1.3.3. Питання відбору лексичного матеріалу

Реалізації освітнього і розвиваючого потенціалу фор­мування лексичної компетенції молодших школярів мають сприяти добір навчального матеріалу і технологія роботи з ним [39, С. 48].

Умови навчання в середніх навчальних закладах і недостатня кількість уроків та обмежена тематика викликають необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу. У шкільному лексичному мінімумі виділяють активний та пасивний лексичний мінімуми. Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі, а також розуміти думки інших людей при аудіюванні та читанні. Пасивний лексичний мінімум – це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні) [55, С. 93].

І.В.Рахманінов усі критерії розподіляє на основні та додаткові.

До основних належать:

• семантична цінність, тобто важливість поняття, позначеного даним словом;

• здатність до поєднання з якомога більшою кількістю інших слів;

• стилістична необмеженість, тобто приналежність слова як до усного розмовного мовлення, так і до книжкового.

Додаткові критерії:

• багатозначність;

• словотворча цінність;

• здатність слів виконувати конструктивну функцію у реченні;

• частотність [59, С. 167].

Відбір лексичних мінімумів проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесення до активного або пасивного мінімуму. Вчитель має справу лише з результатами відбору, працювати згідно з вимогами чинної програми та з певним підручником [55, С. 93].

При вирішенні цих питань слід виходити з того, що сучасне навчання іноземної мови учнів початкових кла­сів передбачає їх підготовку до елементарного спілку­вання на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму початкової школи, який повинен включати певний обсяг країно­знавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Тому відомі кри­терії відбору лексичних мінімумів (сполучуваність, се­мантична цінність, частотність, словотворча і стройова здатність) мають бути доповнені такими критеріями відбору лексичного компонента змісту навчання англо­мовного спілкування:

• критерієм культурологічної та країнознавчої цін­ності: лексичний матеріал повинен відбивати факти, норми і цінності англомовної культури;

• критерієм типовості, згідно з яким слід відбирати національні реалії, які відбивають найбільш актуальні факти сучасної дійсності і які створюють найбільш чітке уявлення про Велику Британію;

• критерієм сучасності й загальної відомості в сере­довищі носіїв мови;

• критерієм чіткої диференціації з рідною культурою учнів, згідно з яким відбираються ті ЛО, які відби­вають повну або часткову неадекватність країнознавчих фонів, наприклад: finger, toe, hand, arm, foot, leg, breakfast, lunch, floor (ground, first, second, etc.);

• критерієм урахування адресата відбору: лексичний ма­теріал повинен співвідноситися з віковими особли­востями та інтересами дітей молодшого шкільного віку;

• критерієм функціональності, згідно з яким ЛО від­бираються з орієнтацією на формування активного або пасивного мінімуму;

• критерієм тематичності: лексичний матеріал має бути скомпонований за певними темами [39, С. 48].

З огляду на соціокультурний компонент змісту нав­чання лексичний мінімум початкової школи має бути насиченим національними реаліями, а саме:

• реаліями-антропонімами, переважну більшість яких мають становити імена дітей;

• топонімами: назви континентів, країн, річок, міст, вулиць;

• етнографічними реаліями: назви іграшок, тварин, дитячих та спортивних ігор, одягу, взуття, їжі, напоїв, грошових одиниць, побутових речей, якими користу­ються діти (computer, walkman, cassette-recorder, bike, skateboard), свят, елементів довкілля тощо;

• реаліями культури та освіти: назви персонажів відо­мих казок, дитячого фольклору, творів для дітей, мультфільмів, кіно, видатних людей (письменників, акторів, музикантів, учених), реаліями шкільного життя [39, С. 49].

Джерелом відбору лексичного матеріалу мають бути автентичні матеріали: зразки дитячої літератури, дитя­чого англійського фольклору, діалоги серії Jazz Chants, які містять мовленнєві формули спілкування, типові для юних носіїв англійської мови, словники для дітей видав­ництва Oxford University Press, Cambridge University Press, відеозаписи дитячих мультфільмів видавництва ВВС [39, С. 49]. Звичайно, добір лексичного матеріалу має бути обме­жений рамками тематики, найбільш значущої для почат­кового ступеня.

Отже, через недостатню кількість уроків та обмеженість тематики постає необхідність відбору лексичного мінімуму, що має відповідати цілям і змісту навчання іноземних мов у певному типі навчального закладу. Він проводиться укладачами програм та авторами підручників, які й визначають кількість лексичних одиниць та їх віднесеність до активного або пасивного мінімуму. Проте методична компетентність майбутнього вчителя англійської мови початкової школи передбачає ознайомлення студентів з основними критеріями та джерелами відбору.