Прикаспійська нгп

Відповідає одноіменній синеклізі. З зх. і пн. глибина залягання фундаменту 3 км. Осадова товща до 15 км в центральній частині. Найповніший розріз від верхнього палеозою і вверх. До 4 км соляних товщ кунгурського ярусу Р1. Поділяють чохол на підсоляний і надсоляний. Пластична сіль утв. соляні куполи , висотою 5-6 км іх там більше 1700. Продовження перед уральського прогину відповідає Кенкіцька зона. В підсоляному комплексі відкрито 30 родовищ, в над сольовому більше 80.

Виділяються НГ Обл: Зх-Прикаспійська (Астраханська), Сх Прикаспійська (Кенкіяцька), Ембійська, Пд Ембійська і пн. Ембійська.

Головний нг комплекс – 1) С2 підсоляний комплекс з покладами н(Тенгійське род н, Астраханське гк). Покришка –соленосний комплекс Кунгуру. 2) надсольові відклади – нг комплекси Т, Юра2-3, К1.

4 типи родовищ: 1) пов»язані з соляними куполами –Кенкіяцьке, 2) рифогенні утворення –Карагагенське, 3) підсоляні антиклінальні структури – Астраханська , Тенгійське, 4) інші. Перспективи пов»язують з підсоляними відкладами , з рифами, з глибоко зануреними куполами

Тенгійське н родовище Має запаси більше 1 млрд т н. Знаходиться в Ембійському р-н, бур. В 1976, відноситься до групи підсольових, складається з піднять (Чапаєвське) Амплітуди до 1000м. Глибина залягання 3,6-4 км (покладу)Розмір структури з покладом до 15 км. Продуктивні відклади С1 – уламкові і уламково-орогенні вапняки. Покришка – соляний кунгур. Це найкрупніше родовище на території Казахстану. Нафта з вмістом сірки 0,5%, парафіну 2,2%.

Кенкіяцьке н родовище. 200 км від Актюбинська на пд приурочено до одноіменного соляного купола, покрівля 460-840 м. Купол прориває породи до Р2, Зверху Т,Юра, К. дебіт нафти на 150 м до 1250(до 1500) т на добу. Продуктивні горизонти 3,5 км.

Передкавказька нгп

Простягається на 1200 км від Азовського до Каспійського моря. В 1864 в зх. Кубанському прогині неподалік м. Анапа пробурено свердловину з N відкладів отримали фонтан н. Масове освоєння провінції почалося після війни. В тектонічному відношенні територія епігерцинської Скіфської плити.

Має яскраво виражену 3 ярусну будову: 1) герцинський фундамент (до палеозойські та палеозойські кристалічні г п , нижній ярус до С, !!!!!! інтенсивно метаморфізовані складчасті. 2) середній ярус – строкаті осадові, осадово ефузивні породи Р,Т потужністю до 1500м. Зберігся в депресіях фундаменту., 3) верхній ярус – осадовий чохол мезо-кайнозою, 1-6 км, починаючи з юри.

Виділяються 3 нг комплекси: 1) Р,Т, юра- підсоляний , завершується титонською галогенною!!!!! покришкою , 2) К-палеоген завершується регіональною глинистою товщею майкопської світи, 3) неогеновий, н зосереджена у нижньому комплексі , а у 2 та 3 газ.перспективи пов»язані з великими глибинами , більше 5 км. Н приурочена до схилів , г до центральних і платформних частин.

Анастасіївсько-Троїцьке родовище. Асиметрична антиклінальна складка , амплітуда 120 м. Діапір, в ядрі майкопські глини. Промислові поклади н в меотичному!!!!! ярусі міоцену, глибина 1500 м. Вище понт і кімерій – поклади г. Газова шапка з поверхом г-носності понад 100м , дебіт 6 тис м3 на добу.

Старогрозницьке родовище. 1893р – отримано перший фонтан нафти , зосереджена н в Чокрак – Караганських відкладах. Брахіантиклінальна складка, по міоценових відкладах розірвана насувом з амплітудою 120 м.

НГП АЗІЇ

ЗАХІДНО – СИБІРСЬКА НГП

Перше г род Березівське відкрито 1953р., перше н Шаінське у 1960р.

На зх. герцинські споруди Уралу, сх.-Сибірська платформа, пд- каледоніди Казахстану. В тектонічному відношенні – зх.-Сибірська палеозойська (епіпалеозойська) плита. Поверхня фундаменту – 2,5 – 4 км у приоббі на пн. до 10-15км. Численні грабен рифти – Урингойсько –Катогорський від Пн. Льодовитого океану до Омська.

В будові виділяються 3 структурні поверхи: 1)палеозойський фундамент; 2)доярський проміжний комплекс. Кембрій-тріас слабометаморфізовані , які на пн. і пн.-сх регіону утв. товщу більше як 5 кмі на підняттях фундаменту цей комплекс практично відсутній; 3)мезо-кайнозойський платформний чохол.

В межах провінції закартовано 1900 локальних піднять. В осадовому чохлі присутні дві глинисті товщі, які є регіональними флюїдоупорами (верхньоюрський(валанжин) і туронсько-палеогенський). Ці товщі екранують регіональні нг-комплекси Т-юра-К-палеоген.

Всього відкрито 350 род, які переважно н і гн. Зосереджені в юрі-К (пісковики). Н переважно в центральній частині (середньообська нг обл) і гк і г облямовують її. Серед г обл. продуктивними є Середньообська і Надим-Пурська.

Середньообська НГ Обл. склепіння Сургуцьке і Нижньовартівське. Сургуцьке – 125 на325 км,протягується в субмеридіональному напрямку , амплітуда 35м. Нижньовартівське 200-230 км, амплітуда 300-400м, переважають нафтові родовища. Світи юри – Тюменська, Васюганська, Баженівська, світи К – Вартівська, Медіонська. Колектори піщані, добре пористі, 30-50 м-ві горизонти баженівської світи , дебіти до тис т нв добу. Бітумінозні , листуваті породи. Родовища н: Самотлорське (гіганське), зх.-Сургунське, Правдинське, Медвеже.

Самотлорське родовище. Правобережя обі. Відповідає цілому ряду склепінь Нижньовартівського сплепіння. Фундамент на глибині 3 км, на фундаменті породи юри тюменської світи, верхньої юри, К, палеогену. Н-носність у відкладах юри, валанжину, готеріву та апту. Дебіти 100-200 т на добу, г до 500 м3 на добу. Склад г – метан менше 60% і до 30% важких вв.

Зх – Сургуцьке н родовище. В Тюменській обл., відкрите в 1962р. До 3 км мезо-кайнозовських відкладів. Промислова нг-носність у відкладах юри(тюменська світа) і К. Приурочене до центральної частини Сургуцького склепіння , площа до 200 км2, амплітуда 45 м, пастки антиклінальні, віс поклади нафти – густина 8,87-8,97, сірка – 1,5-1,9%, парафіни – 3%(чи 3,5 г на см3).

Надим – Пурська нг Обл. Виділяють Урингойський і яблунівський мегавали. Основним нг-комплексом є К2 синоман, покришка – турон-палеогенові глинию. Синоман містить 300м піщано-алевритистих порід, пористість 25 і більшн%. Дебіти г до 8 млн м3 на добу. Г синоманських відкладів – сухий, метан 98-99%, г солотвинського род – жирний. Крупні г родовища – Урингойське, Яблунівське, Медвеже.

Урингойське родовище. 10,2 млн м3 (з по запасам). В 400 м від м Солігард, відкрито в 1966р. продуктивний горизонт – син оманські пісковики,пористість відкрита 25-30% , покришка -600м турон-палеогенові глини. Глибина ГВК 120м, висота г покладів 200 (210-230)м, дебіти г від 1,4 до 7,9 м3 на добу.