якості поступово уточнюється і розгля­дається не тільки як сукупність характеристик, що здатні задо­вольняти потреби, а як ступінь, до якого сукупність характерис­тик задовольняє вимоги. Еволюцію визначення поняття якості подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Еволюція визначення поняття якості

автор	Визначення «якості»
Аристотель (ІІІ ст. до н.е.)	Диференціація за ознакою «гарний—поганий»; різниця між предметами
Гегель (ХІХ ст. н.е.)	Якість є ототожненою з буттям визначеністю в тому розумінні, що дещо перестає бути тим, чим воно є, коли воно втрачає свою якість
Ісікава К. (1950 р.)	Якість — властивість, котра реально задовольняє споживачів
Джуран Дж. (1979 р.)	Придатність до використання, тобто відповідність призначенню; ступінь задоволення споживача
ГОСТ 15467-79	Сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольнити певні потреби у відповідності з її призначенням
Українська асоціація якості	Якість — це процес безперервного вдосконалення, спосіб ведення бізнесу, коли необхідно бути краще, досконаліше інших, а не просто мати продукцію кращої якості
Міжнародний стандарт ISO 8402-86	Сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів
Міжнародний стандарт ISO 9000-2000	Ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції, процесу або системи задовольняє сформульовані потреби або очікування загальнозрозумілі чи обов’язкові

Розглянемо основні терміни та визначення стосовно якості згідно ДСТУ ISO 9000-2001.

Якість – ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Термін «якість» можна вживати з такими прикметниками, як «погана», «добра» або «відмінна», а саме як постійну ха­рактеристику.

Процес (process) — сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Входами одного процесу є, як правило, виходи інших процесів. Процеси в організації планують і здійснюють за контрольованих умов з метою створення додаткових цінностей.

Продукція (product) - результат процесу. Існує чотири узагальнені категорії продукції:

• послуги (наприклад, перевезення);

• інтелектуальна продукція (наприклад, комп'ютерна програма, словник);

• технічні засоби (наприклад, механічна частина двигуна);

• перероблені матеріали (наприклад, мастила).

Багато видів продукції складаються з елементів, що нале­жать до різних узагальнених категорій продукції. У такому разі віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, тех­нічних засобів або перероблених матеріалів залежить від елеме­нта, що переважає. Наприклад, пропонована продукція «автомо­біль» складається з технічних засобів (наприклад, шин), переро­блених матеріалів (наприклад, палива, охолоджувальної рідини), інтелектуальної продукції (наприклад, програма регулювання двигуна, інструкція для персоналу) і послуг (наприклад, пояснення щодо функціонування і технічного обслуговування).

Властивість продукції - об'єктивна особливість продукції, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи спо­живання.

Продукція має численні властивості, які можуть проявляти­ся під час розроблення, виробництва (виготовлення, видобування, вирощування), випробувань, зберігання, транспортування, техніч­ного обслуговування, ремонту та використання.

Якісні й кількісні характеристики агропромислової продук­ції різноманітні і залежать від виду продукції та її призначен­ня. Якісні ознаки характеризують колір, форму, механіко-технологічні властивості, спосіб настроювання чи регулювання (ручне, напівавтоматичне, автоматичне) для продукції технічного при­значення.

Кількісні ознаки, чи параметри продукції, дають чисельну характеристику окремих властивостей. Наприклад, хімічний склад сільськогосподарського матеріалу, біологічні та фізичні показники: для насінного матеріалу - це чистота, вологість, схо­жість, маса 1000 насінин.

Сукупність властивостей сільськогосподарської продукції поділяють на такі види:

• хімічні (вміст білків, жирів, сухих речовин, вітамінів, мінера­льних речовин, органічних кислот);

• фізичні (абсолютна маса, вологість, форма, забарвлення, роз­мір, консистенція, щільність);

• біологічні (здатність зберігатися без великих втрат маси, по­гіршення товарних і харчових властивостей фізіологічного і фітопатологічного псування).

Кожна з цих груп використовується для вимірювання і оці­нки якості виробленої сільськогосподарської продукції.

Вимоги до якості агропромислової продукції - це вираження певних потреб чи їх переведення у набір кількісно чи якісно визна­чених вимог до характеристик об'єкта, для того, щоб зробити мож­ливими їх виконання та перевірку. Причому суттєво, щоб вимоги до якості повністю відбивали установлені і передбачені потреби споживача. Термін «вимога» охоплює ринкові і контрактні вимоги, а також внутрішні вимоги організації. Вони можуть бути розроб­лені, деталізовані й актуалізовані на різних етапах планування.

Вимоги суспільства до якості агропромислової продукції - це зобов'язання, які випливають із законів, інструкцій, правил, кодексів, статутів та інших міркувань щодо забезпечення якос­ті. «Інші міркування» охоплюють охорону навколишнього сере­довища, здоров'я, безпеку, надійність, заощадження енергії та природних ресурсів. Під час визначення вимог до якості мають бути враховані всі вимоги суспільства, які складаються з юриди­чних і нормативних вимог. Вони можуть змінюватися в різних галузях застосування юридичних актів.

Агропромислова продукція має різнобічну спрямованість і здатність задовольняти різні суспільні потреби. З позиції задо­волення потреб суспільства сільськогосподарську продукцію слід розглядати диференційовано за видами продукції та природою їх походження (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Потреби суспільства, що задовольняються різними видами сільськогосподарської продукції.

Вид сільськогосподарської продукції	Агропромислові потреби
Продукція рослинництва
Зернові культури:
використання в хлібопекарській, круп’яній, кондитерській, макаронній промисловості	Рослинний білок
використання в пивоварній, спиртовій, крохмалевій промисловості	Крохмаль
використання у відтворенні якості засобу виробництва	Насіння
використання для виробництва тваринницької продукції	Зернофураж, комбікорм
Картопля:
для продовольчого споживання	Кінцева продовольча культура
для виробництва тваринницької продукції	Корм
для переробної промисловості	Крохмаль
як засіб виробництва	Садивний матеріал
Цукрові буряки:	Цукор
Олійні культури:	Рослинна олія Рослинне волокно
Продукція тваринництва
Велика рогата худоба, свині, вівці, птиця, реалізовані на забій	Тваринний білок м’ясної продукції
Молоко при споживанні в їжу і в молочній промисловості	Білок молочної продукції, тваринне масло
Яйця курячі	Білок яєць
Вовна овець, кіз	Волокно
Шкіри сільськогосподарських тварин	Шкіряні вироби

Рослинництво забезпечує суспільство продукцією продоволь­чого призначення, а також продукцією, що використовується при виробництві у тваринництві та переробній промисловості. Про­дукція рослинництва може бути засобом виробництва (насіння, садивний матеріал). Продукція тваринництва задовольняє по­треби суспільства в продуктах харчування, дає сировину для пе­реробних галузей агропромислового комплексу.

Продукція рослинництва і тваринництва є основним джере­лом забезпечення організму людини необхідними вітамінами, амінокислотами, мінеральними речовинами. Відповідно до фізіологічних норм харчування людини в Україні щорічно в середньому на одну людину необхідно вироб­ляти: м'яса та м'ясопродуктів - 84 кг; риби та рибопродук­тів - 20,1 кг; молока та молочних продуктів - 390 кг; яєць -280 шт.; картоплі - 130 кг; городини та баштанних - 154 кг; цукру - 38 кг; олії - 12,4 кг; хліба та хлібопродуктів - 104 кг.

В Україні вирощують основні групи сільськогосподарських культур:

• зернові (пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, зернові бобових культур);

• технічні (цукрові буряки, соняшник, льон, коноплі, ріпак);

• кормові (багаторічні і однорічні трави, корене- та бульбопло­ди, баштанні).

Найбільшою щодо кількості рослин є група кормових куль­тур, які створюють базу для тваринництва. Одним з основних завдань тваринницьких галузей (скотарства, свинарства, птахів­ництва та ін.) є забезпечення населення країни продуктами хар­чування, а аграрної промисловості — сировиною.

Для повного задоволення потреб суспільства в якісній хар­човій продукції та сільськогосподарській сировині підприємст­ва агропромислового комплексу мають бути високоефективни­ми і виробляти аграрну продукцію з показниками якості, що відповідають вимогам її споживача.