Єнісейсько – хатанська нгп

Від Єнісея на зх. до Лєни на сх. Промислові об»єкти відкриті у 60-ту р. родовища Пеляткинське, Мессояхське. У тектонічному відношенні відповідає Єнісейсько-хатанському та Лєно-Анабарському прогинам.

Фундамент протерозойський на глибині 5-10 і 12-14 км.. Виділяються поверхи: 1) протерозойський карбонатний, 2)протерозойський карбонатний , карбонатно-соленосно-теригенний, 3)мезозойський теригенний.

У прогинах наявні соленосні Д товщі. Промислова г-носність в теригенному комплексі мезозойських порід , потужністю до 7 км, юра3-К.

Г родовища у К1 (2,2 – 2,6 км). 2 продуктивні горизонти у піщано алевритових колекторах, що перекриті пачкою аргілітів, потужність до 60 км.

Пеляткинське гк родовище. К1 у розрізі на глибині 2,5 км, десяток піщано-алевритових горизонтів, які вміщують гк поклади склепінневого типу. Дебіти г 500 тис м3 на добу.

НГП СХ АЗІЇ

ОХОТСЬКА НГП

Промислова нг-носність пов»язана з неогеновими відкладами на о.Сахалін. У тектонічному відношенні це Камачтка, Сахалін, Хабаровський край.

Сазалінська НГ Обл. Основна структура Східносахалінський антиклінорій. Перше род н Охинське (1923) на даний момент промислових об»єктів 70.

Виділяються 3 структурних поверхи: 1) верхній теригенний кайнозойський , неоген потужністю 7-8км, він вміщує всі відомі род н і г. Продуктивний горизонт неоген. Відклади піщано-глинисті з досить потужними горизонтами пісковиків , пористість 20-25%. Продуктивні горизонти на глибині від 40 м (Охинське род) до більше 3 км. Дебіти н 20-150 т на добу. Основні родовища: Охинське, Папомайське Ехабінське.

Паромайське гн родовище. Антиклінальна складка меридіонального простягання , довжина 25 км, глибина 900-1800м. Поклади тектонічно-екрановані розривом амплітудою до 800м.

Закавказька нгп

Розташована між хребтами великого і малого Кавказу в Куринській і Ріонській западині, розділяє їх дзюрульський масив. В азербайджані н видобувають з 1873 р., за весь період видобуто більше 1 млрд т. Стратиграфічний діапазон нг-носності охоплює відклади верхньокрейдові , палеогенові, міоценові та пліоценові. Більша частина запасів у пліоценових піщано-глинистих відкладах, в яких проникні піщані пачки чергуються з непроникними глинистими.

Апшеронська НГ Обл. Родовища Балахани, Сурахани. В тектонічному відношенні одноіменний архіпелаг, в геологічному – занурений мегаантиклінорій Великого Кавказу. Продуктивні товщі: неоген-пліоцен, світа підкірмакінська, кірмакінська, потужність 3700м, пісковики з гарними колекторськими властивостями, до 40 піщаних горизонтів, дебіти 100-250 т на добу.

Родовища прв»язують з брахіантикліналями , що ускладнені грязьовим вулканізмом. Інтервал нг-носності 80-5000м. нафта якісна, світла, легка, низько парафіниста з низьким вмістом сірки.

Родовище нг Нафтове Каміння. Продуктивні піщані пласти на 2-3 м від рівня води. За структурою асиметрична антиклінальна складка (крила 35-50). Продуктивна товща більше 2 тис м, у ній виділяються більше 20 нг горизонтів, сумарної товщини більше 300м. пористість 20-30%. Поклади тектонічно екрановані , при контактові та відносяться до грязьових вулканій.

Шемахіно-Кобистанська НГ Обл. Відповідає однойменному синклінорію, виповненому теригенними товщами палергену і міоцену , широко розповсюджений грязьовий вулканізмю перспективи пов»язують з К відкладами.

Бакинська НГ Обл. знаходиться на шельфі Пд Каспію, численні локальні підняття ускладенні грязьовим вулканізмом. Продуктивна товща –верхній неоген. Родовище Сангачали.

ПІВДЕННОКАСПІЙСЬКА НГП

Охоплює пд Каспію і зх.-Туркменську западину.

Зх – Туркменська НГ Обл. обмежена альпійськими спорудами Копетдагу зі схта з пн. спорудами Балхан. Виповнюють зх.-Туркменську западину, потужна товща до 15 км мезо-кайнозою у якій потужний неоген(5 км.) Родовище Челекен найбільше. З 70 тих рр. 19 ст. продуктивні відклади неогену. Поклади склепінні пластові, приурочені до піщаних горизонтів, яких 20.

ТУРАНСЬКА НГП

Розташована на сх. Від Каспійського моря, міжКопетдагом і Мангишлаком. У тектонічному відношенні відповідає Туранській плиті. Фундаментпротерозойський складчастий , осадовий чохол більше 10 км у занурених частинах: карбонатні та евапоритові товщі юри, К, палеогену, неогену. Флюїдоупор потужна соленосна товща середньої юри. Промислове н родовище Жетибай відкрите у 1961р. Регіонально нг-носними є у зх. частині нижня юра та середня – теригенна, на сх. – карбонатні відклади верхньої юри та К. Род: Жетибай, Газлі. Запаси н пов»язують з юрськими відкладами, г у К.

НГП ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ АЗІЇ

Охоплює Аравійський півострів, Іран, Авганістан, Туреччину. На території провінції зосереджено більше 70 млрд т нафти і 10 трильйонів м³ газу. Відкрито понад 200 родовищ нафти і 15 родовищ газу. З них 70 гігантських. Ресурси в 360 млрд т нафти і 60 трильойнів м³ газу. Унікальний регіон. Родовища Гхавар, Бурган більше 10 млрд т нафти. Головні тектонічні елементи: Аравійська плита, хребти Загросу, Месопотамський прогин, Туранська плита.

Зосереджено 75% запасів нафти. Основні країни-видобувники Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Кювейт, Катар, ОАЕ.

АРАВІЙСЬКА НГП

Дуже продуктивна на нафту, в Іраці світа Асмарі. В Пн Іраці родовище Кіркук(Кальхур).