1932Р – американцями відкрито перше родовище. В нгп входять Ірак, Іран, Са, оае, Катар.

В тектонічному відношенні це Аравійська плита з складною блоковою будовою кристалічного фундаменту і наявністю у осадовому чохлі значн

их валоподібних піднять в субмеридіональному простяганні. З Пн на Пд тут виділяють такі головні структурні елементи: Баскра-кувейтська западина, на Пд склепінневе підняття Хаза і западина Руб-ель-Халі і в акваторії Перської затоки. Фундамент кристалічний докембрійський, осадовий чохол кайнозой -7, мезозой-кайнозой – 5,5км. Родовища містять 2/3 світових запасів нафти.

НГ Обл Хаза. Охоплює територію СА, Катару, і Бахрейну. Вздовж берегу затоки 600км простягається при ширині 100. Палеозой слабо вивчений. Досліджений розріз починається тріасом(Джубей і Мінджур). Юрські карбонатні відклади 1000м. Присутня нижня крейда Зубейр верхня крейда. Мезозойські відклади утворюють значні зони регіональних валоподібних піднять, що простягаються на 100ні ум. Зокрема на території СА. До таких зон регіональних піднять приурочені головні зони НГнакопичення. Родовища відомі з крейдових відкладів. В тріаських відкладх родовище Гхавар. Середня верхня юра – Гхавар, Сафанія. Найпродуктивнішою є карбонатна товщ формації Араб (кімерідж – титон юри). Розподілена на 4 горизонти і представлена кавернозними вапняками 10-60 м. Місцями рифові фації. Пористість вапняків світи Араб 20-30%. Покришка ангідритові товщі формації Хіт. Глибина залягання 1200-3000м. Найзначнішою в області Хаза зоною нг накопичення є валоподібне підняття Ен-Нала довжина більше 200 км, ширина 20км. З 5 локальними структурами якого пов’язане суперігантське родовище Гхавар.

Родовище Гхавар. Початкові запаси більше 10 млрд. т нафти. Приурочене до 5ти піднять, які один від одного відділяються сідловинами. Основні запаси зосереджені в карбонатах. Верхньої юри світи Араб – тріщинуваті, доломітизовані вапняки з пористістю до 30%.Річний видобуток до 300млн т. Відкрито в 1948р.

НГОбл Баскра-Кувейтська Одноіменна западина . Осадові утяв платформного покриву 8-9 км. Відсутня світа Араб. З валоподібним підняттям довжиною 250 км, так звана «кувейтська дуга», пов’язані всі названі родовища Кувейту і ПдЗх Іраку. Основні продуктивні горизонти це пісковики світи Зубаїр, світи Бурган(альб), світи Вара(син оман).

Родовище Бурган Нафтове.Відкрито в 1946р. 13 млрд т, розташоване на території Кувейту. Міститься в Зх куполах єдиного підняття довжиною 40 і шириною до 14 км.

Бурган, Магва, Ахмаї

Амплітуди піднять 100-120 м в розрізі продуктивних крейдових переважають теригенні породи. Найбагатші нафтою світи Зубаїр і Бурган, потужність 15-70м залягають на глибинах до 2 км, забезпечують 90% видобутку. Колектори середньо, крупнозернисті, добре сортовані пісковики. Дебіти 2000т/добу фантастичні!

Крім названих родовищ , щ є Румейла, Румійла.

Родовище Сафанія Хаджи На Пн від кувейтсько дуги в межах акваторії Перської затоки СА простежується ще один вал, який контролює положення в просторі найкрупнішого в світі морського родовища Сафанія-Хаджи. Воно розташоване на територіх СА І Кувейту. Відкрито в 1951р. Відносить ся до супергігантів.

НГ Обл Руб-Ель-Халі Верхній розріз 7-6 км карб породи Брахіантикліналь і куполоподібні структури групуються у валоподібні підняття, що протягуються на 10 км. В Пн частині Абудабі. Регіонально нг носними є вапняки неокому. В цьому районі поширені соляні куполи і підняття пов’язані з сольовими куполами контролюють положення гігантських родовищ. На акваторії Перської затоки Ум-Шаїр (абудабі), Мурбан-баб(абудабі суходол).