7.Характерні риси державно-правової системи Англійської республіки(1649-1958р)

Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)

19 травня 1649 р. спеціальна постанова Парламенту проголосила Англію республікою. Республіка ця виявилася індепендентською олігархією, котру Д. Лільберн назвав "новими ланцюгами Англії". Виконавчу владу зосередила в своїх руках Державна рада, що обиралася Палатою громад терміном на один рік, була їй підзвітною та складалася з верхівки офіце­рів армії на чолі з О. Кромвелем і їхніх парламентських однодумців. Парламент, у якому тепер лишилося тільки близько 100 осіб (він отримав назву "охвістя"), прикривав диктатуру армійських генералів.

Специфічною особливістю проголошеної республіки було те, що принципи буржуазної демократії та парламентаризму не дістали в ній бодай якогось розвитку. Палата громад, хоча й мала владу над Державною радою, але фактично цієї влади не мала. Панів­ними класами в республіці стають буржуазія та нове дворянство, що перемогли в революції.

Класова сутність цієї республіки у внутрішній політиці поєдну­валася з загарбницькою та колоніальною спрямованістю зовнішньої політики

Протекторат О. Кромвеля

3. Розгін О. Кромвелем 20 квітня 1653 р. Парламенту, що не підтри­мав його програму, означав початок встановлення в країні військової диктатури. Новий державний лад був юридичне закріплений 16 груд­ня 1653 р. своєрідною Конституцією під назвою "Знаряддя управління", згідно з цією Конституцією, вища законодавча влада в країні зосереджувалася в руках лорда-протектора та Парламенту. Лорд-протектор наділявся широкими повноваженнями: очолював збройні сили, укладав міжнародні договори, призначав вищих посадових осіб, здійснював судові й адміністративні функції, видавав укази та ін. О. Кромвель оголошувався "довічним лордом-протектором Англії,. О. Кромвель розігнав перший та другий Парламенти протекторату.

Виконавчу владу лорд-протектор повинен був здійснювати спільно з Державною радою,. Призначення членів Державної ради значною мірою залежало від волі лорда-протектора.

Задля зміцнення своєї влади О. Кромвель установлює неприховану військову диктатуру. У 1655 р. запроваджується особлива система місцевого управління — країна поділяється на 11 військових адміні­стративних округів на чолі з генерал-майорами.

Було поновлено верхню палату англійського Парламенту-Палату лордів. У 1658р. після смерті О. Кромвеля лордом-протектором стає його син - Річард. Протекторат О. Кромвеля обірвав подальший розвиток революції.

8.Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту.

Річард Кромвель був слабким політиком і не мав авторитету ні в армії, ні в суспільстві. Влада фактично перейшла до рук вищого офіцерства, що змусило його піти у відставку. У 1660 р. зібрався Парламент, який відновив Палату лордів і колишню конституційну монархію та проголосив сина страченого під час революції короля — Карпа II Стюарта - англійським королем. Та запросивши на престол Карла II, Парламент уклав з ним певну угоду, що була оприлюднена королем 4 квітня 1660 р. у так званій "Бредській декларації". Вона гарантувала загальну амністію всім учасникам громадянської війни в Англії; свободу віро­сповідання; збереження права власності на майно, набуте під час революції; дійсність усіх прийнятих під час революції актів і угод; перед­бачала повернення королю його земель і призначення йому платні.

Фактично, в Англії відновлювалася конституційна монархія. Прийшовши до влади, Стюарти відразу ж почали грубо порушувати цю декларацію (хоч формально вона й не була скасована): роз­почався жорстокий терор проти діячів революції та республіки, повернуто застарілу виборчу систему з її так званими "гнилими містечками", що забезпечувало більшість у Парламенті великим земле­власникам; відновлено Таємну раду. Робилася спроба відновити абсолютизм і католицтво. Усе це привело до незадоволення не тільки серед буржуазії, але й серед земельної аристократії.

Боротьба переміщується до Парламенту, де сформувалося дві основні партії- торі (прибічники короля) і віги (супротивники короля, захисники інтересів буржуазії та нового дворянства).

Феодально-абсолютистська політика Стюартів привела до того, що торі та віги об'єдналися й у 1688 р. здійснили династичний пере­ворот, відомий в історії як Славна революція.