1.Права на знаки для товарів і послуг.

Торговельна марка є об'єктом промислової власності, юридичний захист котрого здійснюється на основі Цивільного кодексу та закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Торговельна марка може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектульної власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг охорони визначається наведеними у свідоцтві зображенням та переліком товарів і послуг.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Установа "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого:

організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;

видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію;

забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг;

здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;

приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень;

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;

доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

виконує інші функції відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.

Поняття та крітерії охороноспроможності знака для товарів і послуг (новизна, пріоритет).

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років.

Не набувають правової охорони позначення, що зображують:

0. державні герби, прапори та емблеми;

1. офіційні назви держав;

2. емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

3. офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

4. нагороди та інші відзнаки.

Ці позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Також не набувають правової охорони знаки, що:

0. не мають розрізняльної здатності;

1. є загальновживаними для позначенння товарів і послуг певного виду;

2. вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

3. є оманливими, тобто такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

4. є загальнодержавними символами або термінами;

5. відображають лише форму, що зумовлена природним станом товару, послуги або особи, що виробляє товар або надає послугу.

Ці позначення можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображені знака.

Умови надання правової охорони

 1. Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

 2. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

 3. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою.

Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.

 4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

 5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

 6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.

Види знаків для товарів та послуг (словесні позначення, зображувальні позначення, комбіновані, тривимірні позначення, кольорові позначення, рухові позначення, голографічні, звукові знаки, світлові знаки, запах як торговельна марка).

Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг:

словесні (слова й абревіатури, наприклад, Таврія, Славутич, КРАЗ); зображувальні (композиція ліній, плям; фігур, форм на площині); об'ємні (композиції фігур у трьох вимірах, тобто у формі самого виробу або його упаковки — флакони, пляшки тощо); комбіновані (сполучення зображувальних, словесних і об'ємних елементів). Знаки можуть бути виконані в будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Закон України про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі знаки є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої організації радіомовлення. У законодавстві зарубіжних країн про товарні знаки звукові сигнали можуть визнаватися товарними знаками.

Знаки для товарів звичайні та добре відомі.

Офіційний бюлетень "Промислова власність" видається з 1993 року. Періодичність видання встановлюється Держдепартаментом, виходячи з обсягу матеріалів, що надійшли на публікацію (від 6 до 12 номерів на рік). Починаючи з 2002 року офіційний бюлетень видається один раз на місяць у двох книгах, а з квітня 2007 року - двічі на місяць по дві книги. 

 З жовтня 2003 року патенти та деклараційні патенти на винаходи і корисні моделі, які опубліковано в офіційному бюлетені "Промислова власність", починаючи з № 10, видаються у комплекті одночасно з описами.

 У офіційному бюлетені "Промислова власність" у березні 2005 року створено нові розділи: "Кольорові зображення промислових зразків", "Кольорові зображення знаків для товарів і послуг" (відомості публікуються, починаючи з № 3), у липні 2005 року створено новий розділ "Відомості про добре відомі знаки в Україні" (відомості публікуються, починаючи з № 7).

 

Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем" містить такі розділи:

0. офіційні повідомлення

1. відомості про заявки на винаходи, які прийняті до розгляду

2. відомості про видачу патентів України на винаходи

3. відомості про видачу деклараційних патентів України на винаходи

4. відомості про видачу патентів України на корисні моделі

5. відомості про реєстрацію топографій інтегральних мікросхем

6. покажчики

7. сповіщення

Книга 2 "Промислові зразки, знаки для товарів і послуг, кваліфіковані зазначення походження товарів" містить такі розділи:

0. офіційні повідомлення

1. відомості про видачу патентів України на промислові зразки

2. відомості про видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг

3. відомості про знаки, зареєстровані відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, яким надана охорона в Україні

4. відомості про добре відомі знаки в Україні

5. відомості про заявки на реєстрацію кваліфікованих зазначень походження товарів та/або права на використання кваліфікованих зазначень походження товарів, які прийняті до розгляду

6. відомості про реєстрацію кваліфікованих зазначень походження товарів

7. відомості про реєстрацію права на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів

8. покажчики

9. сповіщення

10. кольорові зображення промислових зразків

11. кольорові зображення знаків для товарів і послуг

У додатках до номерів офіційного бюлетеня "Промислова власність" (з № 9 за 2005 рік по № 3 за 2006 рік на паперовому носієві) опубліковано 8-му редакцію Міжнародної патентної класифікації (МПК-8) (Базовий рівень у перекладі українською мовою).

 

До офіційного бюлетеня "Промислова власність" з 1994 року видається Річний покажчик. Він містить нумераційні, систематичні та іменні покажчики стосовно об’єктів промислової власності, відомості про які були опубліковані протягом року.

 

2. Позначення, які не визнаються знаками для товарів та послуг (державна символіка, загальновживані найменування та символи, відсутня розрізняльна здатність, оманливі позначення, відомі назви та призвіща та ін.).

Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Перелік позначень, наведених у законі, що не можуть бути визнані як знак для товарів і послуг, поділяється на чотири групи.

Першу групу становлять символи, позначення, відзнаки, що мають уже офіційно визнане значення для держави чи суспільства. До цієї групи належать: герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій, а також офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки.

При згоді компетентних органів або власників позначень вони можуть вноситися до знака як елементи, що не охороняються.

Другу групу позначень становлять позначення, які не відповідають вимогам законодавства. Вони або не мають розрізняльної здатності, або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуги. Так, не визнаються, зокрема, знаками для товарів і послуг позначення у вигляді чаші, обвитою змією, оскільки це позначення є загальновживаним символом для фармацевтичних препаратів і взагалі для медицини. Численні словесні позначення такі, як "Укрторгреклама", "Промінвестбанк", "Українська біржа нерухомості" та інші, підпадають під зазначений виняток і можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого розташування у зображенні знака.

До цієї ж другої групи належать позначення, які не можуть бути визнані знаками, що можуть ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Не визнаються знаками також позначення, що є загальновживаними символами і термінами.

До третьої групи позначень закон відносить такі, що є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: раніше зареєстрованими знаками чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг;

— знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

— фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них, до дати подання до патентного відомства заявки стосовно однорідних товарів і послуг;

— найменування місця походження товарів, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я інших осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;

— сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку.

Українським виробникам довелося відмовитися від вживання таких назв напоїв, як "Коньяк", "Шампанське", які майже зникли з етикеток. Така продукція походить з відповідних провінцій Франції — Коньяк і Шампань, і тому такі позначення в Україні не можуть бути визнані знаками для товарів.

Проте експертиза України відмовила американській фірмі "Сінгрен"" у реєстрації знака "Київська Русь" для спиртних напоїв, тому що це історична назва місцевості, яка й сьогодні, і не лише для українського споживача, аж ніяк не асоціюється із Сполученими Штатами Америки. А згідно з постановою Київської міської ради депутатів на всі запозичення, що стосуються історичних цінностей, пов'язаних з містом Києвом, необхідно одержати дозвіл та сплатити значний податок.

Не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, які підпадають під чинність інших законів:

— промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

— назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

— прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди.

Розрізняльна здатність позначень (фантазійні знаки, довільні знаки, асоціативні знаки, описові знаки, видові знаки). Оманливі позначення (знаки).

розрізняльна здатність – це властивість знака, що дає можливість споживачу відрізняти товари і послуги одних осіб від однорідних товарів і послуг інших осіб. Але ця властивість включає такі якості знака, як здатність бути відмінним, розпізнавальним, асоціюватись з певним товаром та/або виробником, запам’ятовуватись тощо. Причому розрізняльна здатність є внутрішньою властивістю знака, обумовленою його зовнішньою формою і ступенем сприйняття. Однак до такого висновку можна дійти лише шляхом тлумачення п. 2 ст. 6 Закону про товарні знаки, і лише в тому разі, якщо не звертати уваги на розділові знаки між абзацами цього пункту. Це пояснюється тим, що перелік видів позначень без зазначеної властивості чомусь продовжує бути відокремленим від категорії “тих, що звичайно не мають розрізняльної здатності”. Так, це позначення, які:

0. складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

1. складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, зокрема, вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

2. складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

3. відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.