- •Законність та правопорядок
- •Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •IV. Законність як вимога державного управління суспільством.
- •Принципи законності
- •Гарантії законності
- •IV. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •V. Принципи та структура правопорядку
- •VI. Право, законність, правопорядок
- •Доповнююча література:
VI. Право, законність, правопорядок
У правовій системі суспільства є три категорії, що тісно взаємопов’язані між собою. Це право як система загальнообов’язкових норм; законність як рівень реалізації правового закону та правопорядок як рівень правового регулювання суспільних відносин.
Вказані категорії мають самостійне значення, характеризуються певним функціональним призначенням, структурою, принципами та змістом. Однак в процесі регулювання суспільних відносин вони є взаємодіючими і взаємопов’язаними, оскільки законність забезпечує реалізацію права, а правопорядок є результатом дії законності та права.
Взаємодія права, законності та правопорядку засновується на наявності спільних рис цих категорій та відмінностей.
Спільні риси забезпечують суспільно-політичний зміст права, законності і правопорядку, адже вони:
засновуються на єдиних принципах;
взаємопов’язані з державною владою;
функціонують в суспільстві;
мають спільний державно-владний зміст;
пов’язуються з інтересами певних суб’єктів (народу, держави, групи чи індивіда);
пов’язані з правами, свободами та обов’язками суб’єктів права;
відображаються у відповідальності;
мають формальну визначеність;
характеризуються наявністю структури та змісту;
мають певне функціональне призначення;
охороняються і гарантуються державою;
забезпечують функціонування суспільства як певним чином упорядкованої соціальної системи.
Наявність спільних рис не відкидає, а стверджує наявність відмінностей, які визначають якісну самостійність цих категорій. Схематично ці відмінності можливо визначити за наступними підставами:
За змістом та характером
Право |
Законність |
Правопорядок |
Це встановлена зако-ном державна воля, що має формальну визна-ченість та нормативний вираз |
Є стороною правової дійсності, характеризує діяльність суб’єктів права, є методом, принципом, режимом |
Стан правового життя суспільства, система правових відносин та зв’язків |
За призначенням у процесі реалізації волі влади і народу
Право |
Законність |
Правопорядок |
Засіб формування та закріплення норм |
Правова якість актів, що закріплюють волю та забезпечення їх реалізації |
Це реалізоване право, реалізована воля влади та народу |
За розвитком правової матерії
Право |
Законність |
Правопорядок |
Складає початковий етап, тобто правове закріплення |
Правовий рух, що забезпечує реалізацію права та можливість досягнення правового результату |
Є кінцевим результат-том, оскільки визначає рівень упорядкованості суспільних відносин правом |
За функціональним призначенням у сфері права
Право |
Законність |
Правопорядок |
Є юридичною основою правопорядку |
Засіб встановлення правопорядку та його вимога |
Результат дії права та законності |
За урегулюванням суспільних відносин
Право |
Законність |
Правопорядок |
Визначає можливість регулювання суспільних відносин |
Визначає реальність реалізації процесу регулювання суспільних відносин |
Характеризує дієвість регулювання суспільних відносин |
Таким чином, право та законність є своєрідними інструментами, що забезпечують досягнення певної мети – ефективного правопорядку. Тому досконалість правопорядку безпосередньо залежить від рівня законності та якості права як засобу надання суспільству рис системності28.
