1.3. Формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики

Навчання лексичного матеріалу займає важливу ланку у навчанні іноземної мови. Це пов'язано з тим, що лексику неможливо розглядати відокремлено від інших рівнів мови та видів мовленнєвої діяльності. Вивчаючи лексичний матеріал, необхідно сприймати різноманітні граматичні форми слів та граматичні структури та вміти правильно відтворити фонетичну оболонку слова. Також в процесі навчання лексики активізуються усі чотири види мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, письмо, говоріння. Для кращого засвоєння лексичного матеріалу необхідно застосовувати різноманітні вправи, задіяні на кожному з видів мовленнєвої діяльності.

Тому формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкових класів з лексики є досить актуальним. Важливими аспектами цього питання є такі, як поняття лексичної компетенції, формування лексичних навичок, принципи відбору лексичного матеріалу, труднощі, що виникають при вивченні лексики. Розглянемо детальніше ці теоретичні положення.

1.3.1. Поняття лексичної компетенції

Як відомо, під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо).

Лексичні знання включають:

• знання про звукову форму лексичної одиниці (ЛО), необхідні для її правильної вимови та розпізнавання і розрізнення на слух;

• знання про графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання ЛО та розпізна­вання і розуміння її при читанні;

• знання з граматики, необхідні для утворення слово­форм;

• знання семантики слів, необхідних для утворення вільних словосполучень;

• знання, пов'язані з правилами сполучуваності відпо­відних слів у мові, що вивчається [39, С. 48].

Серед основних елементів лексичної компетенції виділяють:

• лексичні елементи;

• граматичні елементи.

Лексичні елементи – це:

1. сталі вирази, складені з кількох слів, що вивчаються та вживаються як одне ціле;

2. ізольовані слова.

(1) Сталі вирази включають:

• стереотипні формули, часто вживані як:

• індикатори мовних функцій: How do you do? Good morning!

• прислів'я: Who doesn't eat bitter doesn't know sweet!

• архаїзми: Be off with you!

• мовленнєві сталі звороти:

• сталі метафори, семантично неподільні, наприклад: It's a long shot (= unlikely to succeed);

• засоби підсилення, наприклад: As white as snow (= a sheet);

(їх вживання часто обумовлюється контекстом та реєстром мовлення);

• сталі структури, які вивчаються та вживаються як одне ціле, що їм надають смислу, додаючи певні слова або вирази: Please may I have…

• інші сталі вирази:

• вербальні: to put up with;

• прийменникові: in front of;

• сталі словосполучення, що складаються із слів, які часто вживаються: to make a mistake.

(2) Ізольовані слова включають слова відкритого класу: іменник, прикметник, дієслово, прислівник, але можуть також включати закриті лексичні ряди слів (наприклад, дні тижня, місяці року, міри ваги та розмірів тощо) [52, С. 69].

Граматичні елементи належать до закритих класів слів, наприклад:

• артиклі (a, the);

• займенники (some, many, all);

• числівники (one, first);

• вказівні займенники (This, that, these, those);

• особові займенники ( I, he, she, they, we, you);

• питальні та відносні займенники (who, what, which, where, how);

• присвійні займенники (my, your, his, her, its);

• прийменники (in, at, by, with, of);

• допоміжні дієслова (be, do, have, modals);

• сполучники (and, but, if, although);

• частки [52, С. 70].

Лексична компетенція розвивається за допомогою:

1. експозиції слів та сталих виразів, які використовуються в автентичних усних чи письмових текстах;

2. дедукції (здогадки) або використання словника в ході виконання завдань;

3. презентації слів у контексті;

4. презентації слів з використанням наочності;

5. заучування списків слів з перекладом;

6. розглядання семантичних та лексичних полів;

7. тренування у використанні одномовних та двомовних словників, глосаріїв та тезаурусів, інших довідників;

8. пояснення функцій лексичної структури і наступного його використання (наприклад, деривація, суфіксація, синонімія, антонімія, складені слова, коллокації, ідіоми тощо);

9. системного вивчення різної дистрибуції лексичних елементів (контрактивна семантика) [54, С. 54].

Розглядаючи зміст формування лексичної компе­тенції молодших школярів, не слід забувати про освітню і розвиваючу цінність навчання іншомовного лексичного матеріалу. Адже спеціальними дослідженнями доведено: завдяки кумулятивній (тобто накопичувальній) функції мова на рівні всіх своїх одиниць і насамперед на рівні слова не лише віддзеркалює сучасну культуру, але й накопичує і зберігає досягнення пізнавальної діяльності людства, закріплює й відображує у своїх формах та оди­ницях минулий і сучасний стан культури, пізнання яких опосередковано мовою. Зважаючи на це положення, навчання лексичного матеріалу має бути органічно пов'язано з формуванням в учнів здатності успішно навчатись (як у лінгвістично­му, так і в соціокультурному плані), а також з форму­ванням евристичних умінь учнів, важливість яких наго­лошується експертами Ради Європи з мовної освіти. Йдеться про формування здатності учня застосову­вати інші компетенції, для того, щоб діяти (на основі спо­стереження, здогадки про значення того, за чим спостері­гаєш, аналізу, узагальнення, запам'ятовування і т.д.) у специфічній навчальній ситуації [39, С. 48].

Мета і зміст формування лексичної компетенції мо­лодших школярів зумовлюють правомірність застосу­вання наступних принципів при роботі з іншомовним лексичним матеріалом:

• принцип диференційованого підходу до навчання лексики;

• принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей;

• принцип посильної філологізації навчального процесу;

• принцип комунікативно-ігрової спрямованості на­вчання;

• принцип інтенсивності початкового етапу [39, С. 49].

Отже, під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо). Лексичні знання охоплюють знання про всі сторони ЛО (фонетичну, граматичну, семантичну, графічну), а також про правила сполучуваності відповідних слів у мові, що вивчається. Майбутній вчитель повинен бути ознайомлений з вищенаведеними прийомами розвитку лексичної компетенції та принципами роботи з іншомовним лексичним матеріалом.