Дайте загальну характеристику пізнавальних процесів як різних рівнів відображення. Покажіть їх взаємозв’язки.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.1 Загальне поняття про відчуття……………………………………………….5

1.2 Сприйняття………………………………………………………………….…6

1.3. Процес мислення……………………………………………………………..7

1.4 Уява…………………………………………………………………………….8

1.5 Поняття пам'яті і її класифікація……………………………………………..9

ІІ Система психічних властивостей особистості…………………...............10

ІІІ ПСИХІЧНИЙ СТАН ОСОБИ…………………………………………….14

3.1Емоційні психічні стани……………………………………………….…….16

Висновки…………………………………………………………………………24

Список використанної літератури……………………………………………...24

Вступ

Психіка виникла і формувалася як здібність живих організмів активно взаємодіяти з навколишнім світом на основі нейрофізіологічного кодування життєво значущих дій і способів взаємодії з ними, як здатність адаптації організмів до середовища.

Психіка людини — діяльність відбивної регуляції, що забезпечує активну його взаємодію з навколишнім світом на основі привласнення загальнолюдського досвіду. Психіка забезпечує виборчі контакти суб'єкта з дійсністю залежно від системи його потреб і розпізнавання в середовищі того, що задовольняє ці потреби. Психіка — сигнальне віддзеркалення дійсності: зовнішні ознаки явищ служать для людини сигналом їх значення і сенсу.

Психіка людини набуває особливої форми — форму свідомості, що породжується суспільним способом його існування. Проте свідомість не вичерпує всієї суті психіки. Разом з ним у людини є і біологічно сформовані психічні структури (сфера його природжено-несвідомої діяльності), і обширна сфера прижиттєво придбаних автоматизмів (сфера підсвідомості).

Основні явища психіки — психічні процеси формування ідеальних (психічних) образів і процеси психічної регуляції діяльності.

Психічні явища нерозривно взаємозв'язані між собою, але традиційно їх підрозділяють на три групи: психічні процеси, психічні стани і і психічні властивості особи.

Докладніше ми розглянемо пізнавальні психічні процеси, які є базовими явищами. До них відносять наступні процеси: відчуття, сприйняття, мислення, уява і пам'ять.

Кажучи про психічні процеси, ми розрізняємо процеси пізнавальні, емоційні і можемо також говорити про вольові процеси. Проте, розрізняючи мислиннєві, або інтелектуальні, емоційні і вольові процеси, ми не встановлюємо цим ніякого диз'юнктивного ділення, аналогічно тому, як це робила психологія, яка ділила психіку, або свідомість, на інтелект, відчуття і волю. Один і той же процес може бути і, як правило, буває і інтелектуальним, і емоційним, і вольовим. Емоційний процес, наприклад, насправді ніколи не зводиться до «чистої», тобто абстрактною, емоційності; він завжди включає в якійсь єдності і взаємопроникненні не тільки емоційні, але і інтелектуальні моменти, - так само як інтелектуальний процес мислення включає зазвичай в тій чи іншій мірі емоційні моменти, а не зводиться до «чистої», тобто абстрактній, ізольовано узятій інтелектуальності. Мова для нас йде не про те, що емоція знаходиться в єдності і взаємозв'язку з мисленням або мислення з емоцією, а про те, що само мислення як реальний психічний процес вже є єдністю інтелектуального і емоційного, а емоція — єдністю емоційного і інтелектуального.

Таким чином, коли ми аналізуємо послідовно інтелектуальні, або пізнавальні, емоційні і вольові процеси, мова йде про характеристиці єдиних і в той же час багатообразних психічних процесів по переважаючому в кожному такому процесі інтелектуальному, емоційному або вольовому компоненту. Кожен психічний процес, стан і властивість може бути охарактеризований по відношенню до кожного з них. Ми характеризуємо його як інтелектуальний, емоційний або вольовий по тому переважаючому в нім компоненту, який накладає в даному випадку свій визначальний відбиток на процес в цілому.

І ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ОСОБИСТОСТІ